Рішення

від 18.12.2012 по справі 5009/4167/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/99/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.12 Справа № 5009/4167/12

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонально - інвестиційний проект" (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 7-А, кв. 119)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Михайлова О.В. -довіреність № 13/27 від 03.01.2012 р.

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонально- інвестиційний проект", м. Запоріжжя заборгованості за договором № 1535 від 01.10.2004 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 18850,98 грн., з яких: 17263,56 грн. сума основного боргу, 1131,11 грн. сума пені, 419,59 грн. сума 3 % річних, 36,72 грн. сума інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що згідно договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1535 від 01.10.2004 р., Концерн «МТМ»постачає теплову енергію відповідачу на приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 2. За період часу: листопад 2010 р., квітень 2011 р., червень 2011 р. - жовтень 2011 р., грудень 2011 р., лютий - квітень 2012 р. (включно), позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 18763,56 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію у повному обсязі не розрахувався. За спірний період ним сплачено лише 1500,00 грн. Решта боргу в сумі 17263,56 грн. залишилась несплаченою. За порушення грошового зобов'язання, на підставі п. 7.2.3 Договору відповідачу нараховано суму 1131,11 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано суму 36,72 грн. втрат від інфляції і суму 419,59 грн. 3% річних. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1535 від 01.10.2004 р., Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4167/12, розгляд якої призначено на 27.11.2012 р.

На підставі ст. 77 ГПК України ухвалою від 27.11.2012р. розгляд справи було відкладено до 18.12.2012 р.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідач -ТОВ "Регіонально - інвестиційний проект", вимоги суду щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 09.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5009/4167/12 та про відкладення розгляду справи від 27.11.12р. були направлені судом на адресу відповідача: 69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 7-А, кв. 119, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (Витяг з ЄДР станом на 06.12.2012 р.). Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

В судовому засіданні 18.12.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.10.2004 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (Енергопостачальною організацією, позивачем у справі) та ТОВ "Регіонально - інвестиційний проект" (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 1535 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) на об'єкт теплопостачання -орендоване вбудоване приміщення 1-го поверху та підвалу по вул. Кияшка, 2 для розміщення ресторану.

Відповідно до розділу 1 Договору Енергопостачальна організація зобов'язалась постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно із п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п. 6.3 Договору Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок на фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами та рахунок. (п. 6.4 Договору).

Згідно із п. 6.6 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як встановлено судом, подача теплової енергії відповідачу підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії: від 30.11.2010 р. на суму 1811,54грн., від 30.04.2011р. на суму 1283,46 грн., від 30.06.2011 р. на суму 184,63 грн., від 31.07.2011 р. на суму 184,63 грн., від 31.08.2011 р. на суму 184,63 грн., від 30.09.2011 р. на суму 184,63 грн., від 31.10.2011 р. на суму 1559,16 грн., від 31.12.2011 р. на суму 3626,33 грн., від 29.02.2012р. на суму 5253,97 грн., від 31.03.2012 р. на суму 3910,40 грн. та від 30.04.2012 р. на суму 580,18 грн., всього на суму 18763,56 грн. При цьому, Акти приймання-передачі теплової енергії за квітень 2011 р. та за жовтень 2011 р. з боку Споживача підписані без заперечень та засвідчені печаткою підприємства. Інші Акти приймання-передачі теплової енергії (за листопад 2010р., червень 2011 р. -вересень 2011 р., грудень 2011 р., лютий 2012р. -квітень 2012р.), відповідач, в строки, передбачені Договором, підписаними позивачу зворотно не повернув, заперечень щодо нарахувань, зазначених в актах приймання-передачі теплової енергії, не надав.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені відповідні рахунки.

Надсилання актів та рахунків підтверджується реєстрами відправлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за відповідний період.

Листом (вих. № 2570-10 від 27.09.2012 р.) позивач повторно направив на адресу відповідача Акти приймання-передачі теплової енергії за листопад 2010 р., квітень 2011 р., червень 2011 р. -жовтень 2011 р., грудень 2011 р., лютий 2012 р. -квітень 2012 р. та вимагав протягом семи днів сплатити заборгованість за спожиту теплову енергію, підписати акти приймання-передачі теплової енергії та один їх примірник повернути Енергопостачальній організації.

Проте, відповідач оплату отриманої теплової енергії у повному обсязі так і не здійснив. Платежами, здійсненими 22.08.2011 р. на суму 500,00 грн. та 22.11.2011 р. на суму 1000,00 грн., відповідач частково погасив заборгованість за Договором, яка позивачем була зарахована в рахунок погашення боргу за листопад 2010 р. Решта боргу в сумі 17263,56грн. залишилась несплаченою.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Регіонально - інвестиційний проект" заборгованості за договором № 1535 від 01.10.2004 р. про постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 18850,98 грн., з яких: 17263,56 грн. сума основного боргу, 1131,11 грн. сума пені, 419,59 грн. сума 3 % річних, 36,72 грн. сума інфляційних втрат, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 6.3 та 6.6 Договору Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок на фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Споживач зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період: листопад 2010 р., квітень 2011 р., червень 2011 р. -жовтень 2011 р., грудень 2011 р., лютий-квітень 2012 р., (включно), позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 18763,56 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи поштові реєстри.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав. Платежами, здійсненими 22.08.2011 р. (на суму 500,00 грн.) та 22.11.2011 р. (на суму 1000,00 грн.), відповідачем в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію було перераховано позивачу всього 1500,00 грн., які були зараховані позивачем в рахунок погашення боргу за листопад 2010 р. Решта боргу в сумі 17263,56 грн. відповідачем сплачена не була. Доказів сплати боргу в сумі 17263,56 грн. відповідачем господарському суду надано не було.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, позов в частині стягнення основного боргу (17263,56 грн.) задовольняється у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті грошових коштів в сумі 17263,56 грн., підтверджено матеріалами справи, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних за своєю правовою природою є правомірними.

Перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд зазначає, що вимога про 3% річних (нарахованих за період з 21.12.2010 р. по 22.10.2012 р.) в сумі 419,59 грн. задовольняється у повному обсязі, а вимога про стягнення втрат від інфляції підлягає частковому задоволенню: за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат становить 18,96 грн., а не 36,72 грн., як заявлено позивачем, тому в решті вимоги про стягнення втрат від інфляції, слід відмовити як розрахованої та заявленої необґрунтовано.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 7.2.3 Договору сторонами обумовлено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та норми чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії, заявлена правомірно.

Розрахунок пені судом перевірено. При цьому, суд відзначає, що розрахунок пені було здійснено позивачем із урахуванням вимог та обмежень, встановлених ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п. 6 ст. 232 ГК України. Вимога про стягнення пені задовольняється у повному обсязі в розмірі 1131,11 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 1535 від 01.10.2004 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. В даному випадку спір був доведений до суду з вини відповідача, оскільки внаслідок несвоєчасного виконання ним грошового зобов'язання, позивач змушений був звернутись до господарського суду за судовим захистом порушеного права. Таким чином, судові витрати у справі (судовий збір в сумі 1609,50 грн.) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонально - інвестиційний проект" (69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 7-А, кв. 119, код ЄДР 32372679, п/р № 26009055896070 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313399) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А, код ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 17263 (сімнадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 56 коп. основного боргу, суму 1131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 11 коп. пені, суму 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 59 коп. трьох відсотків річних, суму 18 (вісімнадцять) грн. 96 коп. втрат від інфляції та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.12.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко