Постанова

від 21.12.2012 по справі 12667/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 грудня 2012 р. № 2-а- 12667/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Бартош Н.С.

при секретарі судового засідання - Островській М.О.

за участю представників: відповідача - Канаєва K.M., позивача - Нагорний Є.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 року № 0009802204, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35451,25 грн. (за основним платежем у сумі 28 361,00 грн. та за штрафними санкціями 7090,25 грн.)..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056, яким безпідставно встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року, та на підставі якого прийнято податкове повідомлення -рішення від 11.12.2012 року № 0009802204, про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 28 361,00 грн. та за штрафними санкціями 7090,25 грн.

Висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість, у зв'язку із укладенням договорів та проведенням господарських операцій з ТОВ "Фірма Аква Транс", не відповідають дійсності. Зазначає, що послуги, отримані від вказаного суб'єкта, безпосередньо пов'язані з його підприємницькою діяльністю та використані в роботі підприємства, реалізовано іншим суб'єктам господарювання. Реальність одержання послуг підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами і доказами, які свідчать про фактичне їх отримання та реалізацію з метою отримання прибутку, документально підтверджується вартість понесених витрат. За наявності таких доказів, вважає, що висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках про незнаходження контрагента позивача за юридичною адресою та неможливість здійснювати господарську діяльність в пе,бачуваному законом порядку, що не є підставою для встановлення факту порушення податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник ДПІ вважає вимоги ТОВ "Computer Logic Group" необгрунтованими та незаконними. Зазначає , що правочини між ТОВ "Computer Logic Group" та ТОВ "Фірма Аква Транс" щодо надання послуг є нікчемними (такими що не відбулися), оскільки в ході проведення перевірки щодо цієї юридичної особи, встановлено обставини, що свідчать про неможливість здійснювати підприємницьку діяльність. Зокрема, відсутність за місцезнаходженням, відсутність основних фондів, трудових ресурсів, за період грудень 2011 р. господарська діяльність TOB «Фірма «Аква Транс»(податковий номер 34469324), яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків має ознаки нереальності На думку ДПІ, ці обставини вказують на те, що операції з надання послуг фактично не відбувалися, а первинні документи складені лише з метою отримання податкової вигоди при фактичній відсутності господарський взаємовідносин між сторонами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні на позов, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, код 32237056, місцезнаходження: 61166. м. Харків, пр. Леніна, буд. 40, офіс 241, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та зареєстрований як платник податку на додану вартість .

Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Computer Logic Group", за результатами якої складено акт від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group" (податковий номер 32237056) з питань перевірки відносин з платником податків ГОВ "Фірма Аква Транс" (податковий номер 34469324) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно висновків акту перевірки "Computer Logic Group" в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 28 361,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на зазначену суму.

Підставою таких висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова був: акт, складений Індустріальною МДПІ м.Харкова №159/23-212/34469324 від 18.04.2012. про про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Фірма «Аква Транс»(податковий номер 34469324) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Магазин «Інтер'єр»(податковий номер 23510330), їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.12.2011 року по 31.12.2011 року. Звіркою встановлено , що ТОВ «Фірма «Аква Транс»не знаходиться за податковою адресою, за грудень 2011 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків, TOB «Фірма «Аква Транс»був сформований ПК з ПДВ на суму 2677,5 тис. грн. від контрагента TOB «Магазин «Інтерєр»(податковий номер 23510330). Проведеним аналізом встановлено, що сума сформованого у 2011 р. ПК TOB «Магазин «Інтерєр»від постачальників складає 15,4 тис. грн., що унеможливлює правомірне формування ПК у розмірі 2 780,6 тис. грн. у грудні 2011 р. на користь TOB «Фірма «Аква Транс».

Таким чином, з дослідженого судом Акту перевірки від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стали висновки відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за угодами, укладеними між позивачем та контрагентом ТОВ «Фірма «Аква Транс».

Відповідачем 11 грудня 2012 року на підставі акту перевірки ТОВ "Computer Logic Group", винесене податкове повідомлення-рішення № 0009802204, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35451,25 грн. (за основним платежем у сумі 28 361,00 грн. та за штрафними санкціями 7090,25 грн.)...

