Рішення

від 19.12.2012 по справі 5011-62/9304-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/9304-2012 19.12.12

за позовом : Іващук Інни Іванівни, м.Тетіїв, ІПН 3131322620

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ», м.Київ, ЄДРПОУ 35633402

про стягнення 150000 грн.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Чинчин О.В.

Суддя Васильченко Т.В.

Представники:

від позивача: Мухіна Ю.С. -по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Іващук Інна Іванівна, м.Тетіїв звернулася до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ», м.Київ про стягнення вартості належної Іващук Інні Іванівні частки майна товариства в розмірі 150000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»на підставі заяви від 13.05.2011р., що обумовлює виникнення у Іващук Інни Іванівни права на одержання вартості частини майна, що пропорційна її частці у статутному капіталі товариства.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступного.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 01010 м.Київ, вул.Московська, буд.8, літера Б. Аналогічні відомості стосовно адреси відповідача містяться в наявному у матеріалах справи статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ».

На вказану адресу господарським судом було скеровано всі процесуальні документи з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Проте, направлена судом поштова кореспонденція була повернута поштовими відділеннями з позначкою «За закінченням терміну збергінаня».

За змістом п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, враховуючи, що направлення кореспонденції здійснювалося за адресою відповідача, яка визначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, приймаючи до уваги положення ст.64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» про час і місце розгляду справи.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив.

За приписами ст.ст.1, 4 Закону України «Про господарські товариства»господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

11.12.2007р. державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ».

За змістом п.п.1.6, 6.3 статуту відповідача в редакції, що затверджена рішенням загальних зборів учасників, яке оформлено протоколом №2 від 15.09.2009р., Іващук Інна Іванівна була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» з часткою у статутному фонді у розмірі 100%.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пп.8 п.5.1 та п.10.1 статуту відповідача учасник має право вийти з товариства в установленому порядку, письмово повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу.

Відповідно до Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

13.05.2011р. Іващук Інною Іванівною подано Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»заяву про вихід зі складу учасників (засновників) товариства, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караєвою С.Е.

За приписами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно із ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням від 18.07.2011р. господарського суду міста Києва по справі №51/182 за позовом Іващук Інни Іванівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» встановлено, що з 13.05.2011р. позивач є таким, що вийшов зі складу учасників відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт виходу з 13.05.2011р. Іващук Інни Іванівни зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» є встановленим та не повинен доводитися знову під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства»при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

За приписами ст.148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Пунктом 10.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»передбачено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі.

При цьому, статутом відповідача не визначено порядок і спосіб обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з Товариства.

Відповідно до п.30 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства з обмеженою відповідальністю, а також порядку і строків їх виплати мають застосовуватися відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства.

У п.3.7 Рекомендацій №04-5/14 від 28.12.2007р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»зазначено, що відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом №92 від 27.04.2000р. Міністерства фінансів України), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом №242 від 18.10.1999р. Міністерства фінансів України), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом №87 від 31.03.1999р. Міністерства фінансів України).

Тобто, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, частка майна товариства, яка належить до сплати учаснику, що виходить з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна товариства (в тому числі, основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства) на підставі балансу, складеного на дату виходу.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 10.07.2012р., 25.07.2012р., 15.08.2012р., 05.09.2012р., 30.11.2012р. витребувано у відповідача баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ», складений станом на 13.05.2011р.

Проте, відповідачем всупереч вимог ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України витребуваних судом документів до матеріалів справи не представлено.

Позивачем балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»до матеріалів справи також не надано.

Одночасно, листом №04/02-27/6061 від 29.08.2012р. Головним управлінням статистики у м.Києві на виконання вимог ухвали суду від 15.08.2012р. та листом №28-6-07/1208 від 10.09.2012р. Відділом статистики у Печерському районі Головного управління статистики на виконання ухвали від 05.09.2012р. повідомлено суд про те, що баланс Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»до вказаних управління та відділу не подавався.

Ухвалою від 05.09.2012р. господарського суду міста Києва зобов'язано позивача надати, зокрема, належні відомості стосовно ринкової вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ».

Проте, позивачем вимоги суду залишені без виконання, належних та допустимих доказів тих обставин, що вартість частки майна відповідача, що підлягає виплаті позивачу, складає 150000 грн. до матеріалів справи не представлено. Посилання позивача на те, що вартість майна товариства дорівнює розміру статутного фонду юридичної особи є безпідставними, оскільки вказані поняття не є тотожніми. Наразі, розмір статутного фонду визначається учасниками у статуті товариства та може бути змінений за рішенням вищого органу товариства, в той час як варість майна юридичної особи визначається на підставі фінансових документів в порядку, який викладений вище, та може постійно змінюватися в процесі господарської діяльності товариства.

Ухвалою від 19.09.2012р. господарським судом міста Києва призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено наступне питання: «Яка дійсна (ринкова) вартість майна, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» станом на 13.05.2011р.?».

28.11.2012р. експертною установою повідомлено суд про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів, які є необхідними для проведення дослідження.

У п.30 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

За змістом листа №34207 від 17.09.2012р. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»інформація про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»відсутня.

Крім того, відповідно до листа №45/5172 від 19.09.2012р. Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем згідно із відомостями бази даних АІС «ІНБД «Автомобіль» за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» транспортні засоби не значаться.

Будь-які інші докази наявності чистих активів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»на момент виходу позивача зі складу учасників товариства матеріали справи не містять.

За приписами ст.54 Закону України «Про господарські товариства» виплата вартості частки провадиться після затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Такі ж положення містяться у п.10.3 статуту відповідача.

Тобто, діючим законодавством однією з умов виплати учаснику належної частки при виході з товариства визначено затвердження вищим органом товариства звіту за рік.

Ухвалою від 30.11.2012р. господарського суду міста Києва зобов'язано сторін надати докази затвердження у встановленому законом та статутом порядку звіту про фінансові результати Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»за 2011р.

Проте, учасниками судового процесу витребуваних судом документів до матеріалів справи не представлено.

На виконання вимог ухвал суду по розглядуваній справі листом №04/02-27/6061 від 29.08.2012р. Головним управлінням статистики у м.Києві та листом №28-6-07/1208 від 10.09.2012р. Відділом статистики у Печерському районі Головного управління статистики повідомлено суд про те, що фінансова звітність за 2011 рік до вказаних управління та відділу Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ»також не подавалася.

Таким, чином, виходячи з приписів ст.54 Закону України «Про господарські товариства», приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів затвердження звіту за 2011 рік, за висновками суду, підстави для виплати позивачу вартості частки при виході з товариства на теперішній час відсутні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Іващук Інни Іванівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ» про стягнення вартості належної Іващук Інні Іванівні частки майна товариства в розмірі 150000 грн. підлягають залишенню без задоволення.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Іващук Інни Іванівни, м.Тетіїв доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВЕЦЬ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ «СТОЛИЧНИЙ», м.Київ про стягнення вартості належної Іващук Інні Іванівні частки майна товариства в розмірі 150000 грн.

У судовому засіданні 19.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.12.2012р.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Чинчин О.В.

Суддя Васильченко Т.В.