Рішення

від 26.10.2011 по справі 62/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/73 26.10.11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», м.Київ, ЄДРПОУ 32665295

до відповідача: Григорова Олега Вікторовича, м.Полтава, іпн 2785714332

про виключення зі складу учасників товариства

М.О.Любченко

Представники сторін:

від позивача: Усик І.М. -по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Григорова Олега Вікторовича, м.Полтава про виключення відповідача зі складу учасників позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на систематичне невиконання Григоровим Олегом Вікторовичем обов'язків, передбачених статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», внаслідок чого створюються перешкоди для досягнення цілей товариства.

Відповідач в судові засідання 14.09.2011р., 05.10.2011р., 26.10.2011р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвалою господарського суду від 05.10.2011р. було задоволено клопотання позивача та витребувано у Головного управління МВС України в Полтавській області та паспортної служби м.Полтави Октябрьського району відомості щодо місця реєстрації (місця проживання) Григорова Олега Вікторовича. Проте, документів, які б містили дані щодо адреси відповідача станом на 26.10.2011р. до господарського суду м.Києва від вказаних осіб не надійшло.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві (Полтавська область, м.Полтава, вул.Героїв Сталінграду, буд.22, корп.2, кв.42), а також на адресу, що вказана у наданому позивачем до матеріалів справи установчому договорі, статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», витягу №643689 серії ВЄ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Полтавська область, м.Полтава, вул.Героїв Сталінграду, буд.22, корп.2, кв.48), враховуючи наявність на процесуальних документах штампів канцелярії господарського суду про відправку останніх учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Одночасно, згідно із п.3.6 роз'яснення №02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, судом прийнято до уваги, що відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено в строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Враховуючи дату надходження до господарського суду м.Києва позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», а також приписи вказаної норми господарського процесуального законодавства, строк розгляду справи закінчується 26.10.2011р. Клопотання у відповідності до приписів ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України учасниками судового процесу станом на 26.10.2011р. заявлено не було.

За таких обставин, справа згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції, яка діяла на момент створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс») господарськими товариствами є підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно із ст.50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Як свідчать матеріали справи, Василенко Максимом Васильовичем та Григоровим Олегом Вікторовичем було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс». 17.10.2003р. Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією за номером №38698 проведено державну реєстрацію статуту зазначеної юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що Василенко Максим Васильович та Григоров Олег Вікторович є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», у статному фонді якого їм належать частки по 50% кожному.

За змістом ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права -це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.89 Господарського кодексу України та ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюється статутом товариства і законом.

Згідно ст.58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю визначено загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере (ч.1 ст.64 Закону України «Про господарські товариства»).

За таких обставин, враховуючи положення наведеної норми Закону України «Про господарські товариства», виключення учасника Григорова Олега Вікторовича з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс» належить до виключної компетенції товариства, а не суду .

У листі б/н від 01.08.2007р. Верховного Суду України "Практика розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що господарським судам необхідно звернути увагу на те, що вирішення питання про виключення учасника з товариства належить до компетенції загальних зборів товариства і не може здійснюватися за рішенням суду .

Аналогічна правова позиція викладена у п.2.8, п.3.10 рекомендацій №04-5/14 від 28.12.2007р. Вищого господарського суду "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", за змістом яких господарські суди не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів . У вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учасників з відповідних товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду.

За висновками суду, обраний позивачем спосіб захисту права про виключення відповідача зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає способам захисту права, встановленим ст.16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Так, згідно із ст.55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Норми ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Аналогія вказаної норми відтворена у ст.16 Цивільного кодексу України.

Вважаючи свої права порушеними позивач зобов'язаний обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає вказаним нормам.

Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визначений позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді виключення учасника із товариства зазначеному переліку не відповідає.

Одночасно, позивачем не наведено інших положень законодавства, що передбачали б такий спосіб захисту порушеного права.

Пунктом 2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності зазначених в цій нормі умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення. У п.14 інформаційного листа №01-8/344 від 11.04.2005р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" на запитання, чи вправі господарський суд самостійно змінити позовні вимоги позивача у справі чи спонукати сторони до уточнення позовних вимог, дається така відповідь. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частина 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача. Пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Відповідного клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс»подано не було.

Згідно із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2004р. у справі №10/732, суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс»залишаються без задоволення.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», м.Київ до Григорова Олега Вікторовича, м.Полтава про виключення Григорова Олега Вікторовича, м.Полтава зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультра Ліс», м.Київ.

У судовому засіданні 26.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 31.10.2011р.