Рішення

від 18.12.2012 по справі 26/5014/2708/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.12 Справа № 26/5014/2708/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління АТ „Ощадбанк", м.Луганськ

до Приватного підприємства „Квант Універсал", с.Заайдарівка Новопсковського району Луганської області

про стягнення заборгованості по нарахованим та неотриманим відсоткам за договором невідновлювальної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 в сумі 583124 грн. 30 коп., пені в сумі 170226 грн. 85 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -провідний юрисконсульт Черепаніна К.В., довіреність №726 від 08.06.2012;

від відповідача -представник за довіреністю Крупнік О.М., довіреність №27юр від 07.10.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим та неотриманим відсоткам за договором невідновлювальної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 в сумі 583124 грн. 30 коп., пені в сумі 170226 грн. 85 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 29.11.2012, 06.12.2012, 14.12.2012 оголошувались перерви.

Відповідач відзивом №7юр від 06.12.2012 просив суд відмовити у стягненні штрафної санкції, відповідно до якої сплив строк позовної давності.

Позивач запереченням №39-09/279 від 10.12.2012 зазначив, що відповідно до п.1.2 договір невідновлювальної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 остаточним терміном повернення кредиту вважається 24.09.2012, тобто початок перебігу позовної давності по нарахуванню пені починається з 24.09.2012.

Відзивом №27 від 14.12.2012 відповідач просив застосувати термін позовної давності та відмовити позивачу у позовних вимогах в частині стягнення пені в сумі 148766 грн. 02 коп. з підстав, викладених у відзиві. Крім того, відповідач просив суд відстрочити виконання рішення до січня 2014 року.

Заявою №27/07 від 18.12.2012 відповідач просив суд розстрочити виконання рішення по справі згідно графіку

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Публічним акціонерним товариством „Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління (позивач, банк) та Приватним підприємством „Квант Універсал" (відповідач, позичальник) 24.09.2007 був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №108 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1 - 1.11 договору невідновлюваної кредитної лінії позивач надав відповідачу кредит в розмірі 2477680 грн. 00 коп. з остаточним терміном повернення не пізніше 24.09.2012. Кредит надавався траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на придбання автокрану КТА-25, самоскиду КАМАЗ 65115-018, автогрейдеру ГС-14.03 та фронтального навантажувача ХСМ 2Х50О з погашенням кредиту щокварталу рівними частинами в сумі 123900 грн. 00 коп. Останнє погашення кредиту в сумі 123580 грн. 00 коп. здійснити не пізніше 24 вересня 2012 року. Відсотки за користування кредитом виплачуються щомісяця.

Відсотки за користування кредитом розраховувалися Банком на основі процентної ставки в розмірі 16,5 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному договором. Відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до 24.09.2012.

Додатковою угодою №3 від 21.04.2008 до договору невідновлюваної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 збільшено розмір ліміту кредитування до 3014109 грн. 00 коп., встановлено новий графік його погашення та змінено цільове призначення кредиту.

Додатковими угодами №1 від 28.12.2007, №2 від 29.01.2008, №4 від 21.05.2008, №5 від 26.05.2008, №5.1 від 21.10.2008, №6 від 22.12.2008, №7 від 26.03.2009, №8 від 02.06.2009, №9 від 12.10.2009, №10 від 30.03.2010, №11 від 30.06.2010, №12 від 31.08.2010 до договору невідновлюваної кредитної лінії збільшено відсотки за користування кредитними коштами до 20,0 % річних та встановлено новий графік погашення відсотків.

Відповідно до п.2.3.1. договору невідновлюваної кредитної лінії позивач має право вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь - якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за договором), якщо відповідач вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або відсотки за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за договором.

Згідно з п.2.3.2 договору невідновлюваної кредитної лінії відповідачеві був направлений лист №46-02/490 від 01.12.2010 з вимогою погасити прострочену заборгованість, який залишився без відповіді та задоволення.

Згідно з п.4.3.3 договору невідновлюваної кредитної лінії відповідач зобов'язаний точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно у визначені договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки.

Відповідач порушив умови договору невідновлюваної кредитної лінії, а саме: не виконав зобов'язання за договором кредитної лінії щодо сплати суми основного боргу та відсотків за кредитом.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 2577308 грн. 59 коп., заборгованості за нарахованими та не отриманими відсотками в сумі 204772 грн. 16 коп., пені в сумі 38313 грн. 38 коп. на підставі договору невідновлювальної кредитної лінії від 24.09.2007 №108 шляхом звернення стягнення на майно. Рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2011 у справі №14/100/2011 позовні вимоги були задоволені повністю, розстрочено виконання рішення зі сплатою суми (крім судових витрат) згідно графіку починаючи з січня 2012 року по грудень 2013 року.

Як зазначив позивач, з дня подання заяви у справі №14/100/2011, тобто з 26.05.2011 по 23.09.2012 за відповідачем виникла кредитна заборгованість по нарахованим відсоткам, а також пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту.

Згідно п.6.1.1 договору за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,06% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач вказує, що відповідач порушив умови договору, а саме, не виконав зобов'язання щодо сплати суми відсотків та пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту з 26.05.2011 по 23.09.2012.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по нарахованим та неотриманим відсоткам складає 583124 грн. 30 коп. та пені за період з 26.05.2011 по 23.09.2012 в сумі 170226 грн. 85 коп., за стягненням яких позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з поданих відповідачем відзивів на позовну заяву та наданих в судових засіданнях усних пояснень він проти вимоги позивача про стягнення заборгованості по нарахованим та неотриманим відсоткам за період з 26.05.2011 по 23.09.2012 в сумі 583124 грн. 30 коп. не заперечує.

Враховуючи викладене, та те, що нарахування відсотків за користування кредитом, передбачено умовами кредитного договору №108 від 24.09.2007 (п.1.6.1.1-1.6.1.5), суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по нарахованим та неотриманим відсоткам за період з 26.05.2011 по 23.09.2012 в сумі 583124 грн. 30 коп..

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений кредитним договором №108 від 24.09.2007 строк відсотки позивачу не сплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.6.1.1 договору сторони передбачили, що за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,06% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

В ст.256 Цивільного кодексу України дається визначення позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачені наслідки спливу позовної давності, в т.ч. згідно ч.4 вказаної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзивах на позовну заяву відповідач заявляв про застосування до вимоги про стягнення пені позовної давності.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені по простроченому боргу в сумі 108288 грн. 99 коп. та пені по простроченим відсоткам в сумі 61937 грн. 86 коп. за період з 26.05.2011 по 23.09.2012 згідно розрахунку в загальній сумі 170226 грн. 85 коп. суд зазначає наступне.

Оскільки залишок заборгованості, на який може нараховуватися пеня по простроченому боргу сформувався станом на 03.10.2011, то, враховуючи приписи п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача пені по простроченому боргу в сумі 108288 грн. 99 коп. закінчується 03.10.2012, а звернення до суду відбулось 26.10.2012, тому суд застосовує наслідки спливу позовної давності, про яку заявив відповідач, і відмовляє позивачу у задоволенні цієї вимоги.

Вимога позивача про стягнення пені по простроченим відсоткам в сумі 61937 грн. 86 коп. за період з 26.05.2011 по 23.09.2012, є обґрунтованою частково за період з 26.04.2012 по 23.09.2012 в сумі 11897 грн. 39 коп., в іншій частині слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву №27 від 14.12.2012 про відстрочення виконання рішення по справі задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на наявність рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2011 по справі №14/100/2011 та графіку погашення заборгованості за цим рішенням та зазначає, що виплачувати проценти та пеню, які виникли після 26.05.2011 відповідач не має фінансової можливості і це може привести до його банкрутства. Також ним були надані баланс за 9 місяців 2012 року, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 року та платіжні доручення, які підтверджують дотримання відповідачем графіку виконання рішення у справі №14/100/2011 та погашення заборгованості.

Суд, зважаючи на те, що відповідачем в подальшому було заявлено заяву про розстрочення виконання рішення та незгоду позивача з наданням відстрочки, відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення у справі.

Заява відповідача №27/07 від 18.12.2012 про розстрочення виконання рішення в частині стягнутої суми 583124 грн. 30 коп. нарахованих та неотриманих відсотків за договором невідновлювальної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 згідно наданого графіку підлягає задоволенню, оскільки позивач не заперечує проти вказаної заяви, а відповідач поступово погашає заборгованість за договором, виконуючи вчасно рішення у справі №14/100/2011.

У судовому засіданні 18.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління до Приватного підприємства „Квант Універсал" задовольнити частково .

2. Стягнути з Приватного підприємства „Квант Універсал", вул.Соснова, б.20, с.Заайдарівка Новопсковського району Луганської області, код 34780610 , на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії -Луганського обласного управління, вул.Шевченко, б.1, м.Луганськ, код 09304612 заборгованість по нарахованим та неотриманим відсоткам в сумі 583124 грн. 30 коп., пеню у сумі 11897 грн. 39 коп., судовий збір у сумі 11900 грн. 59 коп., видати наказ позивачу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №26/5014/2708/2012 в частині стягнутої суми 583124 грн. 30 коп. нарахованих та неотриманих відсотків за договором невідновлювальної кредитної лінії №108 від 24.09.2007 згідно наступного графіку:

січень 2013 року - 15000 грн. 00 коп.;

лютий 2013 року - 15000 грн. 00 коп.;

березень 2013 року - 15000 грн. 00 коп.;

квітень 2013 року - 15000 грн. 00 коп.;

травень 2013 року - 20000 грн. 00 коп.;

червень 2013 року - 30000 грн. 00 коп.;

липень 2013 року - 50000 грн. 00 коп.;

серпень 2013 року - 50000 грн. 00 коп.;

вересень 2013 року - 40000 грн. 00 коп.;

жовтень 2013 року - 50000 грн. 00 коп.;

листопад 2013 року - 50000 грн. 00 коп.;

грудень 2013 року - 40000 грн. 00 коп.;

січень 2014 року - 30000 грн. 00 коп.;

лютий 2014 року - 30000 грн. 00 коп.;

березень 2014 року - 30000 грн. 00 коп.;

квітень 2014 року - 30000 грн. 00 коп.;

травень 2014 року - 30000 грн. 00 коп.;

червень 2014 року - 43124 грн. 30 коп.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 24.12.2012.

Суддя С.С. Єжова