Постанова

від 13.12.2012 по справі 2а-13225/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2012 р. 11:31 Справа №2а-13225/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - Мамутов Шевкет Серверович, паспорт НОМЕР_1, довіреність №б/н від 10.12.2012 р.;

від відповідача - Грушевська Надія Валентинівна, посвідчення № 8, довіреність № 6942/09 від 01.08.2012 р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Управління виробничого житлово-комунального господарства» смт. Щебетівка

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії,

про визнання протиправним та скасування рішення № 599 від 07.11.2012 року.

Суть спору: Комунальне підприємство «Управління виробничого житлово-комунального господарства» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 599 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску» Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим від 07.11.2012 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.11.2012 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2012 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2012 р. позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання платниками єдиного внеску вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску надходження страхових внесків, єдиного внеску та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, єдиного внеску, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АРК у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Комунальне підприємство «Управління виробничого житлово-комунального господарства» смт. Щебетівка зареєстровано 12.03.2004 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим у якості юридичної особи, ЄДРПОУ 32777669, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 5).

Позивач узятий на облік платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосії АРК, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Управління виробничого житлово-комунального господарства» смт. Щебетівка надало звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2011 року, в якому нарахувало суми єдиного внеску у розмірі 26 977,60 грн., у тому числі за ставкою 38,52% в сумі 24 574,13 грн.; за ставкою 2% в сумі 2,98 грн.; за ставкою 3,6 % у сумі 2 298,18 грн.; за ставкою 33,2% в сумі 49,41 грн.; за ставкою 8,41% в сумі 52,90 грн.

У встановлений законом строк, тобто до 20.05.2011 р. позивачем самостійно нараховану суму єдиного внеску за квітень 2011 року сплачено не було.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК № 599 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.11.2012 року до Комунального підприємства «Управління виробничого житлово-комунального господарства» смт. Щебетівка застосовано штраф у розмірі 2 697,76 грн. та нараховано пеню 1061,98 грн. за період з 20.05.2011 р. до 05.07.2011 року.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України № 2464 від 07.08.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 12 Закону України № 2464 Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі, щодо стягнення єдиного внеску, є публічно правовим та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому - числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким в даному випадку є календарний місяць.

Відповідно до ч. 12 Закону України № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, вважається недоїмкою (пункт 6 ч. 1 статті 1 Закону України № 2464), строк давності щодо стягнення якої не застосовується відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України № 2464.

Відповідно п. 6) ч. 1 ст. 13 Закону України № 2464 пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10, 13 ст. 25 Закону України № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-5 27.09.2010 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 994/18289) при застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період. Тобто фінансова санкція формується після сплати всієї суми нарахованої у розрахунку суми єдиного внеску.

Розрахунками фінансових санкцій та пені, що наявні в матеріалах справи, підтверджується наявність недоїмки у позивача зі сплати єдиного внеску.

Посилання позивача на те, що рішення № 599 від 07.11.2012 р. застосовано за несвоєчасну сплату єдиного внеску за декілька періодів не знайшли свого підтвердження, оскільки зазначене рішення застосоване за несвоєчасну сплату єдиного внеску за один базовий звітний період - квітень 2011 р., а платежі при розрахунку штрафної санкції зараховані за період з 20.05.2011 р. до 05.07.2011 р. тобто з дати виникнення боргу до повної його сплати. Що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску.

Отже, відповідач діяв в межах владних повноважень відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем доказів обґрунтованості позовних вимог, порушення з боку відповідача положень чинного законодавства в частині застосування фінансових санкцій за порушення порядку сплати (нарахування) сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.12.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160, 163 КАСУ повний текст постанови складено 18.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.