Рішення

від 18.12.2012 по справі 5011-25/15461-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/15461-2012 18.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Житомир»

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонлізинг»

про стягнення 54 442,86 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Галич Ю.А. (представник за довіреністю від 12.11.2012р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Втормет-Житомир»(надалі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонлізинг»(надалі - відповідач) заборгованості за Договором купівлі-продажу №20/09 від 21.10.2009р. товару на суму 54 442,86 грн., в тому числі 50 062,401 грн. основного боргу та 4 340,46 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором в повному обсязі не виконав, оплачений позивачем товар у строки визначені договором не поставив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на той факт, що договір припинив свою дію. Відповідач також вказував на те, що за договором його зобов'язання було не грошовим і тому стягнення з нього коштів неможливе. Обґрунтовуючи свою заперечення відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а отже, на думку відповідача, з нього не підлягає стягненню 3% річних. Окрім того, відповідач посилався на зміну позивачем своїх реквізитів без попереднього про це повідомлення відповідача.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.11.2012р., яким засвідчується той факт, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача.

Ухвалою від 06.11.2012р. матеріали справи було прийнято до провадження ухвалою, справі присвоєно №5011-25/15461-2012, судове засідання призначено на 27.11.2012р.

В судове засідання 27.11.2012р. представники відповідача не з'явились, розгляд справи було відкладено до 11.12.2012р. 11.12.2012р. в судове засідання не з'явився позивач, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 18.12.2012р.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18 грудня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2009 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №20/09 (надалі -Договір), згідно п. 1.1. якого, позивач зобов'язався своєчасно прийняти й оплатити, а відповідач -відвантажити товар, що поставляється окремими партіями по мірі накопичення. Товар являє собою брухт чорних металів і сплавів відповідно ДСТУ 4121-2002, що утворився від утилізації озброєння, військової техніки та майна, а також списані машини, агрегати, механізми, металоконструкції -амортизаційний брухт, що утворився в результаті виробничо-господарської діяльності позивача, в кількості та по цінах, зазначених у специфікаціях до Додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що постачання товару здійснюється окремими партіями по мірі накопичення. Базис постачання - на умовах EXW -місце накопичення («Інкотермс», редакція 2000р.).

За партію товару позивач оплачує відповідачу належну йому суму відповідно до встановленого відповідачем рахунку. Розрахунки за поставлену партію товару здійснюється шляхом 100% передоплати перерахування коштів в українських гривнях на розрахунковий рахунок відповідача протягом 2-х банківських днів з дня виставлення відповідачем рахунку-фактури по цінах, зазначених в специфікаціях додаткових угод до даного Договору. (п.п. 3.1.,3.2. Договору).

Додатковою угодою №1 від 21.10.2009р. до Договору (надалі -Додаткова угода №1), а саме п. 1. сторони погодили, що відповідач продає, а позивач купує вторинні ресурси по найменуванню, що складає 68,64 тонн загальною вартістю 88 545,60 грн.

Додатковою угодою №2 від 29.10.2009р. до Договору (надалі -Додаткова угода №2), а саме п. 1. сторони погодили, що відповідач продає, а позивач купує вторинні ресурси по найменуванню, що складає 57,216 тонн загальною вартістю 60 679,38 грн.

Додатковою угодою №3 від 05.11.2009р. до Договору (надалі -Додаткова угода №3), а саме п. 1. сторони погодили, що відповідач продає, а позивач купує вторинні ресурси по найменуванню, що складає 85,3812 тонн загальною вартістю 53 904,40 грн.

Позивачем на виконання умов Договору та Додаткових угод було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 203 129,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками руху коштів по рахунку.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, останнім на виконання умов Договору та Додаткових угод було поставлено позивачу брухт чорних металів згідно видаткових накладних: №РН-0000047 від 29.12.2009р. на суму 88 545,60 грн., №РН-0000048 від 219.12.2009р. на суму 60 679,38 грн., №№РН-0000002 від 10.06.2010р. на суму 3 842,00 грн. В загальному підрахунку відповідачем було поставлено позивачу брухт чорних металів на суму в розмірі 153 066,98 грн., що на 50 062,40 грн. менше ніж оплачено позивачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем поставку брухту чорних металів на суму 50 062,40 грн. допоставлено не було.

Посилання відповідача на той факт, що дія договору скінчилась 31.12.2009р., а також на те, що за договором його зобов'язання було не грошовим і тому стягнення попередньої оплати здійсненої позивачем є неможливим, не ґрунтуються на діючому законодавстві з огляду на положення ст. 693 ЦК України, а тому заперечення відповідача в цій частині є не обґрунтованими.

Задля повернення передньої оплати, у зв'язку з невиконанням умов Договору відповідачем, позивачем було складено та направлено відповідачу претензію №13/08-1 від 13.08.2012р., яка була отримана відповідачем 29.08.2012р., згідно відмітки на рекомендованому повідомленні, про повернення грошових коштів на суму 50 062,40 грн. (належним чином завірена копія претензії міститься в матеріалах справи).

Відповідачем відповіді на вимогу позивача на адресу останнього надіслано не було.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства

Станом на дату звернення позивача до суду, відповідачем суму заборгованості в розмірі 50 062,40 грн. на рахунок позивача перераховано не було.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 50 062,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 340,46 грн., нараховані за період з 05.11.2009р. по 29.10.2012р.

Перевіривши наведений в позовній заяві розрахунок суми 3% річних, судом визнано його неправомірно нарахованим, в частині визначення позивачем меж такого нарахування.

Оскільки грошове зобов'язання у відповідача виникло після спливу семиденного терміну з дня отримання останнім претензії, у відповідності до ст. 530 ЦК України, то нарахування 3% річних повинно здійснюватись з 06.09.2012р. по 29.10.2012р.

Отже, з огляду на викладене та зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо поставки брухту чорних металів, за розрахунками суду, з відповідача підлягає стягненню 3% річних (нарахованих за наступною формулою: 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сумма заборгованості, Д - кількість днів просрочки, 365 -кількість днів у році)) в сумі 222,19 грн.

Щодо посилання відповідача на неправомірність нарахування штрафних санкцій у вигляді 3% річних з огляду на положення п. 6 ст. 232 ГК України, то вони є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки 3% річних у розумінні зазначених норм та з врахуванням ст. 625 Цивільного кодексу України не є штрафною санкцією, а стягується окремо від штрафних санкцій, то до їх стягнення не можуть застосовуватись положення ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Житомир»в справі №5011-25/15461-2012 підлягають частковому задоволенню та стягненню з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонлізинг»на користь позивача суми основної заборгованості в розмірі 50 062,40 грн. та 3% річних в сумі 222,19 грн.

Судовий збір позивача, пропорційно сумі задоволених вимог, в сумі 1 486,56 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укроборонлізинг»(код ЄДРПОУ 30488626, адреса: 03186, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Втормет-Житомир»(код ЄДРПОУ 35343944, адреса: 10025, м. Житомир, вул. Промислова, 19, р/р 26003702856105 в АТ «Райфайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805) суму основного боргу в розмірі 50 062,40 грн. (п'ятдесят тисяч шістдесят дві гривні 40 копійок), 3% річних в розмірі 222,19 грн. (двісті двадцять дві гривні 19 копійок) та судовий збір у сумі 1 486,56 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 56 копійок).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.12.2012р.

Суддя С.М. Морозов