Рішення

від 20.12.2012 по справі 5015/4731/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 року Справа№ 5015/4731/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет», м. Львів,

про: стягнення 14 420 грн. 60 коп. заборгованості з неустойки.

За участю представників:

Від прокурора: Телюк Г.В.(посвідчення №005502);

Від позивача: Парамонов О.С. -представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 22 та 29 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Прокурор та представник позивача не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Франківського району міста Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет»про стягнення 14 420 грн. 60 коп. заборгованості з неустойки.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.11.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.11.2012 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор - 14.11.2012 року рекомендованою поштою№79005 0613842 2 та №79044 0580624 1, позивач - 14.11.2012 року рекомендованою поштою №79000 3388957 3, відповідач -20.11.2012 року рекомендованою поштою №79026 0367795 0 (оригінали повідомлень про вручення поштових повідомлень в матеріалах справи).

Судове засідання 29.11.2012 року відкладено на 20.12.2012 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Прокурор в судове засідання 20.12.2012 року з'явився.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії -у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча 03.12.2012 року був належно повідомлений про час та місце розгляду справи що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення №79013 0374976 7.

Враховуючи повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20823070, знаходиться за адресою: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Багет»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30918144, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 33, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП від 29.10.2012 року №14995377 та Спеціальним витягом з ЄДРЮО та ФОП від 29.11.2012 року №15247610 (докази в матеріалах справи).

16.06.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (надалі -позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багет»(надалі -відповідач, орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 115 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 49,90 м 2 , що знаходиться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 33 (надалі - майно), що знаходиться на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (далі - Балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна, станом на 31.12.2009 року і становить за незалежною оцінкою 176 822 грн. 00 коп. (сто сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві гривні 00 коп.).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути:

- державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

- інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Згідно пункту 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень.

Розділом 2 договору встановлено умови передачі орендованого майна орендарю, розділом 3 -орендну плату.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. договору передача майна в оренду здійснюється за участю балансоутримувача, за вартістю, визначеною в звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки.

Пунктом 2.4. договору сторони погодили, що обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Відповідно до пункту 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) (далі - Методика) становить без ПДВ за базовий місяць оренди березень 2010 року 2 313 грн. 45 коп. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - червень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди березень 2010 року на індекси інфляції за квітень, травень та червень 2010 року.

Згідно пункту 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що у разі користуванням майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж,у наступному співвідношенні:

- 50% до державного бюджету на рахунок, визначений Управлінням Державного Казначейства України, а саме: Одержувач коштів - Держбюджет міста Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 23949066, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку -31114092702002 (код 22080200);

- 50% на рахунок балансоутримувача.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Розділами 5 та договору передбачені права та обов'язки орендаря, розділом 7 та 8 -права та обов'язки орендодавця і балансоутримувача.

Так, відповідно до пункту 5.1. договору орендар зобов'язувався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору.

Відповідно до пункту 7.1. договору орендодавець зобов'язувався передати за участю балансоутримувача орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з договором.

Розділом 9 договору сторони погодили відповідальність сторін за договором та порядок вирішення спорів, розділом 10 -строк чинності, умови зміни та припинення договору.

Так, відповідно до пункту 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що договір укладено строком на два роки та 364 дні, що діє з 16.06.2010 року по 14.06.2013 року включно.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2012 року у справі №5015/7580/11 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Багет»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій про розірвання договору оренди, стягнення заборгованості, виселення та повернення орендованого майна позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволено, вирішено стягнути з ТзОВ «Багет»на користь РВ ФДМ України по Львівській області 7 604,87 грн. орендної плати, 593,46 грн. пені, 1 249, 34 грн. штрафу, 2 352,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору; розірвати договір оренди окремого індивідуально визначеного майна від 16.06.2010 року №115; виселити ТзОВ «Багет»із вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 48,9 м. кв., які знаходяться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 33; зобов'язати ТзОВ «Багет»повернути орендоване майно - нежитлові приміщення, загальною площею 48,9 м. кв., які знаходяться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 33, Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Згідно приписів частини другої статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, Актом про звільнення приміщення від 07.06.2012 року б/н, у зв'язку з звільненням орендарем займаного ним приміщення без належним чином оформленого акта приймання-передачі орендованого майна, встановлено, що 07.06.2012 року орендарем звільнено вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 48,9 м. кв., які знаходяться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 33, що перебувають на балансі Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій та було передане ТзОВ «Багет»у строкове платне користування на підставі договору оренди нерухомого майна від 16.06.2010 року №115. Вказане майно взято на баланс Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Вказаний акт підписано повноважними представниками балансоутримувача майна -Директором Львівського коледжу ДУІКТ Ю.Л. Дещинським, Заступником директора з адміністративно-господарської роботи ЛК ДУІКТ В.Ф. Щербою, Заступником директора з навчально-виховної роботи ЛК ДУІКТ Я.М. Плешівським (належним чином завірена копія вказаного акту долучена до матеріалів справи).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини другої статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить частина друга статті 291 ГК України.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно приписів частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Однак, відповідач жодних дій, спрямованих на виконання вищезазначених вимог нормативних актів не вчинив, на адресу позивача з приводу прийняття-передачі об'єкта не звертався.

Приписами частини другої статті 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Так, відповідачем не повернено орендоване майно у встановленому договором порядку, у зв'язку чим позивачем у відповідності до статті 785 ЦК України нараховано відповідачу неустойку за бездоговірне користування орендованим майном в період з 13.03.2012 року по 06.07.06.2012 року в розмірі 14 420 грн. 60 коп. (розрахунок суми позовних вимог в матеріалах справи).

Згідно з розрахунком ціни позову, з врахуванням положень частини другої статті 785 ЦК України, до стягнення підлягає неустойка, яка становить подвійний розмір орендної плати на суму 14 420 грн. 20 коп.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло між з господарського Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 16.06.2010 року № 115.

Частиною 2 статті 175 ГК України передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Щодо звернення з позовом до господарського суду Прокурора Франківського району міста Львова, то слід зазначити наступне.

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України «Про прокуратуру»та частиною другою статті 2 ГПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року, інтереси держави можуть збігатися повністю або частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді.

Враховуючи те, що термін «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила в законах й інших нормативно-правових актах.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір», звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.

Таким чином суд дійшов висновків, що судові витрати слід покласти на відповідача та стягнути їх в дохід Державного бюджету.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет»(79026, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 33; код ЄДРПОУ 30918144) на користь стягувача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3; код ЄДРПОУ 20823070) 14 420 грн. 60 коп. неустойки.

3. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет»(79026, Львівська область, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 33; код ЄДРПОУ 30918144) в користь Державного Бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

20.12.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 21.12.2012 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 -93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.