Рішення

від 12.12.2012 по справі 5006/41/104/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.12 р. Справа № 5006/41/104/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м. Полтава

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Путилівський Рай», м. Донецьк

про повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 47250,34 гривні

Представники сторін:

Від позивача: Караваєв В.О.

Від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м. Полтава, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Путилівський Рай», м. Донецьк про повернення надмірно сплачених коштів в розмірі 47250,34 гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході виконання договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2011р. у позивача виникла переплата зі сплати позивачем орендної плати.

23.11.2012р. від позивача надійшли доповнення до позовної заяви відповідно до яких додатково обґрунтовує свої позовні вимоги ст.ст.509, 1212, 1215 ЦК України, та просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011р. товариством з обмеженою відповідальністю «Путилівський Рай» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (Орендар), укладений договір оренди №1 (далі -Договір), відповідно до умов якого, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування за плату нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Путилівський гай, 16 -А, об'єкт оренди - склад, офіс. Площа наданого в тимчасове користування приміщення складає - складські приміщення 1260,0 кв.м., офіси 152,7 кв.м. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Орендодавець зобов'язаний передати приміщення орендарю впродовж семи календарних днів з моменту підписання даного договору в зв'язку з чим складається акт приймання-передачі приміщення, який підписується обома сторонами (п.2.1.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору щомісячна орендна плата становить 45212,00 гривень, у т.ч. за складські приміщення в сумі 36540,00 грн. та за офісні приміщення 8672,00 гривень. За змістом цього пункту договору платіж вноситься за перший та останній місяць року по строку оренди.

Додатковою угодою від 01.07.2011р. був змінений п.1.2. договору - «площа наданого в тимчасове користування приміщення складає - складські приміщення 380,0 кв.м., офіси 124,7 кв.м.».

Також цією додатковою угодою було змінено п.4.1. договору - «щомісячна орендна плата складає 22282,00 гривень в т.ч. ПДВ 3713,67 гривень».

Строк оренди з урахуванням додаткової угоди від 31.05.2012р. за даним договором встановлений до 31.05.2012р. Строк дії договору - до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний передати приміщення орендодавцю впродовж семи календарних днів з моменту закінчення строку даного договору або з моменту його дострокового розірвання, в зв'язку з чим складається акт приймання-передачі приміщення. Приміщення повинного бути в технічно справному стані.

Орендоване приміщення було повернуто відповідачу за актом приймання-передачі від 31.05.2012р.

Позивач посилається на той факт, що в ході виконання договору виникла переплата зі сплати останнім орендної плати в сумі 47250,34 гривень, в зв'язку з чим звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача повернути надмірно сплачені позивачем грошові кошти.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Докази того, що позивачем виконувались свої грошові зобов'язання наявні в матеріалах справи, а саме платіжні доручення за період з 2011р. по 2012р.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен

виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи то позивач листом №17/09/12-02 від 17.09.2012р. звернувся до відповідача з вимогою про повернення надмірно сплаченої орендної плати в сумі 47250,00 гривень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Як встановлено судом, враховуючи зміст п. 4.1. договору оренди від 01.01.20112 року позивачем сплачено на користь відповідача в момент укладення договору оренди авансом орендну плату за перший та останній місяць строку оренди, тобто сторони узгодили, що за останній місяць строку оренди орендна плата вже сплачуватися не буде.

Водночас, як встановлено судом, станом на час укладення договору оренди та внесення платежу за останній місяць строку оренди, з урахуванням наступних змін до договору в частині строку дії договору, сторони виходили з того, що останнім місяцем строку оренди буде грудень 2012 року але сторонами дію договору оренди від 01.01.2011 року припинено достроково, та останнім місяцем строку оренди додатковою угодою до договору від 31.05.2011 року було визначено травень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи в перебігу строку дії договору оренди від 01.01.2011 року позивач двічі сплатив на користь відповідача грошові кошти за один і той самий період внаслідок чого позивачем здійснено сплату зайвих грошових коштів, а відповідач є таким, що отримав ці кошти без достатньої правової підстави, оскільки сторонами припинено дію договору оренди від 01.01.2011 року на майбутнє, а, отже, підстава для отримання зазначених грошових коштів внаслідок дії сторін відпала.

Наведене зумовлює висновки суду про надмірну сплату на користь відповідача грошових коштів в розмірі 47250,34 гривень та наявний обов'язок відповідача зазначені грошові кошти повернути. Відповідач, зазначений обов'язок, у спосіб, передбачений законом, не спростовував, доказів на спростування доводів позивача не надав, що не дозволяє суду дійти до інших висновків ніж про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач 17.09.2012 року надіслав на адресу відповідача рекомендованого листа № 17/09/12-02 в якому виклав свою вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 47250 гривень, але відповідач свого обов'язку щодо їх повернення не виконав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до товариства з обмеженою відповідальністю «Путилівський Рай», м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Путилівський Рай» (83000, м. Донецьк, вул. Путилівський гай, 16-А, код ЄДРПОУ 34008369) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31316718) надмірно сплачені кошти в розмірі 47250,34 гривень, судовий збір в сумі 1609,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31316718) зайво сплачену суму судового збору в розмірі 67,50 гривень.

У судовому засіданні 12.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.12.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.