Рішення

від 18.12.2012 по справі 5011-7/16023-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/16023-2012 18.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Корнинський цукровий завод»

до Малого приватного підприємства Науково-Виробнича фірма «СОНОЛ»

про стягнення 38 612,60 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кравчук Н.М. -доручення № 02/09-2012 від 05.11.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Корнинський цукровий завод»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Малого приватного підприємства Науково-Виробнича фірма «СОНОЛ» про стягнення 38 612,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати згідно умов Договору № 12/03/12 оренди транспортного засобу від 12.03.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 25 742,00 грн. -заборгованості по орендній платі (основного боргу), 12 870,60 грн. -неустойки, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 15.11.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.12.2012.

04.12.2012 через канцелярію суду від представника відповідача надійшла телеграма, в якій відповідач просив суд відкласти розгляд справи.

04.12.2012 представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 18.12.2012.

В судове засідання 18.12.2012 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2012 збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Корнинський цукровий завод»(перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Корнинський цукровий завод», далі по тексту -позивач, орендодавець) та Малим приватним підприємством Науково-Виробнича фірма «СОНОЛ»(далі по тексту -відповідач, орендар) було укладено Договір № 12/03/12 оренди транспортного засобу (далі по тексту - Договір).

Термін оренди складає 12 місяців, починаючи з 20.03.2012 року та до 31.03.2013 року (п. 4.1. Договору).

Відповідно до пунктів 1.1. -1.2. Договору орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння наступне, майно: - Транспортний засіб: напівпричіп МАЗ 93866; - Державний номер: 2350 НН.

Згідно з п. 5.1. Договору орендна плата встановлюється в розмірі 3 500,00 грн. за місяць в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 5.2. Договору орендна плата сплачується готівкою через касу орендаря або в безготівковому порядку на особовий рахунок останнього в установі банку не пізніше 20-го числа кожного місяця.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Згідно з пунктами 8.1. та 8.2. Договору транспортний засіб повинен бути повернений орендодавцю по закінченні терміну оренди за п. 4 Даного Договору у справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації. У разі пошкоджень та поломок транспортного засобу орендар зобов'язується відшкодувати орендодавцю нанесені збитки. Повернення транспортного засобу відбувається за актом на протязі 2-х днів з моменту закінчення даного договору.

Відповідно до п. 10.1. Договору даний Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання.

20.03.2012 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування транспортний засіб, на підтвердження чого позивач надав суду Акт приймання-передачі від 20.03.2012 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Листом від 03.07.2012 року № 479 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору, у зв'язку з систематичним порушенням умов Договору, що виразилося у несплаті орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

22.11.2012 року відповідач повернув, а позивач прийняв транспортний засіб, на підтвердження чого позивач надав Акт здачі-приймання від 22.11.2012 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати найманої плати відповідно до умов Договору у останнього за період з березня 2012 року по жовтень 2012 року перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 25 742,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування транспортний засіб на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору за період з березня 2012 року по жовтень 2012 року не сплатив орендну плату.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі (основного боргу) в розмірі 25 742,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись ч. 2 ст. 785 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача неустойку, яка за розрахунками позивача становить 12 870,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 12 870,60 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства Науково-Виробнича фірма «СОНОЛ»(02125, м. Київ, Дніпровський район, БУЛЬВАР ПЕРОВА, будинок 16-Б, квартира 73, код ЄДРПОУ 16470096) на користь Публічного акціонерного товариства «Корнинський цукровий завод» (13516, Житомирська обл., Попільнянський район, селище міського типу Корнин, ВУЛИЦЯ МІЧУРІНА, будинок 7, код ЄДРПОУ 00372345) 25 742 (двадцять п'ять тисяч сімсот сорок дві) грн. 00 коп. -основного боргу, 12 870 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 60 коп. -неустойки, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 24.12.2012 року