Рішення

від 31.08.2011 по справі 62/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/11 31.08.11

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м.Київ, ЄДРПОУ 03327664

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-3», м.Київ, ЄДРПОУ 22864215

про стягнення 103686,53 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Драган Ю.О. -юрисконс.

від відповідача: Опалюк Н.Й. -гол. правл., Цвіла В.П. -гол. бух.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду оголошувались перерви

з 10.08.2011р. до 17.08.2011р.,

з 17.08.2011р. до 31.08.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-3», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 103686,53 грн., у тому числі: основний борг за послуги водопостачання та водовідведення -88420,04 грн., три відсотки річних -2853,28 грн., інфляційні нарахування -10150,89 грн., пеня -2262,32 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №03578/4-04 від 19.12.2003р. на послуги водопостачання та водовідведення, внаслідок невиконання якого у Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-3»утворилась заборгованість в сумі 88420,04 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві без номеру та дати, який надійшов на адресу господарського суду міста Києва 10.08.2011р. Зокрема, як вказує Житлово-будівельний кооператив «Шовковик-3», за даними власного бухгалтерського обліку у відповідача відсутня заборгованість по оплаті послуг з постачання та відведення питної води, наданих у період з 01.05.2008р. по 01.05.2011р. За твердженням відповідача, пред'явлена до стягнення заборгованість за період з 01.05.2008р. по 01.05.2011р. утворилася внаслідок неправомірного застосування тарифу, встановленого для постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої.

Одночасно, відповідачем надано клопотання б/н від 17.08.2011р. про застосування строку позовної давності стосовно боргу, пред'явленого до стягнення позивачем, за травень 2008р., червень 2008р. та боргу станом на 01.05.2008р. по коду №4-1200 в сумі 4516,23 грн., по коду №4-51200 в сумі 10963,04 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Виходячи зі змісту ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з житлово-будівельними кооперативами.

Як свідчать матеріали справи, 19.12.2003р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник), правонаступником якого є позивач, та Житлово-будівельним кооперативом «Шовковик-3»(абонент) було підписано договір №03578/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно із п.1 вказаного договору позивач прийняв на себе зобов'язання надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач зобов'язався розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, які затверджені наказом №65 від 01.07.1994р. Держжитлокумунгоспу України.

Пунктом 7.1 договору №03578/4-04 від 19.12.2003р. сторони погодили, що спірна угода набуває чинності з моменту її підписання та діє безстроково, на весь час надання послуг до моменту її розірвання.

Згідно із п.2.1 договору постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна», а також приймає каналізаційні стоки.

Відповідно до п.3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п.3.6 договору).

За змістом Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом №65 від 01.07.1994р. Державного комітету України по житлово-комунальному господарству (втратив чинність 18.10.2008р.), надання послуг водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджено наказом №190 від 27.06.2008р. Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (набрав чинності 18.10.2008р.), встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання»та «Про житлово-комунальні послуги».

Як вказувалося вище, згідно із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання»послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тобто, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором надання послуг водопостачання та водовідведення, позивачем має бути доведено факт порушення відповідачем умов укладеної між сторонами угоди №03578/4-04 від 19.12.2003р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по сплаті наданих послуг у повному обсязі та у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 88420,04 грн.

Виходячи зі змісту пояснень позивача без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду міста Києва 17.08.2011р., для правильного відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг відповідачу було відкрито код №4-1200 обліку холодної води та код №4-51200 обліку питної води, яка використовується для виготовлення гарячої.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача в сумі 88420,04 грн. має наступні складові:

1) по коду №4-1200:

- питна вода та стоки холодної води: нараховано 184161,00 грн., сплачено 190778,08 грн. ;

- стоки гарячої води: нараховано 53402,22 грн.

При цьому, враховуючи знижки, перерахунки, приймаючи до уваги наявність боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 4516,23 грн., за кодом №4-1200 позивачем заявлено до стягнення 47726,08 грн.

2) по коду №4-51200:

- питна вода, яка використовується для приготування гарячої: нараховано 74094,70 грн., сплачено 43153,25 грн.

Одночасно, враховуючи знижки, перерахунки, приймаючи до уваги наявність боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 10963,04 грн., за кодом №4-51200 позивачем заявлено до стягнення 40693,96 грн.

За таких обставин, заборгованість відповідача у розмірі 88420,04 грн. складається з вартості послуг по коду №4-1200: за стоки гарячої води, боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 4516,23 грн., вартості послуг по коду №4-51200: за питну воду, яка використовується для приготування гарячої, боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 10963,04 грн.

Тобто, вказана заборгованість відповідача виникла внаслідок непогашення належних до сплати, за твердженням Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», прийнятих позивачем стоків гарячої води, питної води, яка використовується для приготування гарячої та боргу, наявного станом на 01.05.2008р.

При цьому, як встановлено судом, договором №03578/4-04 від 12.12.2003р. не передбачений обов'язок відповідача оплачувати обсяги приймання стоків гарячої води, питної води, яка використовується для приготування гарячої.

Будь-яких інших належних доказів існування між сторонами договірних відносин стосовно надання послуг приймання стоків гарячої води, постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої, позивачем до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, зокрема, зведений акт звірки в редакції відповідача, пояснення позивача без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду міста Києва 17.08.2011р., послуги з постачання питної води та водовідведення, що були предметом договору №03578/4-04 від 12.12.2003р., Житлово-будівельним кооперативом «Шовковик-3»повністю оплачені. Зокрема, позивачем нараховано 184161,00 грн., а відповідачем сплачено 190778,08 грн.

Крім іншого, відповідно до положень ст.257 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Тобто, гаряча та перегріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової гарячого водопостачання є виробник та/або постачальник енергії. Споживач несе зобов'язання з оплати прийнятої теплової енергії перед її виробником та постачальником.

В свою чергу, позивач є виробником та постачальником з питного водопостачання, однак не є виробником (постачальником) теплової енергії у вигляді гарячої води.

Теплова енергія є самостійною товарною продукцією, складовою якої є питна вода.

Згідно із п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом №190 від 27.06.2008р. Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Приймаючи до уваги, що теплові пункти (котельні) не знаходяться на балансі позивача та не перебувають у його віданні, позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання як самостійного різновиду енергії (продукції), внаслідок чого вимоги позивача про оплату послуг гарячого водопостачання не підлягають задоволенню.

Крім того, як було зазначено вище, відповідач у клопотанні б/н від 17.08.2011р. проти позовних вимог в частині стягнення боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 4516,23 грн. та 10963,04 грн., а також за травень 2008 року, червень 2008 року заперечив з огляду на те, що позивачем пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України строк позовної давності.

Суд приймає до уваги твердження відповідача щодо пропущення позивачем встановленого строку позовної давності в частині вимог про стягнення боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 4516,23 грн., 10963,04 грн. та вважає їх такими, що підлягають залишенню без задоволення, з огляду на наступне:

Згідно із ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 вказаного Кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлена до стягнення, зокрема, заборгованість станом на 01.05.2008р.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 28.07.2011р., судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності.

При цьому, судом враховано, що вимоги позивача не відносяться до переліку тих, на які позовна давність не поширюється з огляду на приписи ст.268 Цивільного кодексу України.

Будь-яких клопотань щодо поновлення пропущеного строку позовної давності в порядку норми ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України від позивача на адресу господарського суду міста Києва не надходило. Крім того, Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київодоканал»не представлено до матеріалів справи доказів зупинення чи переривання перебігу позовної давності.

Одночасно, наявності інших обставин, які зробили своєчасне пред'явлення позову до суду неможливим або ускладненим, судом не встановлено.

Згідно із п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений строк для звернення до суду за захистом порушеного права, вимоги про стягнення з відповідача боргу станом на 01.05.2008р. в розмірі 4516,23 грн. та 10963,04 грн., підлягають залишенню без задоволення.

Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за травень та червень 2008 року підлягає залишенню без задоволення, враховуючи висновки суду щодо безпідставності вимог про стягнення заборгованості за прийняття стоків гарячої води, питної води, яка використовується для приготування гарячої.

Позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 2853,28 грн., інфляційних нарахувань -10150,89 грн., пені -2262,32 грн. також підлягають залишенню без задоволення, враховуючи, що за приписами ст.611 Цивільного кодексу України правові наслідки, встановлені договором або законом настають у разі порушення зобов'язання.

При цьому, будь-яких порушень відповідачем умов спірного договору позивачем не доведено, а судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що договором №03578/4-04 від 12.12.2003р. не передбачений обов'язок відповідача оплачувати обсяги приймання стоків гарячої води, питної води, яка використовується для приготування гарячої, приймаючи до уваги, що послуги з постачання питної води та водовідведення відповідачем повністю оплачені, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»є неправомірним та таким, що не підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал», м.Київ до відповідача, Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-3», м.Київ про стягнення 103686,53 грн.

У судовому засіданні 31.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 05.09.2011р.