Постанова

від 19.12.2012 по справі 17/279-45/162

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 17/279-45/162

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення господарського суду м. Києва від 6 червня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2012 року у справі № 17/279-45/162 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до житлово-будівельного кооперативу "Верстат-13", за участю третіх осіб -акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", комунального підприємства Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислюваний центр", про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ :

У червні 2010 року публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом житлово-будівельного кооперативу "Верстат-13" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 76637,50 грн., в тому числі 56679,12 грн. основного боргу, 2661,48 грн. 3 % річних і 17296,90 грн. збитків від інфляції.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 6 червня 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, за період з 1 жовтня 2006 року по 1жовтня 2009 року позивачем надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 180907,86 грн. До вказаної суми позивачем також включено борг, який виник у відповідача раніше, у розмірі 5742,40 грн.

Внаслідок того, що відповідачем сплачено лише 129971,14 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення в розмірі 56679,12 грн., в тому числі:

- боргу за постачання питної холодної води та прийняття стоків як холодної так і гарячої води (код 8-928) за період з серпня 2004 року по вересень 2009 року включно в сумі 34301,23 грн.;

- боргу за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води (код 8-50928), за період з жовтня 2005 року по вересень 2009 року в сумі 22377,89 грн.

Протягом вказаного періоду між сторонами не було укладено договору, який би регулював їх взаємовідносини з надання позивачем відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення.

Враховуючи межі позовної давності в даному випадку, а також той факт, що позовну заяву подано до суду 17 червня 2010 року, позивач мав право звернутися з позовом про стягнення боргу за період, починаючи з 17 червня 2007 року, в зв'язку з чим, беручи до уваги відповідну заяву відповідача про застосування строків позовної давності, в задоволенні позову в частині стягнення боргу за період до 17 червня 2007 року відмовлено через пропуск строку позовної давності.

Стосовно стягнення заборгованості за період з 17 червня 2007 року по 1 жовтня 2009 року судом встановлено наступне.

Нормами Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65від 1 липня 1994 року, що були чинними в період, за який стягується заборгованість, Наказу № 190 від 27 червня 2008 року, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, передбачено виключне договірне формування відносин між публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та абонентом.

Доказів укладення відповідного договору сторонами не надано.

Враховуючи, що позивачем надано послуги з постачання та водовідведення, які відповідачем споживались та частково оплачувались, що підтверджується матеріалами справи, між сторонами виникли взаємні цивільні права та обов'язки.

За період з 17 червня 2007 року по 1 жовтня 2009 року позивачем надано відповідачу відповідних послуг в обсязі 66579 м 3 загальною вартістю 82310,27 грн.

З урахуванням знижки та перерахунків, здійснених позивачем, відповідач мав сплатити 77558,22 грн.

Встановивши, що за спірний період відповідачем сплачено позивачу 89799,67 грн., господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача заборгованості з оплати послуг, наданих позивачем, посилаючись, крім того, на відомості, надані комунальним підприємством Київської міської державної адміністрації "Головний інформаційно-обчислювальний центр".

Судом зауважено, що відповідно до п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, тоді як на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, а позивачем не доведено належними засобами доказування факт надання таких послуг та їх обсяг.

З огляду на встановлене, місцевий господарський суд в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за період з 17 червня 2007 року по 1 жовтня 2009 року, а також 3 % річних та інфляційних, які є похідними від основного боргу, відмовив.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 6 червня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2012 року у справі № 17/279-45/162 -без змін.

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко