Рішення

від 17.12.2012 по справі 5017/3173/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5017/3173/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО";

До відповідача : Одеської залізниці

про стягнення 3078 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Фольварков А.А. на підставі довіреності від 17.10.2012р.

від відповідача: Яцук Є.В. на підставі довіреності від 03.01.2012р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Одеської залізниці про стягнення 3078 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2012 року порушено провадження у справі № 5017/3173/2012.

21.11.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд у задовленні позову відмовити.

У судовому засіданні 17.12.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.07.2012р. між ТОВ "Українське енергетичне підприємство" (Покупець) та Приватним підприємством «Спецоптвуголь»(Постачальник), було укладено договір поставки № 13, згідно умов п.п. 1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити вуголь марки АС, АМ, АО у кількості та якості, вказаних у специфікаціях до договору, які є невідємною його частиною.

Пунктом 5.1. Договору №13 від 25.07.2012р. передбачено, що якість вугілля, що поставляється має відповідати діючим стандартам, технічним умовам, іншої нормативно -технічної документації.

Відповідно до п. 9.4. Договору №13 від 25.07.2012р., Договір вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2012р.

На виконання договору поставки ПП "Спецоптвугілля" за залізничною накладною № 52228160 від 20.09.2012р. відправило на адресу вантажоодержувача ТОВ „Українське енергетичне підприємство" відкритий полувагон №66722257 із вугіллям камяним антрацит марки АМ 13-25, у кількості 69 тон (нетто).

З прибуттям потягу на станцію Херсон було проведено комісійне переваження вагону № 66722257, в результаті чого, виявлено нестачу вантажу, яка зафіксована в комерційному акті БК № 404613 від 25.09.2012р. Данний комерційний акт містить визначення про те, що по документу значиться вантаж антрацит погрузка нижче бортів у вологому стані тара 21 920кг, нетто 69 000кг. Фактично виявилося брутто 86 000кг, тара перевірена 21 800кг, нетто 64200кг, менше ніж у документі на 4800кг, у вагоні № 66722257 завантаження вантажу у вагоні здійснено нижче бортів на 200 мм, вантаж марковано вапном, крім поглиблень, а саме: з однієї сторони вагону над 1-2 люками наявні поглиблення вантажу довжиною 2200 мм, шириною 2200 мм, глибиною 400 мм, над 3-4 люками наявні поглиблення довжиною 2300 мм, шириною 2100 мм, глибиною 500 мм. Над 5-6-7 люками наявне поглиблення довжиною 3600 мм, шириною 2500 мм, глибиною 600 мм. Слідів течі вантажу відсутні. Двері та люки закриті щільно. Вагон в технічному відношенні справний.

Як стверджує позивач вагон № 66722257 прибув на станцію Херсон з нестачею вантажу у кількості 4800 кг, що і було встановлено комерційним актам, вартість якої позивач визначив згідно рахунку на оплату №142 від 10.09.2012р., видаткової накладної №166 від 20.09.2012р., де вартість 1 тони вугілля антрацит складає 900,00 грн.

Так, з посиланням на факти виникнення нестачі, встановлені в комерційному акті, на думку позивача, її спричинено з вини ДП „Одеська залізниця", що і стало підставою для ТОВ "Українське енергетичне підприємство" звернутись до суду з відповідним позовом, для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

З пояснень позивача вбачається, що відправником було завантажено, розміщено і закріплено вантаж згідно Технічних умов правильно, однак в процесі його перевезення ДП „Одеська залізниця" не вжило заходів щодо його зберігання, що призвело до нестачі вантажу у розмірі 4800 кг, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті.

Отже, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ДП „Одеська залізниця", обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Природна втрата маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів у вагоні № 66722257 складає 69т. (загальна вага вантажу у вагоні) х 2% = 1,38 т.; 4,8т. (маса втраченого вантажу) -1,38 т = 3,42 т. Отже, нестача вантажу з врахуванням норми природної втрати маси вантажу складає -3,42 т. Тоді 3,42 х 900,00 грн. = 3078 грн. Вартість нестачі вантажу у вагоні № 66722257 складає 30780,00 грн. (з ПДВ).

За таких обставин, суд повністю задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ДП „Одеська залізниця" вартості нестачі вантажу в сумі 3078,00 грн.

21.11.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд у задовленні позову відмовити.

Суд не приймає до уваги наданий відповідачем відзив на позовну заяву, у звязку з його необгрунтованістю.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Українське енергетичне підприємство" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО" до відповідача Одеської залізниці про стягнення 3078 грн. -задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (73000, м. Херсон, вул Сенявина, буд. 144, корп. 1, кв. 97, код ЄДРПОУ 37238960, р/р 26003070226011 «Брок Бізнес Банк»МФО 352372) -суму заборгованості у розмірі 3078грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,5грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.12.2012р.

Суддя Оборотова О.Ю.