cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 5011-30/15933-2012 18.12.12
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування
житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної
адміністрації
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»
Про стягнення 16 255,35 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача: Панкова О.А. -представник за довіреністю № 41 від 27.02.12.
Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва) № 529/І від 31.05.10. в розмірі 16 255,35 грн., а саме:
- заборгованість по орендній платі -9 483,24 грн.;
- пеня -359,12 грн.;
- плата за фактичне користування приміщенням -5 639,64;
- компенсація плати податку за землю -773,35 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 529/І від 31.05.10., та по сплаті за фактичне користування приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»перед Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.12. порушено провадження у справі № 5011-30/15933-2012, розгляд справи було призначено на 27.11.12. о 15-30.
26.11.12. представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 27.11.12. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 18.12.12. о 11-30.
Представник позивача в судовому засіданні 18.12.12. подав клопотання, в якому просить суд не розглядати вимогу, щодо забезпечення позову та накладання арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп», яка міститься в прохальній частині позовної заяви № 3038/57 від 24.10.12.
Суд розглянув подане клопотання позивача в судовому засіданні, та дійшов висновку про його задоволення.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні 18.12.12. підтримав заявленні позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача повторно в судове засідання 18.12.12. повторно не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-30/15933-2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 313361 від 23.11.12.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/15933-2012.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
31.05.10. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»(Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янської району міста Києва № 529/І (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1) Орендодавець на підставі розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 504 від 31.05.10. передає, а Орендар приймає в орендну нежиле приміщення загальною площею 71,00 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, буд. 22.
Рішенням Київської міської ради № 291/5678 від 23.06.11. «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації»(із змінами від 10.11.2011 р. № 607/6843), назву Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у м. Києві ради змінено на Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору оренди та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі проведено розрахунків перед позивачем по сплаті орендної плати за Договором за період з квітня 2012 р. по травень 2012 р. включно, та за фактичне користування приміщенням за період з червня 2012 по 04.07.12., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 255,35 грн.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною. 1 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що Орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а Орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.
Уразі не підписання акту прийому-передачі (додаток № 2 Договору) Договір вважається не укладеним.
В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі від 31.05.10., відповідно до якого Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп» об'єкт оренди загальною площею 71,00 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 22.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно -правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Вартість об'єкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 30.04.10. становить 254 144.00 грн. (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату. Орендна плата на момент укладання Договору встановлюється у розмірі 17% від вартості майна і становить 3600,37 грн. на місяць.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою (п. 3.3 Договору).
Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно п. 3.8. Договору, Орендар повинен сплачувати орендну плату (п. 3.1. Договору) та інші платежі (п.п. 3.5., 3.6. Договору) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
В матеріалах судової справи відсутні будь-які докази того, що Орендарем була сплачена заборгованість на розрахунковий рахунок позивача.
Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за період з квітня 2012 р. по травень 2012 р. повністю не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 483,24 грн.
Пунктом 3.9. Договору визначено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються Орендарем починаючи з підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до:
- дати підписання сторонами акту прийому-передачі при повернення об'єкта оренди Орендодавцеві;
- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 9.2. Договору передбачено, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку Договору оренди та його умови, вирішується на підставі письмового звернення Орендаря до органу виконавчої влади (в копії Орендодавцю), поданного не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну Договору оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатоком до цього Договору, або укладання нового договору.
У разі, якщо звернення Орендаря не надійшло, або Орендар не отримав дозволу на продовження оренди об'єкту оренди, Орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати Орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому-передачі.
Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Строк дії договору встановлено з 31.05.10. до 31.05.12. (п. 9.1. Договору).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.12. у справі № 5011-54/11037-2012 позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації задоволено повністю:
- виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»із нежитлового приміщення загальною площею 71,0 кв.м., розташованого в підвалі будинку № 22 по вул. Виборзькій в м. Києві, займаного на підставі договору № 529/І від 31 травня 2010 року.
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»передати Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації нежитлове приміщення загальною площею 71,0 кв.м., розташоване в підвалі будинку № 22 по вул. Виборзькій в м. Києві за актом приймання-передачі.
Крім того, вищевказаним рішенням, а саме, в мотивувальній частині рішення встановлено, що Договір № 529/І від 31.05.10. оренди нерухомого майна припинено, оскільки строк його дії закінчився 31.05.12.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У рішенні від 25.07.2002 по справі «Совтрансавто-Холдинг»проти України»Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.12. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором, обов'язку по сплаті орендної плати за фактичне користування приміщенням за період з червня 2012 р. по 04.07.12. не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 639,64 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 3.5 Договору компенсацію видатків по сплаті за землю.
Згідно п. 3.5. Договору визначено, що крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцеві його видатки по оплаті за землю (Додаток № 3).
Відповідно п. 3.8. Договору, Орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Відповідно п. 3.9 Договору визначено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються Орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата нараховується до:
- дати підписання Сторонами акту прийоvу-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві;
- дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.
Судом встановлено, що позивачем сплачувався податок на землю, що підтверджується відповідним платіжними дорученнями, саме: № 3462 від 02.04.12. № 3840 від 03.05.12.,
Враховуючи вищезазначене, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп»підлягає стягненню на користьпозивача компенсація видатків по сплаті за землю в розмірі 773,35 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі 6.2 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 359,12 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені Господарським судом міста Києва було виявлено помилки, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цих вимог.
Розрахунок розміру пені
Сума заборгованості, грн.Розмір облікової ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн. 3951.35 7.5000 % 02.04.2012 - 01.08.2012 122 197.57 3951.35 7.5000 % 02.05.2012 - 01.08.2012 92 148.99 Всього 346,56
Таким чином, при розрахунку судом пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання було встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі 346,56 грн.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Про-Лайн Груп» (04215, м. Київ, вул. Світлицького, б. 24-А, код ЄДРПОУ 34602415) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6, код ЄДРПОУ 35756919) 9 483 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 24 коп. - заборгованості по орендній платі, 5 639 (п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 64 коп. - плати за фактичне користування приміщенням, 346 (триста сорок шість) грн. 56 коп. - пені, 773 (сімсот сімдесят три) грн. 35 коп. - компенсація видатків по сплаті за землю, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.
Повне рішення складено 24.12.12.
Суддя Т.М. Ващенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2012 |
Оприлюднено | 27.12.2012 |
Номер документу | 28255355 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні