Рішення

від 18.12.2012 по справі 26/5014/2674/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.12.12 Справа № 26/5014/2674/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за договором про переведення боргу б/н від 04.04.2011 в сумі 82411 грн. 84 коп., 3% річних в сумі 2106 грн. 58 коп., штрафу в розмірі 40% в сумі 32964 грн. 74 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - представник за довіреністю Федай Я.І., довіреність №7016 від 27.12.2011;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про переведення боргу б/н від 04.04.2011 в сумі 82411 грн. 84 коп., 3% річних в сумі 2106 грн. 58 коп., штрафу в розмірі 40% в сумі 32964 грн. 74 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15087089 місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Обрій" (первісний боржник), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий боржник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна" (кредитор, позивач) 04.04.2011 був укладений договір про переведення боргу б/н (далі -договір), за умовами якого первісний кредитор переводить борг за договором №07/09-ЛЗАУ від 08.04.2009 та додатками №16/04/09-1-ЗЗР, №06/05/09-ЗЗР, №17/08/09-ЗЗР та №28/08/09-ЗЗР до договору №07/09-ЛЗАУ від 08.04.2009, а новий боржник приймає на себе зобов'язання за цим договором у вигляді грошового боргу у розмірі 82411 грн. 84 коп., що виник в результаті неналежного виконання зобов'язань первісного боржника перед кредитором за основним договором та додатками до нього (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору первісний боржник сплачує новому боржнику за переведення боргу винагороду в розмірі 82411 грн. 84 коп.

Новий боржник зобов'язався здійснити сплату грошового боргу первісного боржника перед кредитором за наступним графіком: оплата 50% від загальної суми боргу, що складає 41205 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ шляхом перерахування на рахунок кредитора (разом або частками) до 10.10.2011; оплата 50% від загальної суми боргу, що складає 41205 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ, шляхом перерахування на рахунок кредитора (разом або частками) до 09.12.2011 (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору новий боржник бере на себе зобов'язання погасити заборгованість первісного боржника перед кредитором шляхом перерахування грошового боргу, який він прийняв згідно п.1 даного договору на рахунок кредитора повністю у строки, передбачені п.2.2 договору.

У п.5.4 договору сторони передбачили, що у разі порушення графіку оплати та невиконання обов'язку, що передбачений в п.2.2 (оплата та порядок розрахунків) цього договору новий боржник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 40% відсотків від несплаченої суми боргу.

В п.6.1 договору сторони домовились, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Зазначений договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с.11).

Як зазначив позивач, відповідач в порушення умов договору до 10.10.2011 і до 09.12.2011 як визначено п.2.2 договору оплату не здійснив.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

На виконання вказаних приписів законодавства між сторонами був укладений договір про переведення боргу б/н від 04.04.2011 і позивач, підписавши його, дав згоду на заміну боржника - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій" (первісний боржник) на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (новий боржник).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.2.2 договору про переведення боргу сторони визначили строк оплати грошового боргу в два етапи: 50% в сумі 41205 грн. 92 коп. до 10.10.2011 та 50% в сумі 41205 грн. 92 коп. до 09.12.2011, який відповідачем не дотриманий.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензіями про погашення боргу (а.с.12-14, 15-17), які останній залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору про переведення боргу, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 04.04.2011 в сумі 82411 грн. 84 коп.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором про переведення боргу б/н від 04.04.2011 строк грошові кошти позивачу не сплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.5.4 договору сторони передбачили, що у разі порушення графіку оплати та невиконання обов'язку, що передбачений в п.2.2 (оплата та порядок розрахунків) цього договору новий боржник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 40% відсотків від несплаченої суми боргу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 40% від несплаченої суми боргу в сумі 32964 грн. 74 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 10.12.2011 по 16.10.2012 в сумі 2106 грн. 58 коп. є обґрунтованою частково в сумі 2101 грн. 21 коп., оскільки позивачем при їх розрахунку не було враховано, що в 2012 році 366 календарних днів, в той час як в 2011 році -365.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково .

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроУкраїна", вул.Глибочицька, б.40, м.Київ, код 31351291 заборгованість в сумі 82411 грн. 84 коп., штраф у сумі 32964 грн. 74 коп., 3% річних у сумі 2101 грн. 21 коп., судовий збір у сумі 2349 грн. 55 коп., видати наказ позивачу.

3.В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 24.12.2012.

Суддя С.С. Єжова