Рішення

від 25.12.2012 по справі 5019/1690/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5019/1690/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Львівської філії ПрАТ "Київстар"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ Н"

про стягнення в сумі 5 664 грн. 61 коп.

Андрійчук О.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2012 року Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Н»(надалі-відповідач) про стягнення 5 664,61 грн., з яких 5 635,43 грн. основного боргу, 29,18 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

30.12.2006 року між позивачем та відповідачем укладено угоду про надання послуг стільникового зв'язку стандартів GSM-900/1800 (надалі -договір), за умовами якого позивач надає відповідачу послуги стільникового мобільного зв'язку, а відповідач користується вказаними послугами та своєчасно оплачує їх вартість позивачу на умовах, викладених в угоді.

Згідно з п. 3.2.1. угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не менше мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентська плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Станом на 31.07.2012 року у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги стільникового мобільного зв'язку в розмірі 5 635,43 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 105-999999999 від 31.08.2012 року.

За несвоєчасне проведення розрахунків за отриманні послуги позивачем у порядку ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в розмірі 29,18 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 229 ГК України, ст.ст. 33, 36 Закону України «Про телекомунікації».

Ухвалою суду від 01.11.2012 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 13.11.2012 року.

13.11.2012 року позивач в судовому засіданні подав клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути 5 576,43 грн. основного боргу, 5,61 грн. інфляційних, 70,32 грн. пені, 28,12 грн. -3% річних.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п.п. 3.10, 3.11 Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ст. 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З поданого позивачем клопотання вбачається, що в останньому йдеться про вимоги, які не були заявлені у позовній заяві, зокрема інфляційні та пеня.

У зазначеній частині подане клопотання про уточнення позовних вимог не може бути розцінено судом як збільшення позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У свою чергу, у позовній заяві позивачем суми інфляційних та пені не заявлялися.

Так само зазначене клопотання в частині пені та інфляційних не може бути визнане як подання іншого позову, оскільки не оформлене в порядку, передбаченому ст.ст. 54-56 ГПК України.

У той же час у поданому клопотанні позивачем зазначено, що відповідачем 30.09.2012 року погашено заборгованість на 18,00 грн., а 31.10.2012 року -на 41,00 грн. Відтак, позивачем зменшено розмір основного боргу з 5 664,61 грн. до 5 576,43 грн. Також позивачем зменшено суму 3% річних на 1,06 грн.

У зазначеній частині суд приймає клопотання позивача про уточнення позовних вимог як їх зменшення.

Ухвалою суду від 13.11.2012 року розгляд справи відкладено на 20.11.2012 року.

Ухвалою суду від 20.11.2012 року розгляд справи відкладено на 27.11.2012 року.

Ухвалою суду від 27.11.2012 року розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року.

Ухвалою суду від 18.12.2012 року розгляд справи відкладено на 25.12.2012 року.

19.12.2012 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній просить стягнути з відповідача 5 576,43 грн. основного боргу, 5,61 грн. інфляційних, 70,32 грн. пені, 28,12 грн. 3% річних.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2006 року між позивачем (оператор) та відповідачем (абонент) укладено угоду про надання послуг стільникового зв'язку стандартів GSM-900/1800 (надалі -договір), за умовами якого позивач надає відповідачу послуги стільникового мобільного зв'язку, а відповідач користується вказаними послугами та своєчасно оплачує їх вартість позивачу на умовах, викладених в угоді.

Відповідно до п. 2 угоди оператор надає абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент користується вищенаведеними послугами та своєчасно сплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в цій угоді.

Абонент має єдиний особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг стільникового мобільного зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів в мережі оператора (п. 4.1. угоди).

Згідно з п. 3.2.1. угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не менше мінімального та сплачувати щомісячну абонентську плату. Абонентська плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2012 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу, що стверджується списком № 039150861358 згрупованих відправлень та квитанцією про оплату поштового відправлення.

09.07.2012 року відповідач звернувся до позивача із заявою, в якій просив роз'яснити суму заборгованості та підстави її виникнення.

Отже, відповідачу про заборгованість стало відомо 09.07.2012 року.

Пунктом 4.1. угоди передбачено, що при підключенні до мережі оператора абонент здійснює оплату замовлених послуг та початкові платежі згідно з діючим тарифним планом.

Відповідно до п. 4.2. угоди оплата абонентом послуг стільникового мобільного зв'язку здійснюється згідно з діючих тарифів.

Пунктом 4.4. угоди передбачені альтернативні можливості здійснення платежів абонентом.

За п. 3.3.2. угоди оператор має право в односторонньому порядку припинити (анулювати) дію угоди по відношенню до будь-якого телефонного номеру, зареєстрованого на абонента, відключивши такий телефонний номер від мережі та виключивши його з переліку телефонних номерів абонента у наступних випадках: при позитивному балансі особового рахунку - якщо абонент не використовує цей телефонний номер понад 60 днів; при негативному балансі особового рахунку - якщо абонент має неліквідовану заборгованість щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку та не використовує цей телефонний номер понад 30 днів.

Як зазначає позивач у позові, у зв'язку з несплатою відповідачем рахунку - фактури № 105-999999999 від 31.08.2012 року у відповідача утворилась заборгованість у сумі 5 576,43 грн. (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог), яка станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачена.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Обов'язок споживача своєчасно сплачувати отримані телекомунікаційні послуги встановлений ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" . Так, відповідно до п. 5 ч. 1 зазначеної статті споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Виходячи з п. 108 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»№ 720 від 9.08.2005 року (яка діяла станом на час укладення угоди) абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону , вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.

Згідно з п. 72 Постанови КМ України від 11.04.2012 року № 295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»(яка діє станом на день виникнення заборгованості) розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.

У разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що усупереч умовам угоди та вимогам чинного законодавства відповідач свій обов'язок щодо оплати наданих послуг стільникового зв'язку не виконав, вартість наданих послуг в розмірі 5 576,43 грн. не оплатив.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано 3% річних в розмірі 28,12 грн. за період з 01.08.2012 року по 01.10.2012 року (згідно із клопотанням про уточнення позовних вимог та письмовими поясненнями).

У силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних за період з 01.08.2012 року по 01.10.2012 року, встановив, що останні складають 28,64 грн. (5 635,43 грн.*60*3%/366; 5 617,43 грн.*2*3%/366). При цьому позивачем заявлено до стягнення 28,12 грн. Відтак, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З наведеного вбачається, що позивачем доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за угодою. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 5 576,43 грн. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобов'язань за угодою суду не надав.

При цьому суд зазначає, що оскільки 1 609,50 грн. є мінімальним розміром судового збору, що підлягає сплаті у будь-якому випадку до Державного бюджету за подання позовної заяви майнового характеру, відтак суд не вбачає підстав для повернення позивачу судового збору в частині суми, на яку зменшено розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИ Н»(проспект Миру,4, м. Рівне, 33013, код ЄДРПОУ 32413526) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»(вул. Ген. Грекова, 3, м. Львів, 79048, код ЄДРПОУ 21673832) 5 576,43 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість грн. 43 коп.) грн. основного боргу, 28,12 (двадцять вісім грн. 12 коп.) грн. 3% річних, 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 25.12.2012 року.

Суддя Андрійчук О.В.