Рішення

від 24.12.2012 по справі 5011-9/14605-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/14605-2012 24.12.12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», м.Київ, ЄДРПОУ 34354782

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд», м.Київ, ЄДРПОУ 32487797

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Філайт Плюс», м.Київ, ЄДРПОУ 35262305

про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Складаний В.А. -по дов.

від відповідача: не з?явився

від третьої особи: не з?явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданнях суду оголошувались перерви з 13.11.2012р. по 27.11.2012р., з 27.11.2012р. по 04.12.2012р., з 04.12.2012р. по 06.12.2012р., з 18.12.2012р. по 24.12.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог без номеру та дати, що надійшла на адресу господарського суду 13.11.2012р.) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд», м.Київ про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»права власності на нежитлове приміщення №1 площею 164,4 кв.м та нежитлове приміщення №2 площею 173,4 кв.м, що розташовані на 23 поверсі житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, 3.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на проведення фінансування будівництва спірного майна, внаслідок чого, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», останнє набуло право власності на вказані вище нежитлові приміщення за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, 3.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, прийнятому у судовому засіданні 13.11.2012р., проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на недоведеність перерахування позивачем коштів в сумі 1005675,79 грн.

Третя особа у письмових поясненнях від 22.11.2012р. зазначила, що грошові кошти в сумі 1005675,79 грн. були перераховані позивачем 22.12.2011р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Філайт Плюс» з огляду на укладання 17.06.2011р. між сторонами та третьою особою договору відступлення права вимоги (цесії).

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

12.12.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун»(сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс»(сторона 2) було підписано договір №КУ-30 участі в будівництві житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3.

У відповідності до п.1.2 вказаного договору сторона 1 є замовником, функції якого сторона 1 покладає на сторону 2. Сторона 2 є генеральним інвестором та генеральним підрядником та приймає на себе функції замовника щодо всіх дій, необхідних для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єкту.

За приписами п.1.3.5 договору №КУ-30 від 12.03.2003р. загальна площа квартир та загальна площа нежитлових приміщень об'єкту будівництва розподіляється згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною договору, зокрема: сторона 2 отримує для розпорядження або для виконання своїх зобов'язань 80% загальної площі квартир, а також 80% загальної площі нежитлових приміщень та 80% загальної кількості гаражів (місць для паркування). Ці долі залишаються незмінними незалежно від необхідності виконання обов'язків перед третіми особами і незалежно від залучення до дольової участі у будівництві третіх осіб (дольщиків, інвесторів).

Угодою №1-0609 від 16.09.2004р. про зміну сторони у договорі Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс»(цедент), Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Інжинірингова компанія «Новобуд» (наступник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун» узгодили, що цедент передає наступнику права та обов'язки, належні цедентові, в межах яких наступник стає стороною 2 у договорі №КУ-30 від 12.12.2003р. участі у будівництві житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3, укладеному між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун»(п.1 додаткової угоди №1-0609 від 16.09.2004р.).

Згідно із додатковою угодою №2 від 16.09.2004р. до договору №КУ-30 від 12.12.2003р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Інжинірингова компанія «Новобуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун»підтверджено, що стороною 2 у договорі №КУ-30 від 12.12.2003р. виступає відповідач.

29.03.2005р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кроун»отримано дозвіл №1382-Шв/с Управління державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва на будівництво житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3.

У відповідності до п.2.12 додаткової угоди №6 від 07.04.2005р. встановлено, що відповідач має право продажу своєї частини об'єкту третім особам в період будівництва об'єкту.

За приписами п.7 додаткової угоди №7 від 18.09.2007р. сторони дійшли згоди викласти в новій редакції акт розподілу площ від 07.04.2005р. та у п.7 встановили, що після закінчення будівництва об'єкту сторона 2 отримує у власність або для продажу третім особам вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 907,744 кв.м.

За змістом п.3 додаткової угоди №11 від 24.06.2009р. сторони виклали п.7 акту розподілу площ в наступній редакції: «Сторона 2 отримує у розпорядження або для продажу третім особам вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 1055,18 кв.м. Крім того, сторона 2 отримує у розпорядження або для продажу третім особам вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 530,11 кв.м.

За поясненнями відповідача, наданими у судовому засіданні 24.12.2012р., додатки до акту розподілу площ за договором №КУ-30 від 12.12.2003р. не складались. При цьому, у відповідності до вказаних пунктів договору та додаткових угод до нього відповідач мав право на розпорядження нежитловими приміщеннями площею 1055,18 кв.м та 530,11 кв.м.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що внаслідок підписання договору №КУ-30 від 12.12.2003р. участі в будівництві житлового будинку з прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, яка розташована за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3 (зі змінами та доповненнями), угоди №1-0609 від 16.09.2004р. про зміну сторони у договорі Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд»набуло право продажу нежитлових приміщень загальною площею 1585,29 кв.м.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як свідчать матеріали справи, 15.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд»(сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»(сторона 2) було укладено договір №15/08-07 пайової участі фінансування будівництва.

За змістом п.п.1.1, 1.2.1 вказаного договору сторона 2 надає стороні 1 грошові кошти в порядку своєї пайової участі в будівництві житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3, у встановленому цим договором розмірі і порядку, а сторона 1 використовує надані стороною 2 грошові кошти для будівництва об'єкта і передає стороні 2 після завершення будівництва частину об'єкта будівництва -нежитлове приміщення загальною площею 323 кв.м, яке розташовано на 23 поверсі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3.

Додатковою угодою №1 від 25.05.2011р. сторони внесли зміни в п.1.2.1 договору №15/08-07 від 15.08.2007р., виклавши його у наступній редакції: «Загальна площа об'єкту фінансування (нежитлових приміщень) -337,8 кв.м, що складається з двох нежитлових приміщень, а саме: №1 площею 164,4 кв.м, №2 площею 173,4 кв.м, розташованих на 23 поверсі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3.

Виходячи з принципу правомірності правочину, встановленого ст.204 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що внаслідок укладання договору №15/08-07 від 15.08.2007р. (зі змінами та доповненнями) сторони набули взаємні права та обов'язки, визначені вказаною угодою.

У відповідності до п.2.2 договору №15/08-07 від 15.08.2007р. загальна вартість нежитлового приміщення, визначеного п.1.2 цього договору в день укладання договору складає 5884324,98 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.4 вказаної угоди було встановлено, що сторона 2 перераховує 100% вартості об'єктів фінансування на поточний рахунок сторони 1 протягом 24 календарних місяців після введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше 31.12.2011р.

Наразі, згідно із платіжними дорученнями №780 від 30.12.2010р., №287 від 26.05.2011р., позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 5833849,21 грн. за пайову участь у фінансуванні будівництва.

Одночасно, 25.05.2011р. між сторонами також було підписано акт приймання-передачі майнових прав за договором №15/08-07 пайової участі фінансування будівництва від 15.08.2007р., за змістом якого сторона 1 підтвердила передання, а сторона 2 прийняття майнових прав на об'єкт фінансування, що включає в себе дві групи нежитлових приміщень загальною площею 337,8 кв.м: №1 площею 164,4 кв.м, №2 площею 173,4 кв.м, розташованих на 23 поверсі, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Білоруська, 3.

Як свідчать матеріали справи, 17.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд»(цедент), Товариством з обмеженою відповідальністю «Філайт плюс»(цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»(боржник) було підписано договір відступлення права вимоги (цесії).

Згідно із п.1 укладеного сторонами правочину в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором №15/08-07 пайової участі у фінансуванні будівництва від 15.08.2007р., укладеним між цедентом та боржником.

У відповідності до п.2 договору від 17.06.2011р. за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язків щодо сплати заборгованості в розмірі 1005675,79 грн.

Як встановлено судом, згідно із платіжним дорученням №725 від 22.12.2011р. позивач перерахував на користь третьої особи грошові кошти в сумі 1005675,79 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»виконало свої зобов'язання за договором №15/08-07 пайової участі фінансування будівництва від 15.08.2007р. та здійснило фінансування будівництва у відповідності до визначих договором положень.

Відповідно до ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами п.п.3.2.1, 3.2.2 договору №15/08-07 від 15.08.2007р. відповідач зобов'язався своїми чи залученими засобами, силами і коштами збудувати об'єкт будівництва і, після закінчення будівництва передати позивачу об'єкти фінансування, визначені п.п.1.2, 1.3 цього договору на підставі актів прийняття-передачі об'єктів фінансування. Після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та виконання стороною 2 п.2.4 договору сторона 1 також зобов'язалась надати стороні 2 відповідні документи для наступного оформлення стороною 2 права власності на нежитлове приміщення.

17.01.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом №17/01-12, в якому повідомив про повне виконання власних грошових зобов'язань за договором №15/08-07 від 15.08.2007р. та просив надати інформацію щодо стану будівництва спірного майна.

13.02.2012р. відповідач надав відповідь №7/02, за змістом якої зазначив, що житловий будинок з прибудованими нежитловими приміщеннями на вул.Білоруській, 3 у Шевченківському районі м.Києва прийнято в експлуатацію, про що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві видано свідоцтво №2600000482 від 12.01.2010р. про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Листом №5/03-12 від 05.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»зазначило про обов'язок відповідача передати спірні об'єкти позивачу.

У відповідності до листа №4/04 від 11.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд»повідомило про неможливість передання нежитлових приміщень позивачу з огляду на відсутність доказів перерахування останнім грошових коштів в сумі 1005675,79 грн.

Одночасно, як було встановлено судом вище, позивач виконав власні грошові зобов'язання за договором №15/08-07 від 15.08.2007р., внаслідок чого заперечення відповідача у цій частині є неправомірними.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Таким чином, позов про визнання права власності - це не договірна вимога про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння.

Згідно із ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст.139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Частиною 1 ст.144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Враховуючи характеристики спірного майна (новобудова) питання щодо законності його обігу має вирішуватися з урахуванням спеціальних положень ст.331 Цивільного кодексу України, яка визначає, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

За приписами Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (в редакції від 20.05.2009р.), який затверджено Постановою №923 від 08.10.2008р. Кабінету Міністрів України (вказані нормативно-правові акти були чинними на момент оформлення свідоцтва №2600000482 від 12.01.2010р.,), документом, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам є свідоцтво.

За поясненнями відповідача, які підтверджуються належним чином оформленими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, житловий будинок з прибудованими нежитловими приміщеннями на вул.Білоруській, 3 у Шевченківському районі м.Києва прийнято в експлуатацію, про що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві видано свідоцтво №2600000482 від 12.01.2010р. про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

За висновками суду, внаслідок укладання договору №15/08-07 від 15.08.2007р. пайової участі фінансування будівництва (з урахуванням змін та доповнень), а також підписання акту приймання-передачі майнових прав від 25.05.2011р. позивач набув майнові права на нежитлове приміщення №1 площею 164,4 кв.м та нежитлове приміщення №2 площею 173,4 кв.м, що розташовані на 23 поверсі житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, 3.

При цьому, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором №15/08-07 від 15.08.2007р., у позивача відсутня альтернативна можливість вирішити подальшу долю спірних об'єктів та відповідним чином оформити правовстановлюючі документи на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»майно, що заважає вільно володіти, користуватись зазначеними об'єктами нерухомості та унеможливлює розпорядження ними.

За таких обставин, рішення суду опосередковує не захист вже наявного у особи права власності, а виступає саме правостворюючим чинником, що випливає із ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України, та направлено на захист майнових, охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД».

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи висновки суду стосовно набуття позивачем права власності на нежитлове приміщення №1 площею 164,4 кв.м та нежитлове приміщення №2 площею 173,4 кв.м, що розташовані на 23 поверсі житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, 3, позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 64380 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім того, судовий збір у розмірі 1740 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із внесенням збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд», м.Київ про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД»права власності на нежитлове приміщення №1 площею 164,4 кв.м та нежитлове приміщення №2 площею 173,4 кв.м, що розташовані на 23 поверсі житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, 3.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», м.Київ право власності на нежитлове приміщення №1 площею 164,4 кв.м та нежитлове приміщення №2 площею 173,4 кв.м, що розташовані на 23 поверсі житлового будинку за адресою: м.Київ, Шевченківський район, вул.Білоруська, 3.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна інжинірингова компанія «Новобуд», м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», м.Київ судовий збір в сумі 64380 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», м.Київ з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1740 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №552 від 15.08.2012р.

У судовому засіданні 24.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.12.2012р.

Суддя М.О.Любченко