Рішення

від 24.12.2012 по справі 27/5014/2457/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.12 Справа № 27/5014/2457/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит", м.Свердловськ Луганської області

до Приватного підприємства „Донтек", с.Вербівка Антрацитівського району Луганської області

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №469/10-09 від 30.03.2009 в сумі 179785 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 14772 грн. 62 коп., інфляційних нарахувань в сумі 31579 грн. 07 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - провідний юрисконсульт Будянський О.Ю., довіреність №23-28д від 26.01.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг №469/10-09 від 30.03.2009 в сумі 179785 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 14772 грн. 62 коп., інфляційних нарахувань в сумі 31579 грн. 07 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.09.2012 розгляд справи призначений на 30.10.2012.

У зв'язку з хворобою судді Лазненко Л.Л., був проведений перерозподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог ст.2 1 Господарського процесуального кодексу України та даний позов переданий на розгляд судді Єжовій С.С.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 30.10.2012, від 15.11.2012, від 06.12.2012 розгляд справи неодноразово відкладався через неявку представника відповідача.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14846129 місцезнаходженням відповідача є: вул.Октябрська, б.3, кв.8, с.Кошари Антрацитівського району Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством „Свердловантрацит" (переробник, позивач) та Приватним підприємством „Донтек" (володілець, відповідач) 30.03.2009 був укладений договір №469/10-09 (далі -договір), за умовами якого переробник зобов'язався прийняти від власника для переробки і збагачення давальницької вугільної сировини, а саме: рядове вугілля АРШ, а власник зобов"язався прийняти і оплатити послуги з переробки, збагачення і відвантаження готової продукції (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору переробник здійснює переробку і збагачення давальницької сировини на відокремленому підрозділі ЦЗФ „Свердловська".

В розділі 3 договору сторони обумовили умови і порядок приймання-передачі готової продукції, в т.ч. переробник здійснює відвантаження готової продукції залізничним транспортом за реквізитами, письмово вказаними володільцем, з дотриманням технічних норм перевезень та інших вимог, що ставляться до збереження вантажів і несе відповідальність за правильністю зважування. Датою поставки готової продукції є дата, вказана станцією відправлення в залізничній накладній (п.3.6 договору).

Відповідно до п.4.2 договору орієнтовна сума договору складає 1599750 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

У п.4.4 договору сторони передбачили, що володілець щомісячно здійснює передплату в розмірі 50% від планової вартості послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок переробника за три дні до надходження давальницької сировини на переробку і збагачення. Остаточний розрахунок здійснюється за фактичною вартістю наданих послуг з урахуванням прибутку в розмірі 25% протягом 3 банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Щомісячно при передачі наданих послуг переробник надає володільцю наступні документи: акт здачі-приймання виконаних робіт, рахунок-фактуру (п.4.5 договору).

Згідно п.4.7 договору володілець оплачує вартість послуг з доставки давальницької сировини до станції призначення, від станції призначення до збагачувальної фабрики, з подачі-прибирання вагонів.

Також відповідно до п.4.8 договору володілець оплачує вартість послуг з доставки готової продукції від збагачувальної фабрики до станції відправлення, з подачі-прибирання вагонів, від станції відправлення до станції призначення споживача.

Між сторонами на виконання умов договору були підписані специфікації (а.с.31, 32).

На виконання умов п.4.5 договору між сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.34-40).

Як зазначив позивач, станом на 01.09.2009 заборгованість відповідача складала 466677 грн. 46 коп., яку відповідач частково оплатив на суму 340000 грн. 00 коп. Заборгованість за вересень 2009 року погашена по акту №СФ-0000016 здачі-приймання робіт за вересень 2009 року у сумі 57694 грн. 06 коп., а залишок несплачений залишився у сумі 126677 грн. 46 коп. по акту №1-Д здачі-приймання робіт (наданих послуг) за вересень 2009 року на суму 198734 грн. 43 коп. Інші акти здачі-приймання робіт відповідачем взагалі не оплачені, тому за ним виникла заборгованість в загальній сумі 179785 грн. 38 коп., в т.ч. за провізну плату у сумі 30429 грн. 26 коп. та за надання послуг по переробці і збагаченню давальницької вугільної сировини у сумі 149356 грн. 12 коп.

19.05.2011 Державне підприємство „Свердловантрацит" звернулося до відповідача з претензією №14-2/24, яка повернулася в з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

На підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №773 від 01.12.2011 між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (концесієдавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит" (концесіонер) був укладений концесійний договір від 01.12.2011, за умовами якого концесієдавець надає концесіонеру на платній та строковій основі згідно з умовами цього договору право на управління (експлуатацію) цілісним майновим комплексом Державного підприємства „Свердловантрацит" на умовах взяття концесіонером на себе зобов'язання щодо використання цілісного майнового комплексу підприємства та об'єктів незавершеного будівництва, після їх добудови, у складі цілісного майнового комплексу підприємства для комплексного забезпечення задоволення громадських потреб.

Згідно підпункту 33.8 пункту 33 вказаного договору Концесіонер є правонаступником підприємства за майновими та немайновими правами та обов'язками, які сформувалися у підприємства станом на дату укладення між сторонами цього договору та передані концесіонеру за зведеним актом приймання-передачі майна, передбаченим підпунктом 33.4 цього пункту договору, з моменту його укладення між сторонами.

Відповідно до передавального акту №3/СА від 01.12.2011, укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (концесієдавець) та ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" (концесіонер), останній передає, а концесієдавець приймає дебіторську та кредиторську заборгованість, яка сформувалась у ДП "Свердловантрацит" станом на 01.12.2011 та склад якого визначено у Таблиці 1. У Таблиці 1 цього акту в рядку 5 зазначено, що дебіторська заборгованість Приватного підприємства „Донтек" за договором №469/10-09 передана ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" в розмірі 179785 грн. 38 коп.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" є належним позивачем за заявленими позовними вимогами.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг, до яких відноситься і договір №469/10-09 від 30.03.2009, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.4.4 договору №469/10-09 від 30.03.2009 сторони визначили строк оплати наданих послуг, який відповідачем не дотриманий.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією №14-2/24 від 19.05.2011.

Факт надання відповідачу послуг, обумовлених договором №469/10-09 від 30.03.2009 підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.34-40).

Таким чином, враховуючи викладені приписи законодавства, умови договору №469/10-09 від 30.03.2009, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 179785 грн. 38 коп.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений договором строк надані послуги не оплатив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 06.10.2009 по 30.06.2012 в сумі 14772 грн. 62 коп. та інфляційних нарахувань за період з жовтня 2009 року по червень 2012 року в сумі 31579 грн. 07 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит" до Приватного підприємства „Донтек" задовольнити повністю .

2. Стягнути з Приватного підприємства „Донтек", вул.Октябрська, б.3, кв.8, с.Кошари Антрацитівського району Луганської області, код 34100540 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит", кв.50 років Жовтня, б.21, м.Свердловськ Луганської області, код 37596090 заборгованість в сумі 179785 грн. 38 коп., 3% річних в сумі 14772 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в сумі 31579 грн. 07 коп., судовий збір у сумі 4522 грн. 74 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 26.12.2012.

Суддя С.С. Єжова