Як вбачається з акту перевірки позивача, останній у період з 01.12.2011 по 31.12.2011 мав взаємовідносини з ТОВ «Фірма «Аква Транс».

Судом встановлено, що між Позивачем, ТОВ "Computer Logic Group" («Замовник»), та TOB «Фірма «Аква Транс»(«Виконавець») 01.12.2011 року був укладений Договір на послуги у сфері інформатизації №11-388С, відповідно до якого Замовник»доручає, а «Виконавець» приймає на себе зобов'язання надати послуги з інформаційно-технічного супроводу бази даних програмного забезпечення «Строительные Технологи - СМЕТА», іменованої надалі База Даних, у порядку й на умовах передбачених даним Договором.

Позивачем надано додаток №1 до договору від 01.12.2011 року №11-388С «Технічне завдання на обробку нормативних документів», в якому детально обумовлено склад нормативної бази даних програмного забезпечення «Строительные Технологи - СМЕТА», склад робіт, структура запису нормативної бази та інше.

На виконання умов договору від 01.12.2011 року №11-388С TOB ""Computer Logic Group " отримано від TOB "Фірма Аква Транс" податкову накладну №301207 від 30.12.2011 року та підписано акт приймання наданих послуг №1 від 30.12.2011 року , які долучені до матеріалів справи.

Здійснення оплати за надані послуги підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням від 18.01.2012 року № 4650 на суму 65124,00 грн., в т. ч. ПДВ 10854.00 грн.

Також між Позивачем, ТОВ "Computer Logic Group" («Замовник»), та TOB «Фірма «Аква Транс»(«Виконавець») 18.10.2011 року був укладений Договір на послуги у сфері інформатизації №11-10БС, відповідно до якого Замовник»доручає, а «Виконавець» приймає на себе зобов'язання «Замовник»доручає, а «Виконавець»приймає на себе зобов'язання надати послуги з інформаційно-технічного супроводу бази даних програмного забезпечення Інформаційної Довідкової Системи «Будстандарт», іменованої надалі База Даних, у порядку й на умовах передбачених даним Договором.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором представником позивача в судовому засідання було надано протокол узгодження договірної ціни №3 від 30.12.2011 року до договору від 18.10.2011 року №11-10БС, відповідно до якого вартість послуг з інформаційно- технічного супроводу бази даних програмного забезпечення Інформаційної Довідкової Системи « Будстандарт »у грудні 2011 року склала 56 472,00 грн., у т. ч. ПДВ - 9 412,00 грн, звіт по інформаційно-технічному супроводженню бази даних Довідкової Системи « Будстандарт »за грудень 2011 року, податкову накладну №301205 від 30.12.2011 року та акт приймання наданих послуг №3 від 30.12.2011 року які долучені до матеріалів справи.

Здійснення оплати за надані послуги підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням від 18.01.2012 року № 4651 на суму 56472,00 грн., в т. ч. ПДВ 9412,00грн.

Судом встановлено, що між Позивачем, ТОВ "Computer Logic Group" («Замовник»), та TOB «Фірма «Аква Транс»(«Виконавець») 18.10.2011 року був укладений Договір надання послуг з тестування програмного забезпечення №11-73, відповідно до якого Замовник»доручає, а «Виконавець»приймає на себе зобов'язання за оплату надати послуги з тестування програмного забезпечення «Строительные Технологи - СМЕТА», «Строительные Технологи - СМЕТА»ПИР, що іменуються надалі Програмні Продукти, у порядку й на умовах передбачених даним Договором.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором представником позивача в судовому засідання було надано протокол узгодження договірної ціни №03 від 30.12.2011 року до договору від 18.10.2011 року №11-73, відповідно до якого вартість послуг з тестування програмного забезпечення, передбачених Договором у грудні 2011 року склала 48 570,00 грн., у т. ч. ПДВ - 8 095,00 грн, висновок по результатам тестування програмних продуктів за грудень 2011 року, податкову накладну №301204 від 30.12.2011 року та акт приймання наданих послуг №3 від 30.12.2011 року які долучені до матеріалів справи.

Здійснення оплати за надані послуги підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням від 18.01.2012 року № 4649 на суму 48 570.00 грн., у т. ч. ПДВ 8 095,00 грн.

