Рішення

від 23.12.2011 по справі 62/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/147 23.12.11

за позовом: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Чернігівмашсервіс", м.Чернігів, ЄДРПОУ 24557718

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо", м.Київ, ЄДРПОУ 32377148

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Нива-2005», м.Чернігів, ЄДРПОУ 33688381

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет", м.Чернігів, ЄДРПОУ 32818427

до відповідача 4: Приватного підприємства "Петан", м.Київ , ЄДРПОУ 30575006

про визнання недійсними торгів та договорів купівлі-продажу майна

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Швидкий О.В. -ліквід.

Від відповідача 2: Коленченко О.О. -по дов.

Від відповідачів 1, 3, 4: не з'явились

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Чернігівмашсервіс", м.Чернігів, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо", м.Київ, відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Нива-2005», м.Чернігів, відповідача 3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет", м.Чернігів, відповідача 4, Приватного підприємства "Петан", м.Київ про:

- визнання недійсним проведення прилюдних торгів від 15.08.2005р., які були здійснені на Українській універсальній біржі, в частині проведення продажу нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м, що знаходиться в м.Чернігові по вул.50 років СРСР, буд.5;

- визнання недійсним договору від 21.10.2005р. купівлі-продажу нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5, укладеного між Акціонерним агропромисловим банком "Україна" в особі ліквідатора Родіонової Марини Олексіївни та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет", посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко С.М.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.10.2005р. нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м., який розташований за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Нива-2005", посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко С.М.;

- скасування державної реєстрації договорів купівлі-продажу від 21.10.2005р. та від 22.10.2005р. нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м., який розташований за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення положень законодавства під час проведення торгів 15.08.2005р. та укладення спірних договорів купівлі-продажу нерухомого майна. Зокрема, як вказує позивач, торги з продажу будівлі готелю «Нива», що знаходиться по вул.50 років СРСР, буд.5 у м.Чернігові, були проведені в той час, коли ухвалою господарського суду міста Києва по справі №48/232 було вжито заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи наявність права на звернення до суду з розглядуваним позовом, позивач посилається на порушення прав Приватного виробничо-комерційного підприємства "Чернігівмашсервіс" на викуп майна, що було предметом договору лізингу від 15.09.1998р., укладеного з Акціонерним комерційним агропромисловим банком «Україна», оскільки за умовами вказаного договору право власності повинно було перейти саме до позивача.

Відповідач 2 у відзиві №07-12/11-01 від 07.12.2011р. на позовну заяву проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на відсутність обставин, з якими положення вимог діючого законодавства пов'язують визнання договорів недійсними. За твердженням відповідача 2, з огляду на те, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Чернігівмашсервіс" не є стороною спірних договорів купівлі-продажу та не є власником будівлі готелю «Нива», у позивача відсутнє право на звернення до суду з розглядуваним позовом. Крім того, як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю "Торнадо", позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав та законних інтересів.

07.11.2011р. до господарського суду міста Києва надійшла заява №07-12/11 від 07.12.2011р. відповідача 2 про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Відповідачі 1, 3, 4 в судове засідання не з'явились, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не представили. Одночасно, за висновками суду, вказані учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із наявними у матеріалах справи довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо" є м.Київ, вул.Бориспільська, буд.9; Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет" -м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5; Приватного підприємства "Петан" -м.Київ, пров.Михайлівський, буд.7.

На вказані адреси, а також на адреси, які визначені у позовній заяві та наданих до матеріалів справи документах, господарським судом було скеровано ухвали суду з метою повідомлення учасників судового процесу про час і місце розгляду справи .

За змістом п.32 інформаційного листа № 01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку , зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-08/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно із ст.64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Приймаючи до уваги наявність на ухвалах про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи штампів канцелярії господарського суду про відправку процесуальних докуменів учасникам судового процесу, враховуючи, що ухвали направлялись господарським судом на всі відомі адреси відповідачів 1, 3, 4, в тому числі, ті, що зазначені у довідках з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення зазначених учасників судового процесу про час і місце розгляду справи.

Згідно із п.3.6 роз'яснення №02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи до уваги, що явка представників сторін в судове засідання визнавалася судом необов'язковою, враховуючи закінчення встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків розгляду спору, справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача 2, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Виходячи зі змісту позовної заяви та наданих в судових засіданнях позивачем і відповідачем 2 пояснень, за результатами торгів 21.10.2005р. між Акціонерним комерційним промисловим банком «Україна»(відповідно до витягу №906775 на теперішній час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказана юридична особа не значиться), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю - приміщення готелю «Нива»загальною площею 1804,3 кв.м, що знаходиться за адресою: за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5.

В наступному, 22.10.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Нива-2005»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на вказане вище нерухоме майно перейшло до відповідача 2.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом Постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.5 вказаної Постанови Пленуму Верхового Суду України вимога про визнаня оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків недійсного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою стороною, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Чернігівмашсервіс" не є стороною за спірними договорами та учасником торгів з продажу нерухомого майна, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання недійсними торгів та договорів повинно бути доведено, перш за все, факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок проведення торгів 15.08.2005р. та укладання відповідачами договорів купівлі-продажу від 21.10.2005р. і від 22.10.2005р.

Як вказувалося вище, виходячи зі змісту позовної заяви та наданих у судових засіданнях пояснень, обґрунтовуючи наявність порушеного права позивач посилається на укладення 15.09.1998р. договору лізингу нерухомого майна з Акціонерним комерційним промисловим банком «Україна»та перехід до позивача права власності на будівлю готелю «Нива».

Дійсно, як встановлено судом, 15.09.1998р. між Акціонерним комерційним промисловим банком «Україна»(лізингодавець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Чернігівмашсервіс" (лізингоотримувач) був укладений договір лізингу, за умовами якого лізингодавець передає належне йому на праві власності відповідно до свідоцтва №139 від 21.08.1996р. майно, а лізингоотримувач приймає у володіння на умовах лізингу трьохповерхову будівлю готелю «Нива»строком на п'ять років.

Виходячи зі змісту рішення від 17.12.2003р. господарського суду Чернігівської області по справі №12/206, Акціонерний комерційний промисловий банк «Україна»виконав взяті на себе зобов'язання та передав Приватному виробничо-комерційному підприємству "Чернігівмашсервіс" треьохповерховий будинок готелю «Нива»за актом приймання-передачі від 15.10.1998р. За висновками суду, встановлений вказаним судовим рішенням факт передачі майна не потребує доведення у вказаному судовому процесі з урахуванням приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2.3 вказаного правочину після закінчення строку дії договору та оплати лізингоотримувачем останнього платежу за договором, об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача.

Пунктом 6.1 договору від 15.09.1998р. передбачено право лізингоодержувача на викуп об'єкта лізингу після закінчення строку дії договору, а також достроково.

За умовами п.7.3 договору після повної виплати залишкової вартості об'єкта, прийнятої сторонами як договірна ціна реалізації об'єкта лізингу, лізингодавець зобов'язаний передати його лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.

При цьому, відповідно до п.1.2 укладеного договору залишкова вартість об'єкта лізингу за згодою сторін на момент підписання договору складає 405900 грн.

Наразі, будь-які докази передання по акту приймання-передачі Акціонерним комерційним промисловим банком «Україна»Приватному виробничо-комерційному підприємству "Чернігівмашсервіс" майна, яке було предметом договору лізингу від 15.09.1998р., позивачем до матеріалів справи не надано.

Про наявність спору про право власності на будівлю готелю «Нива»між Акціонерним комерційним промисловим банком «Україна»та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Чернігівмашсервіс" ще на момент існування банку як юридичної особи, свідчать процесуальні документи господарського суду Чернігівської області по справі №9/58/60/11/6(15/191/1).

Наразі, ухвалою від 09.12.2009р. провадження по зазначеній справі, в тому числі, за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Чернігівмашсервіс" до Акціонерного комерційного промислового банку «Україна»про визнання права власності на нерухоме майно -будівлю готелю «Нива»було припинено на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 16.07.2010р. відмовлено Приватному виробничо-комерційному підприємству "Чернігівмашсервіс" у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку на подання касаційної скарги та касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 09.12.2009р. по справі №9/58/60/11/6(15/191/1) повернено заявнику без розгляду.

За таких обставин, за висновками суду, позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту переходу від Акціонерного комерційного промислового банку «Україна»до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Чернігівмашсервіс" права власності на готель «Нива»на підставі договору лізингу 15.09.1998р., а також інших підстав для набуття права власності у передбаченому законодавством порядку на майно, що було предметом спірних торгів та договорів, що свідчить про недоведеність позивачем факту порушення його прав та законних інтересів проведенням 15.08.2005р. торгів та вчиненням договорів купівлі-продажу від 21.10.2005р. і 22.10.2005р.

Таким чином, приймаючи до уваги недоведеність позивачем факту порушення його прав та законних інтересів, позовні вимоги про визнання недійсним проведення прилюдних торгів від 15.08.2005р. та визнання недійсними договорів від 21.10.2005р. і від 22.10.2005р. купівлі-продажу нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5, скасування їх державної реєстрації підлягають залишенню судом без задоволення.

Заява №07-12/11 від 07.12.2011р. відповідача 2 про застосування строків позовної давності залишається судом без задоволення з огляду на таке:

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, за змістом ст.261 зазначеного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тобто, умовою застосування судом строків позовної давності є встановлення наявності порушеного права позивача.

Проте, за висновками суду, позивачем не доведено факту порушення його прав та законних інтересів, що є підставою для залишення без задоволення заяви №07-12/11 від 07.12.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Нива-2005».

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства "Чернігівмашсервіс", м.Чернігів, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торнадо", м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Нива-2005», м.Чернігів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет", м.Чернігів, Приватного підприємства "Петан", м.Київ про:

- визнання недійсним проведення прилюдних торгів від 15.08.2005р., які були здійснені на Українській універсальній біржі, в частині проведення продажу нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м, що знаходиться в м.Чернігові по вул.50 років СРСР, буд.5;

- визнання недійсним договору від 21.10.2005р. купівлі-продажу нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5, укладеного між Акціонерним агропромисловим банком "Україна" в особі ліквідатора Родіонової Марини Олексіївни та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет", посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко С.М.;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.10.2005р. нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м., який розташований за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарда-Маркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Нива-2005", посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко С.М.;

- скасування державної реєстрації договорів купівлі-продажу від 21.10.2005р. та від 22.10.2005р. нежитлової будівлі: приміщення готелю "Нива", загальною площею 1804,3 кв.м., який розташований за адресою: м.Чернігів, вул.50 років СРСР, буд.5.

У судовому засіданні 23.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Любченко М.О.

Повне рішення складено 28.12.2011р.