Рішення

від 20.12.2012 по справі 2/5014/2795/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.12 Справа № 2/5014/2795/2012

За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська обласна промислово-торгова палата», м. Луганськ

про стягнення 50820 грн. 00 коп.

суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Магаляс В.А., дов. від 26.01.2012 № 01-43/03, головний спеціаліст-юрисконсульт;

від відповідача - не прибув (явка обов'язкова),

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 33000 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 17820 грн. 00 коп.

Заявою від 06-10/3179 від 19.11.2012, яка прийнята судом, позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 33000 грн. та пеню у розмірі 33000 грн.

В обґрунтування позовних вимог (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог) позивач посилається на рішення адміністративної колегії від 26.07.2012 № 01-24/151 по справі № 937 щодо порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, п. 1 якого дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська обласна промислово-торгова палата»щодо неподання підприємством інформації на вимогу позивача у встановлений строк, були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, згідно умов п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Внаслідок вищезазначеного порушення відповідача, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивачем було накладено штраф у розмірі 33000 грн.

У передбачений статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний місячний строк (до 30.09.2012) відповідач не оплатив штраф, тому на підставі п. 5 ст. 56 зазначеного Закону відповідачу була нарахована пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення оплати, яка складає 33000 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, але належним чином був повідомлений про відкладення розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення від 07.12.2012, у якому зазначено, про отримання ним ухвали суду про відкладення розгляду справи.

Неприбуття вдруге у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представника позивача під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -позивач) від 26.07.2012 №01-24/151 (далі -Рішення) дії Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська обласна промислово-торгова»палата» (далі -відповідач) щодо неподання інформації на вимогу позивача від 22.05.2012 №06-32/377, обов'язковість надання якої передбачена статтями 22, 22 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». (а.с. 6-7).

Як зазначено у пункті 2 вищевказаного Рішення, за вчинення вищезазначеного порушення, відповідач притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 33000 грн., копію якого було йому надіслано листом від 26.07.2012 № 06-07/2113.

У передбачений статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний місячний строк (до 30.09.2012) відповідач не оплатив суму штрафу, внаслідок чого на підставі п. 5 ст. 56 зазначеного Закону відповідачу була нарахована пеня - 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення оплати у розмірі 33000 грн.

Оскільки до наступного часу сума штрафу та пеня відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»зазначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтями 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України , вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Суб'єкти господарювання , об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Таким чином, дії відповідача з неподання інформації територіальному відділенню на його вимогу в установлений строк є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 13 статті 50 України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно вимог ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Частиною 2 статті 52 вищевказаного Закону передбачено, що за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відділенням накладається штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 5 статті 52 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищенаведених норм рішенням від 26.07.2012 №01-24/151 позивачем на відповідача було накладено штраф у розмірі 33000 грн. 00 коп., зобов'язавши його сплатити у двомісячний термін (тобто до 30.09.2012). Копія рішення була направлена позивачем на адресу відповідача, що підтверджено листом від 26.07.2012 № 06-07/2113 та отримана останнім, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції № 9101900695547.

Відповідач рішення від 26.07.2012 №01-24/151 у встановлений законом строк не оскаржив та накладений на нього штраф до наступного часу не сплатив, а тому матеріалами справи підтверджений факт порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції в частині неподання інформації на вимогу Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, внаслідок чого суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 33000 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Згідно розрахунку наданого до матеріалів справи, позивачем на підставі наведених вище норм чинного законодавства, нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 33000 грн.

Наданий позивачем розрахунок пені обґрунтований відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43,49, 75, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська обласна промислово-торгова палата»м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 65, ідент. код 37455995:

- на користь державного бюджету України рахунок 31119106700002, отримувач -Держбюджет м. Луганська, отримувач -УДКС у м. Луганську, іден. код отримувача 37991503 - штраф у розмірі 33000 грн. та пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 33000 грн., наказ видати після набрання рішенням законної сили;

- на користь державного бюджету України рахунок 31214206783006, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, код отримувача 37991503, код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206 - судовий збір в сумі 1609 грн.50 коп., наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 25.12.2012.

Суддя О.О. Седляр