Судом встановлено, що замовлені позивачем у ТОВ «Фірма «Аква Транс»послуги за вказаними вище договорами були необхідні для здійснення власної господарської діяльності, а саме для виконання зобов'язань за договорами зокрема укладеними між позивачем та Національним банком України, ПАО «АрселорМиталл Кривой Рог», Державна податкова служба у Харківській області.

З долучених до матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів судом встановлений факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між позивачем та його контрагентом ТОВ «Фірма «Аква Транс» виконано договори, результати яких були використані позивачем відповідно до його виду діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши зазначені вище первинні документи, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушення вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Приписами п.301.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.2. ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрати, не відносяться не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписи вищезазначених норм узгоджуються з положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин) згідно якого, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Суд зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того судом встановлено, що ТОВ "Фірма Аква Транс" оскаржувало до суду дії Індустріальної МДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічних звірок та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. (справа № 2а-7415/12/2070) задоволено позовні вимоги ТзОВ "Фірма Аква Транс" і визнано неправомірними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічних перевірок ТзОВ "Фірма Аква Транс" за періоди з 01.12.2011 р. -31.12.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки від 18.04.2012 р., з 01.01.2012 р. -31.01.2012 р., результати якої оформлені актом перевірки від 28.04.2012 р., з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки від 19.06.2012 р.

Постанова від 20.07.2012 р. набрала законної сили та долучена до матеріалів справи.

З акту перевірки від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 вбачається, що зазначені вище договори та податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по взаємовідносинах з ТОВ "Фірма Аква Транс" були надані до перевірки. Під час перевірки податковим органом не встановлено отримання ТОВ "Computer Logic Group" даного виду послугу від інших осіб, ніж зазначений контрагент, ДПІ також не висловлювало сумнівів в спроможності позивача здійснювати підприємницьку діяльність.

Враховуючи підстави позову та висновки акту перевірки, спір виник щодо реальності господарських операцій між ТОВ "Computer Logic Group" та ТОВ "Фірма Аква Транс".

Податковий орган вважає, що ця юридична особа фактично не придбала, частково й неспроможна придбавати від інших постачальників товари (роботи/послуги), а тому й не могла надавати послуги в сфері господарської діяльності; господарські операції вважає безтоварними, а правочини - фіктивними.

Оцінюючи такі доводи, суд не вбачає в них підстав для визнання господарських операцій з позивачем безтоварними. На даний час відповідно до довідки з ЄДР ТОВ "Фірма Аква Транс" має статус юридичної особи та не перебуває в процесі припинення, зареєстровано в м. Харкові,. Доказів про відсутність за місцезнаходженням, чи пошук платника за іншим місцезнаходженням не надано взагалі, місцезнаходження директора також відоме і він надавав пояснення. Будь-яких письмових доказів про відсутність необхідних для здійснення підприємницької діяльності ресурсів не надано .

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази про безтоварність операцій між ТОВ "Computer Logic Group" та ТОВ "Фірма Аква Транс", суд вважає доводи відповідача безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях, крім того, висновок ДПІ у Дзержинському районі про удаваність угод ґрунтується на висновку іншого податкового органу, самостійно цього питання ДПІ не досліджувала.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ "Computer Logic Group" на укладення договорів з контрагентом ТОВ "Фірма Аква Транс" (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо надання послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним продажем (поставкою) отриманих послуг іншим суб'єктам. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено.

Суд відзначає, що в силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента підприємства до виконання робіт. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагента за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Враховуючи вищевикладене в Суду відсутні підстави брати наведене у акті перевірки від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 до уваги та розгляду.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

На час здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків своїм контрагентом чи недостовірність його відомостей.

Така правова позиція викладена й в постанові Верховного Суду України від 29.10.2010 року № 21-14а10 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, викладене в акті перевірки судження відповідача про нереальність господарських операцій є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення норм, Податкового кодексу України при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нереальність господарських операцій без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

За таких обставин суд дійшов до висновку про обгрунтваність позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4-9, 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про Скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 року №0009802204 яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35451,25 грн. (за основним платежем у сумі 28 361,00 грн. та за штрафними санкціями 7090,25 грн.)

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group" в сумі 388,54 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 грудня 2012 року.

Суддя Бартош Н.С.