Рішення

від 24.12.2012 по справі 8/5014/3032/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.12 Справа № 8/5014/3032/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСЬ СПЕКТР", смт Слов'яносербськ Слов'яносербського району Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Марс"", м. Красний Луч Луганської області, -

про стягнення 84 431 грн. 57 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Янкович Н.Д. - представник, - довіреність №1 від 08.01.12 року;

від відповідача -представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 84431,57 грн., з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору поставки №Т-32, укладеного між сторонами 15.07.10 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 10.12.12 року до 24.12.12 року -з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази.

До початку судового засідання 24.12.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, хоча одночасно надав для долучення до справи документальні докази (9 накладних від 13.12.12 року за №С/ВП-005248; №С/ВП-005240; №С/ВП-005241; №С/ВП-005246; №С/ВП-005247; №С/ВП-005243; №С/ВП-005244; №С/ВП-005242; №С/ВП-005245) на підтвердження факту часткового погашення відповідачем боргу шляхом повернення товару на загальну суму 1004,39 грн. (367,74 грн. + 91,88 грн. + 46,09грн. + 38,19 грн. + 91,04 грн. + 38,55 грн. + 88,08 грн. = 213,12 грн. + 29,70 грн.) (вих. №13 від 21.12.12 року).

Відповідач до судового засідання, призначеного на 24.12.12 року, не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи, у т.ч. протоколом судового засідання від 10.12.12 року, у якому взяв участь представник відповідача (а.с.128;129-130;131).

Позов він не визнав, посилаючись на його необґрунтованість, незаконність, недоведеність, а також невідповідність документального оформлення позивачем поставок вимогам укладеного договору (відзив на позовну заяву від 07.12.12 року за вих. №б/н) (а.с.122-124).

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4 3 ,ч.3 ст.22, ст.ст.32-34,36,38,43 та 77 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

15.07.10 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі, з протоколом розбіжностей від 15.07.10 року, підписаним обома сторонами (а.с.21-29), укладено договір поставки №Т-32, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти товар (товари) в супермаркети торгівельної мережі покупця згідно заявкам покупця та у строк, узгоджений у Додатку №1 розділу "Графік поставки", а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) та сплатити за нього визначену грошову суму (п.1.1).

Адреси поставок до супермаркетів торгівельної мережі зазначені у Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.2).

"Протокол узгодження асортименту та цін", про який сказано у Додатку №2, також є невід'ємною частиною договору (п.1.3).

Перелік документів, якими супроводжується постачання товару (товарів), сторони визначили у п.2.2 договору.

При вирішенні цього спору судом звернуто увагу на те, що вимоги до переліку документів, які повинні супроводжувати товар, визначені у п.2.2 протоколу розбіжностей, зміст якого відрізняється від редакції цього ж пункту у договорі, - при цьому з протоколу розбіжностей видно, що товар за будь-яких обставин повинен супроводжуватися видатковою та податковою накладними (а.с.21-22).

Як вбачається з протоколу розбіжностей, сторони змінили редакцію п.3.1 основного договору та домовилися, що покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника (а.с.22).

Відповідно до протоколу розбіжностей поставка товару здійснюється постачальником відповідно до замовлення покупця, зміст якого визначено у цьому ж пункті (п.3.2) та яке повинно бути оформлене у друкованому або електронному вигляді відповідно до протоколу узгодження асортименту та ціни, затвердженому сторонами, в якому зазначається перелік товару і який є невід'ємною частиною цього договору. Замовлення доставляється постачальнику електронною поштою та особисто (на розсуд покупця), при цьому після посилання на форму замовлення далі сказано, що на підставі замовлень покупця постачальник формує видаткові накладні, які є невід'ємною частиною договору (п.3.3) (а.с.22-23).

Сторони домовилися, що до поставки товарів за цим договором застосовуються положення про оформлення (здійснення) відпуску цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях ; що особи, які формують замовлення та які підписують від імені сторін накладні та інші двосторонні документи, вважаються належним чином уповноваженими представниками сторін з питань узгодження цін, кількості, асортименту товару, що постачається, строків, місця та умов поставки, звіряння взаєморозрахунків за цим договором. Покупець зобов'язується повідомляти постачальника про зразки печаток, штампів, якими його матеріально-відповідальні особи, що здійснюють приймання товару, засвідчують свій підпис на супровідних документах (накладній, акті, ордері та т.і.) про отримання товару (п.3.19, яким договір доповнено на вимогу постачальника) (а.с.24).

Ціна товару формується на підставі протоколу узгодження асортименту та ціни з покупцем, з обов'язковим зазначенням у ньому номеру штрих-коду товару (п.4.1 договору та протоколу розбіжностей).

Як зазначено у п.6.2 договору (у редакції постачальника, викладеній у протоколі розбіжностей), оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу на 28 календарних днів. Визначення строків оплати починається з моменту передачі товару та належним чином оформлених супровідних документів (а.с.26).

Згідно п.7.1 договору (у редакції постачальника, викладеній у протоколі розбіжностей) право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представником покупця видаткової накладної (а.с.26).

Пунктом 8.12 договору (у редакції постачальника, викладеній у протоколі розбіжностей) за порушення покупцем строків оплати отриманого товару, передбачених п.6.2 цього договору та додатками до нього, покупець сплачує постачальнику суму заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу (а.с.28).

