номер провадження справи 34/104/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4
Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.12 Справа № 5009/4002/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.
За участю представників: від позивача -не з'явився; від відповідача 1 -Філіппенков А.М., довіреність № б/н від 12.11.2012 р.; Кайбедов С.Л., довіреність № б/н від 27.11.2012 р.; від відповідача 2 -Бурлака А.О., довіреність № 1136 від 23.09.2010 р.; від третьої особи - не з'явився.
Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 5009/4002/12
за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (69095, АДРЕСА_1, скорочено ФОП ОСОБА_4)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Трейд»(фактична адреса: 69013, м. Запоріжжя, вул. Стартова, буд. 69-а; юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 51, скорочено ТОВ «Агро-Трейд»)
до відповідача 2: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 (69071, АДРЕСА_2, скорочено ФОП ОСОБА_5)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)
про зобов'язання узгодити зовнішні межі земельної ділянки
Сутність спору:
ФОП ОСОБА_4 заявлено позовні вимоги до ТОВ «Агро-Трейд»та ФОП ОСОБА_5 про зобов'язання узгодити зовнішні межі земельної ділянки, що виділяється в користування ФОП ОСОБА_4 згідно схеми розподілу території за адресою: АДРЕСА_3.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4002/12, якій присвоєно номер провадження 34/104/12, справу призначено до розгляду на 14.11.2012 р.
Ухвалою господарського суду від 14.11.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Запорізьку міську раду, у зв'язку із залученням третьої особи, неявкою відповідача 2 та неподанням витребуваних доказів, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 28.11.2012 р. Потім розгляд справи відкладався на 05.12.2012 р. та на 18.12.2012 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, розташовані: адміністративна будівля «А», підсобні приміщення «Б», бокс «Г», котельня «Д», склад «К», склад «Л», будинок відпочинку «О». Дане нерухоме майно, як зазначив ФОП ОСОБА_4, належить позивачу, згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2006 р. 23.02.2012 р. рішенням сесії Запорізької міської ради № 137/122 було надано дозвіл ФОП ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування автотранспортного підприємства. За твердженнями позивача, він, як орендар вищезгаданої ділянки, має намір погодити межі земельної ділянки, однак, для цього необхідно скласти та підписати з сусідами акт встановлення меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Зазначені акт та схема необхідні для виготовлення землевпорядної документації та отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. ТОВ «Агро-Трейд»та ФОП ОСОБА_5 від узгодження меж земельної ділянки відмовляються без всяких пояснень, чим порушують право на користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно позивача. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_4 посилається на ст. 1163 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 65, ст.ст. 103, 106 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 5-7, 49 Господарського процесуального кодексу України.
ФОП ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні 05.12.2012 р. підтримали заявлений позов, просили його задовольнити.
Представники ТОВ «Агро-Трейд», відповідача 1 по справі, у наданих запереченнях та додаткових запереченнях на позовну заяву вказують, що 02.08.2012 р. на нараді Запорізької міської ради було вирішено рекомендувати ТОВ «Агро-Трейд»надати листа на адресу міської ради з переліком пропозицій щодо узгодження межі земельної ділянки по АДРЕСА_3. Виконуючи завдання вищевказаної наради, відповідач 1 на адресу Запорізької міської ради надав лист, у якому вказав умови погодження меж земельної ділянки. Згідно листів Запорізької міської ради від 23.08.2012 р. та 14.09.2012 р. міська рада повідомила позивача, що умови погодження меж земельної ділянки були дійсно надані ТОВ «Агро-Трейд»та було запропоновано узгоджувати межі із суміжними землекористувачами у відповідності до діючого законодавства. Статтею 198 Земельного кодексу України визначено, який комплекс робіт є кадастровою зйомкою. При проведенні цих робіт зазначені особи погоджують межі земельних ділянок. При цьому проведення кадастровою зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки іне є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини. Кадастрові роботи створюють лише інформаційну базу. Отже, не має самостійного значення і підписання акта погодження меж, оскільки воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку. В чинному законодавстві, що регулює земельні відносини, відсутній обов'язок землекористувача з надання згоди по встановленню меж суміжних земельних ділянок, й, зокрема, обов'язок надання такої згоди в примусовому порядку. Таким чином, права позивача порушені не були. Також, відповідач 1 зазначив, що цивільне та земельне законодавство, а саме ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, не містять такого способу захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача узгодити зовнішні межі земельної ділянки шляхом підписання акту встановлення меж земельної ділянки. Крім того, межа земельної ділянки між ОСОБА_4 та ТОВ «Агро-Трейд»вже визначена, більш того, ця межа є твердою у вигляді капітального забору, тому додатково узгоджувати межі земельної ділянки не потрібно. На підставі викладеного, відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представники відповідача 1 в судовому засіданні 18.12.2012 р. підтримали свої заперечення на позовну заяву.
Представник ФОП ОСОБА_5, відповідача 2 по справі, у наданих запереченнях проти позову зазначив, що відповідь виконавчого комітету ЗМР від 14.09.2012 р. № Г-6869-Ж, на яку посилається позивач, та згідно з якою запропоновано спір вирішувати у відповідності до діючого законодавства, фактично не є рішенням по земельному спору між позивачем та відповідачем 2, оскільки в ньому не міститься реального висновку про вирішення наявного земельного спору, а отже можливість звернення позивача до суду відсутня. Крім того, чинним законодавством України не встановлено й обов'язку землекористувача надавати згоду та погоджувати межі суміжних земельних ділянок при їх виділенні у користування. Відтак, у зміст терміну "погодження" законодавством закладено принцип добровільності вчинення дій суб'єктами земельних правовідносин. Тому не можна у примусовому порядку зобов'язувати суміжних землекористувачів давати згоду на погодження меж земельної ділянки. Також, відповідач 2 зазначає, що проведення кадастрової зйомки, у томі числі й погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами не впливає на правовий режим земельної ділянки, яка надається в оренду. Кадастрова зйомка, а відтак і погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини. Тобто, не зрозуміло, як саме та яким способом відмова відповідача 2 від підписання акту погодження порушує права позивача. Крім того, як стверджує відповідач 2, позивач обрав спосіб захисту порушеного, на його думку, права, який не відповідає передбаченим відповідними нормами права. Таким чином, відповідач 2 просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні 18.12.2012 р. представник відповідача 2 підтримав свої заперечення проти позову.
Запорізька міська рада, третя особа по справі, в судові засідання не з'являлась, витребувані судом матеріали не надала.
За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
28.09.2006 р. між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдаровувана) укладено договір, пунктом 1 якого передбачено, що ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_5 прийняла у дар адміністративну будівлю літ. А та склад літ. К, що знаходяться у АДРЕСА_3, розташовані на земельній ділянці площею 13939 кв.м.
28.09.2006 р. між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти належне продавцю нерухоме майно, а саме: підсобні приміщення літ. «Б», склад літ. «В», бокс літ. «Г», котельню літ. «Д», склад літ. «Л», будинок відпочинку літ. «О», що знаходяться у АДРЕСА_3, розташовані на земельній ділянці площею 13939 кв.м.
11.11.2008 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого, орендодавець, відповідно до рішення двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 60/221 від 24.09.2008 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автотранспортного підприємства, яка знаходиться: АДРЕСА_3.
У відповідності до пунктів 2-3 зазначеного договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4031 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, які є власністю орендаря, а також будівлі та споруди, які передані орендарю в оренду -у строкове платне користування, інші об'єкти інфраструктури відсутні.
Пунктом 8 договору оренди землі від 11.11.2008 р. передбачено, що договір укладається на 10 років.
Вказаний договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2008 р. за № 040826101906.
09.12.2008 р. Запорізькою міською радою та ФОП ОСОБА_4 складений акт прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 09.12.2008 р. № 040826101906, відповідно до якого, орендодавець передав земельну ділянку кадастровий № 2310100000:07:051:0071, загальною площею 1,4031 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а орендар прийняв вищевказану земельну ділянку в оренду.
08.04.2009 р. між ОСОБА_5 (дарувальник), ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (обдаровувані) укладено договір дарування, згідно із п. 1 якого, дарувальник безоплатно передає у власність обдаровуваним по Ѕ (одній другій) частині склада літ. К, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, - належний дарувальнику на праві приватної власності.
08.04.2009 р. між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдаровувана) укладено договір дарування, відповідно до пункту 1 якого, дарувальник безоплатно передає у власність обдаровуваній належні йому на праві приватної власності будинок відпочинку літ. О, підсобні приміщення літ. Б, 4/5 (чотири п'ятих) частини складу літ. Л, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.04.2011 р., ТОВ «Агро-Трейд»на праві приватної власності належить цех по виробництву гофрокартону та гофротари з адміністративно-побутовими приміщеннями літ. Х, за адресою: АДРЕСА_4, на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 130/9 від 24.03.2011 р.
08.12.2005 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «Агро-Трейд»(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно із п. 1 якого, орендодавець, відповідно до рішення двадцять третьої сесії четвертого скликання Запорізької міської ради № 21/133 від 15.09.2005 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування складу та цеху по виробництву гофрокартону і гофротари, яка знаходиться: АДРЕСА_4. Даний договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 20.12.2005 р. за № 040526100865.
Пунктами 2-3 зазначеного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,7430 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди орендаря, інші об'єкти інфраструктури відсутні.
Згідно із п. 8 договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 р., договір укладається на 10 років.
20.12.2005 р. Запорізька міська рада передала, а ТОВ «Агро-Трейд»прийняло земельну ділянку кадастровий № 2310100000:07:051:0038 загальною площею 0,7430 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 20.12.2005 р. № 040526100865.
За поясненнями представників сторін, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, та передана ТОВ «Агро-Трейд»в оренду за договором оренди земельної ділянки від 08.12.2005 р., є суміжною із земельною ділянкою, зовнішні межі якої, просить узгодити позивач.
З приводу земельної ділянки ФОП ОСОБА_5, слід зазначити, що суд витребував від відповідача 2 документи, що підтверджують право користування чи право власності на суміжну земельну ділянку, однак зазначені документи не надані. Представник відповідача 2 з цього приводу пояснив, що у ФОП ОСОБА_5 відсутні такі документи.
Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2012 р. ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець.
На вимогу суду 17.12.2012 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»надійшли інформаційні довідки з Автоматизованої системи «Реєстр прав власності на нерухоме майно», які містять відомості про зареєстровані права власності на об'єкти нерухомості за адресами: АДРЕСА_4; АДРЕСА_5; АДРЕСА_3, а також ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»повідомлено, що згідно матеріалів інвентаризаційно-реєстраційної справи вбачається наявність реєстрації права власності, виключно в паперових носіях реєстрації прав, на об'єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_4.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 36722494 за ОСОБА_4 зареєстроване майно: склад літ. В, бокс літ. Г, котельня літ. Д, за адресою: АДРЕСА_3, на підставі договору купівлі-продажу № 890 від 28.09.2006 р.
Відповідно до інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»за ТОВ «Агро-Трейд»зареєстроване майно:
- нежиле приміщення, продовольчо-промислового складу літ. А, за адресою: АДРЕСА_4, приміщення 3; нежиле приміщення, продовольчо-промислового складу літ. А, за адресою: АДРЕСА_4, приміщення 5; котельня літ. Ц, за адресою: АДРЕСА_4, на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя № 2-4148/08 від 21.11.2008 р.;
- будівля складу з адміністративно-побутовим приміщеннями літ. Б, Б1, за адресою: АДРЕСА_4, на підставі свідоцтва про право власності САЕ № 170202 від 05.04.2011 р.;
- цех по виробництву гофрокартону та гофротари з адміністративно-побутовими приміщеннями літ. Х, Х1, за адресою: АДРЕСА_4, на підставі свідоцтва про право власності САЕ № 170201 від 05.04.2011 р.;
- будівля складу літ. А, будівля господарського блоку літ. В, за адресою: АДРЕСА_5, на підставі договору купівлі-продажу № 4368 від 24.11.2010 р.
Згідно інформаційних довідок з Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації»за ОСОБА_5 зареєстроване майно:
- адміністративна будівля літ. А, за адресою: АДРЕСА_3, на підставі договору дарування № 888 від 28.09.2006 р.;
- 4/5 частини складу літ. Л, будинок відпочинку літ. О, підсобні приміщення літ. Б, за адресою: АДРЕСА_3, на підставі договору дарування № 565 від 08.04.2009 р.
20.04.2011 р. позивач звернувся до Виконавчого комітету Запорізької міської ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування автотранспортного підприємства в зв'язку із продажем частини майна. Зазначеною заявою ФОП ОСОБА_4 просив договір оренди землі від 09.12.2008 р. № 040826101906 розірвати.
Рішенням Запорізької міської ради № 137/122 від 23.02.2012 р. «Про надання дозволу ПП ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_3 для розташування автотранспортного підприємства»надано дозвіл Приватному підприємцю ОСОБА_4 на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою загальною площею 0,5200 га по АДРЕСА_3 для розташування автотранспортного підприємства.
13.04.2012 р. Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради, видано завдання № 0469 на складання ФОП ОСОБА_4 технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі по АДРЕСА_3 для розташування автотранспортного підприємства. Підставами для виконання робіт зазначено: заяву замовника; рішення сесії Запорізької міської ради від 23.02.2012 р. № 137/122; доручення МВК від 05.07.2011 р. Зазначеним завданням визначені такі етапи роботи при розробці технічної документації: обстеження земельної ділянки на місцевості; аналіз відповідних матеріалів; вивчення архівних матеріалів по відведенню минулих років; аналіз витягу з чергового кадастрового плану м. Запоріжжя; визначення режиму території, у тому чи слі охоронних зобов'язань та обмежень на використання земельної ділянки; аналіз висновків служб міста; погодження меж землекористувань; виготов лення плану земельної ділянки; погодження землевпорядної документації в установленому законодавством порядку, при умові, погодження меж земе льної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами.
Посилаючись на відмову ТОВ «Агро-Трейд»та ФОП ОСОБА_5 узгодити зовнішні межі земельної ділянки, що виділяється в користування позивачу згідно схеми розподілу території за адресою: АДРЕСА_3, ФОП ОСОБА_7 заявлено дану позовну заяву.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Як визначено ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Суб'єктами земельних відносин, відповідно до ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України, є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Як передбачено ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Згідно п. 9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 р., розроблений проект відведення земельної ділянки виконавець подає у випадках, установлених статтями 118 і 123 Земельного кодексу України, на погодження відповідній комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, за місцем розташування земельної ділянки. В інших випадках проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, крім викупу земельних ділянок (їх частин) з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, відповідними органами земельних ресурсів, містобудування і архітектури, охорони культурної спадщини, санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронним органом. У разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок (їх частин) лісогосподарського призначення чи водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних з розробкою корисних копалин, проект також погоджується з відповідними органами лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду. Зазначені органи розглядають проекти відведення земельних ділянок протягом трьох тижнів з дня надходження та видають у межах своїх повноважень висновки про їх погодження або мотивовану відмову.
Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами передбачено ст. 198 Земельного кодексу України при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Тобто, відповідне погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами здійснюється спеціально уповноваженими організаціями, які мають право складати технічну документацію із землеустрою.
Даною позовною заявою позивач просить зобов'язати ТОВ «Агро-Трейд»та ФОП ОСОБА_5 узгодити зовнішні межі земельної ділянки, що виділяється в користування ФОП ОСОБА_4 згідно схеми розподілу території за адресою: АДРЕСА_3, посилаючись на ч. 1 ст. 106 Земельного кодексу України, оскільки вбачає порушення своїх прав у відсутності погодження меж земельної ділянки з боку відповідачів.
У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Статтею 158 Земельного кодексу України визначено органи, що вирішують земельні спори, а саме: «1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. 2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. 4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів. 5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом».
Доказів прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування сторонами не надано.
Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлено у ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, способами захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, а саме: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин регламентовано ст. 159 Земельного кодексу України.
Позивач, маючи відповідний матеріально-правовий інтерес, вважаючи свої права порушеними, обрав спосіб їх захисту та звернувся до суду з вищенаведеною вимогою.
Проте, суд вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки діючим законодавством визначено компетенцію органів та порядок розгляду земельних спорів щодо встановлення межі із сусідніми землекористувачами.
Виходячи з системного аналізу положень земельного законодавства, зокрема, положень ст.ст. 1, 55 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 181-186, 198 Земельного кодексу України, під межуванням земель розуміється комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок власників, землекористувачів, питання щодо встановлення яких є, відповідно до указаних положень закону, компетенцією землевпорядних організацій.
Статтею 56 Закону України «Про землеустрій»передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.
Відповідно до частини 2 ч. 198 Земельного кодексу України, кадастрова зйомка включає, зокрема, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Позивач подав позов до суміжних землекористувачів, вважаючи, що не погодження ними зовнішніх меж земельної ділянки порушує права ФОП ОСОБА_4
Пунктом «г»ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Однак, в чинному законодавстві, що регулює земельні відносини, відсутній обов'язок землекористувача з надання згоди по встановленню меж суміжних земельних ділянок, й, зокрема, обов'язок надання такої згоди в примусовому порядку. Сам же термін «погодження»припускає добровільність вчинення дій суб'єктами земельних відносин.
З огляду на положення ст. 19 Конституції України, непогодження відповідачами меж земельної ділянки є формою реалізації ними свого права й хоча воно може мати для позивача негативні наслідки, водночас, не розцінюється судом як порушення відповідачами прав позивача. Дана обставина має бути врахована відповідними органами при підготовці технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, переданої позивачеві в оренду.
Крім того, слід зазначити, що при заявленні вимоги не визначено межі земельної ділянки, які ФОП ОСОБА_4 просить зобов'язати відповідачів узгодити. Додана до позову план-схема земельної ділянки (т. 1, а.с. 9-10) взагалі не дає можливості встановити спірні межі. Позивачем на протязі розгляду цієї справи надавались різні схеми спірної земельної ділянки, в тому числі акт встановлення меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (т. 1, а.с. 64-65).
До того ж, на підтвердження звернення до відповідачів із пропозицією узгодити спірні зовнішні межі земельної ділянки, позивачем надані фіскальні чеки від 31.05.2012 р.: № 2041 та № 2045, з яких неможливо зробити висновок, що вони підтверджують направлення на адреси відповідачів саме пропозицій узгодження меж земельної ділянки. Доказів відмови відповідачів позивачу щодо узгодження зовнішніх меж земельної ділянки сторонами не надано.
На підставі викладеного позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 21.12.2012 р.
Суддя А.О. Науменко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2012 |
Оприлюднено | 02.01.2013 |
Номер документу | 28227446 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Науменко А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні