Ухвала

від 25.12.2012 по справі 5017/2012/2662

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"25" грудня 2012 р.№ 5017/2012/2662

Суддя Антощук С.І., розглянувши матеріали заяви (вх.№6141/2012 від 24.12.2012р.): Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси;

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ" (67017, м.Одеса, вул. Поїздна, буд. 4, кв.11; код ЄДРПОУ 22457295);

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ" підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки у заяві про порушення справи не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

За положеннями ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ" загальна сума боргу перед Управлінням складає 7400 грн. 86 коп., з яких страхові внески складають 4119 грн. 33 коп., фінансова санкція та пеня на загальну суму 3281 грн. 53 коп.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Виходячи з системного аналізу положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи ПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В підтвердження заборгованості заявник надав вимогу про сплату боргу від 03.06.2011 р. № Ю-418 У на суму 1633 грн. 32 коп. та вимогу про сплату боргу від 04.03.2011 р. № Ю-6399у на суму 4 440,34грн.

В підтвердження примусового виконання вимог про сплату боргу заявник надав постанову Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2012 р. ВП № 29705745.

Проте, у зазначеній постанові Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції вказана інша вимога про сплату боргу, яка була прийнята на примусове виконання, а саме №415 від 03.06.2011р.

Крім того, у вказаній постанові Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зовсім не вказано, яка грошова сума боргу підлягає стягненню (чи наявний у ній основний борг) та не надано саме вимогу для встановлення виду заборгованості, яка підлягає стягненню.

Доказів про примусове виконання державною виконавчою службою вимог про сплату боргу від 03.06.2011 р. № Ю-418 У та від 04.03.2011 р. № Ю-6399у УПФУ в Малиновському районі м. Одеси теж не надало.

Отже, Заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Оскільки, ініціюючим кредитором - УПФУ в Малиновському районі м. Одеси не надано доказів безспірних вимог і доказів неплатоспроможності божника та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, тому заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ" підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про порушення провадження у справі про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІВ" (67017, м.Одеса, вул. Поїздна, буд. 4, кв.11; код ЄДРПОУ 22457295) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 3-х арк. з додатком на 81-му арк.

Суддя Антощук С.І.