У разі прострочення покупцем оплати товару на вимогу постачальника він зобов'язується повернути йому неоплачений товар (п.8.13 в редакції постачальника, викладеній у протоколі розбіжностей) (а.с.29).

Сторони домовилися, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 01.01.2011 року, а щодо взаєморозрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.8.13 - згідно протоколу розбіжностей) (а.с.29).

Вивчення судом змісту укладеного сторонами договору показало, що вони досягли домовленостей щодо усіх інших його істотних умов (а.с.15-19;20).

Сторони уклали три додаткових угоди до основного договору, якими, в кінцевому результаті, продовжили термін дії договору до 01.01.2013 року (а.с.30-32).

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що, на його думку: замовлення на поставку товарів були оформлені не у відповідності до умов укладеного договору; не відповідає умовам останнього перелік документів, якими супроводжувалася кожна партія товару; товар від імені відповідача кожного разу був отриманий невідомими особами, оскільки до справи не надано відповідні довіреності на право отримання уповноваженими особами відповідача товару від постачальника.

Дослідивши доводи відповідача, суд дійшов висновку, що вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та висунуті без урахування положень протоколу розбіжностей до договору №Т-32 від 15.07.10 року, у т.ч. пунктів 2.2; 3.3;3.19 та ін.

Крім того, суд при вирішенні спору розцінює факт часткового погашення боргу відповідачем шляхом повернення товару на суму 1004,39 грн. як свідчення визнання ним як факту отримання товару на спірну суму, так і наявності боргу у розмірі останньої.

З урахування викладеного та керуючись ст.ст.32-34,36 ГПК України, суд не визнає доводи та заперечення відповідача проти позову в якості належних та допустимих доказів у справі.

На підтвердження факту належного виконання умов укладеного договору зі свого боку та позовних вимог позивач надав до справи наступні документальні докази:

1)видаткові накладні на відпуск товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс"" за період з 25.07.12 року по 22.08.12 року, а саме: №СП-0008606 від 25.07.12 року на суму 1658,16 грн.; №СП-0008607 від 25.07.12 року на суму 111,00 грн.; №СП-0008688 від 27.07.12 року на суму 376,73 грн.; №СП-0008701 від 27.07.12 року на суму 111,00 грн.; та ін. (а.с.33-56;58-111), - а разом на суму 84431,57 грн. (а.с.2-6);

2)лист відповідача від 19.10.12 року за вих. №13123/179901, яким він визнає наявність у нього перед позивачем станом на 17.10.12 року простроченої заборгованості за отриманий товар у сумі 94560,86 грн. та бере на себе зобов'язання погасити його частками у період з 23.10.12 року по 14.12.12 року (а.с.112);

3)накладну №С/ВП-004021 від 05.09.12 року -про повернення відповідачем -позивачу товару на суму 78,24 грн. (а.с.57).

Як вбачається з пункту 6.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей), відповідач був зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару впродовж 28-ми календарних днів від дня отримання товару, - тобто, з урахуванням наявних у справі доказів, строк оплати товару, отриманого за кожною з поставок, - є таким, що настав.

З наявних у справі доказів (лист від 19.10.12 року за вих. №13123/179901) (а.с.112) видно, що відповідач обізнаний з цього приводу, але заходів до повного погашення боргу не вжив.

Документальні докази згоди позивача на пропозицію відповідача про порядок погашення боргу, запропонований відповідачем у вищезгаданому листі, до справи не надано.

Сукупність вищевикладених обставин стала підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав, але не спростував його.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Договір, укладений між сторонами у справі, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, термін сплати боргу за вищеназваним договором, є таким, що настав.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не у повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, тобто припустився порушення зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

За загальним правилом, викладеним у частинах 1-3 статті 623 Цивільного кодексу, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення

позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Отже, вимоги позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Позивач висунув вимогу про стягнення тільки основного боргу, - що є його правом.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

До стягнення заявлена сума основного боргу у розмірі 84431,57 грн.

Позивач надав до справи документальні докази добровільного погашення відповідачем після його (позивача) звернення з цим позовом до суду частки боргу у розмірі 1004,39 грн., - тобто залишок суми боргу становить 83427,18грн. (84431,57 грн. -1004,39 грн.), який і підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у повному обсязі покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202,205,509,512,514,525-527,530,549,599,610-614,623-625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,179,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43,44,49,75, п.1 1 ч.1 ст. 80, ст.ст.82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс"", ідентифікаційний код 30092111, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Красний Луч, Мікрорайон-3, буд. 16 Луганської області; поштова: місто Луганськ, вул. Лутугинська, 127-"г", - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Весь спектр", ідентифікаційний код 23489311, яке знаходиться за адресою: юридична: смт Слов'яносербськ, вул. Горького, 86 Слов'яносербського району Луганської області; поштова: місто Луганськ, місто Олександрівськ, вул. Нова, 58, - основний борг у сумі 83427 (вісімдесят три тисячі чотириста двадцять сім) грн. 18 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 63 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Провадження у справі щодо стягнення частки основного боргу у розмірі 1004 грн. 39 коп. припинити за відсутності предмету спору.

У судовому засіданні 24.12.12 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -26 грудня 2012 року.

Суддя А.П.Середа