cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-53/14758-2012 17.12.12 Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРІШЕННЯ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР-ЕЛЕКТРИК»
про стягнення 59 041,90 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ :
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР-ЕЛЕКТРИК»заборгованості за Договором № 2230/Т від 22.03.2012 року на проведення робіт по комплексному вимірюванню та випробуванню електрообладнання в розмірі 59 041,90 грн., в тому числі 58 500,06 грн. основного боргу, 541,84 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-53/14758-2012, розгляд справи призначено на 26.11.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2012 року частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача в засідання суду та не виконання сторонами вимог ухвали суду перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд відклав розгляд справи до 17.12.2012 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 17.12.2012 року повторно без поважних причин не з'явився, відзив на позов не надав.
За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 17.12.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 2203/Т від 22.03.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРІШЕННЯ»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІР-ЕЛЕКТРИК»(відповідач), згідно з яким позивач зобов'язувався в період 60 календарних днів з моменту підписання Договору, на власний ризик, своїми силами та засобами провести роботи по комплексному вимірюванню та випробуванню електрообладнання, а відповідач зобов'язувався перерахувати грошові кошти у розмірі 58 500,06 грн. в рахунок оплати виконаних робіт протягом 90 днів з дня підписання відповідного Акту приймання виконаних будівельних робіт.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, свідченням чого є підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт від 30.03.2012 року на суму 58 500,06 грн. без зауважень та претензій з боку відповідача. Однак, відповідач, порушуючи умови Договору, не здійснив розрахунок з позивачем за виконані роботи. В ході розгляду справи відповідач відповідні обставини не заперечив та не спростував.
В підтвердження викладених у позові обставин позивач також надав суду Довідку про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2012 року, Акт приймання будівельних робіт за березень 2012 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Як передбачено п. 4.2 Договору Замовник (відповідач) повинен перерахувати кошти протягом 90 днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки Акт приймання виконаних будівельних робіт було підписано 30.03.2012 року, то останнім днем оплати за Договором було 28.06.2012 року.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з Претензією (Вих. №199 від 11.09.2012 року), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як передбачено п. 4.2 Договору Замовник (відповідач) повинен перерахувати кошти протягом 90 днів після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив оплату виконаних позивачем робіт на суму 58500,06 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У зв'язку з простроченням оплати виконаних робіт позивач просить стягнути з відповідача також 3 % річних від суми основного боргу, що складає 541,84 грн. за період з 31.03.2012 року по 19.10.2012 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що нарахування 3% річних проведені на суму заборгованості за фактичний період прострочення, тому вимога позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 4 судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Частиною 1 статті 13 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Таким чином, з позовної заяви підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, тобто 1609,50 грн. Решта судового збору вважається зайво сплаченим і підлягає поверненню платнику згідно чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІР-ЕЛЕКТРИК»(м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 34483899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРІШЕННЯ»(юр.адр.: м. Київ, вул. Боженка, 31, факт.адр.: м. Київ, вул. Куренівська, 21, код ЄДРПОУ 35431071) 58 500,06 грн. (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот гривень 06 коп.) основного боргу, 541,84 грн. (п'ятсот сорок одна гривень 84 коп.) 3 % річних та 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОРІШЕННЯ»(юр.адр.: м. Київ, вул. Боженка, 31, факт.адр.: м. Київ, вул. Куренівська, 21, код ЄДРПОУ 35431071) 67,50 грн. (шістдесят сім гривень 50 коп.) зайво сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання повного рішення: 21.12.2012
Суддя О.А.Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2012 |
Оприлюднено | 27.12.2012 |
Номер документу | 28255708 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні