Рішення
від 20.12.2012 по справі 5020-1191/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року справа № 5020-1191/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011,

ідентифікаційний код: 25750044)

до Товариства з обмеженою Відповідальністю „Виробничо-комерційна

фірма „Надел"

(вул. Івана Голубця, буд. 3, кв. 15, м. Севастополь, 99003,

ідентифікаційний код: 16330828)

про стягнення 14 633,90 грн., розірвання договору та зобов'язання

звільнити і передати орендоване майно

за участю представників:

Позивача (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) - Бекетової Наталії Сергіївни - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 30.10.2012;

Відповідач (ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Надел") - явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

22.10.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Товариства з обмеженою Відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Надел" (далі -Відповідач) про стягнення 15 033,01 грн., розірвання договору та зобов'язання звільнити і передати орендоване майно.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 24.10.2012 справу прийнято до провадження суддею Альошиною С.М., порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

19.11.2012 розпорядженням керівника апарату суду №287 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Альошиної С.М., відповідно до пункту 3.3. Рішення зборів суддів від 28.12.2010 та на виконання рішення зборів суддів від 19.11.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи №5020-1191/2012 за результатами якого суддею для розгляду зазначеної справи визначено Харченка І.А.

Ухвалою суду міста Севастополя від 19.11.2012 позовна заява прийнята до провадження суддею Харченком І.А. та призначена до розгляду

Ухвалою суду від 04.12.2012, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 20.12.2012.

У судове засідання Відповідач явку уповноважених представників не забезпечив. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, причини неявки суду не повідомив. Вимоги ухвали суду від 04.12.2012 не виконав, витребувані докази не надав. Відповідач правом, наданим йому статтю 59 Господарського процесуального кодексу не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо засідання нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу.

Під час розгляду справи судом від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою Відповідачем суми боргу (арк. с 55). Зазначена заяви прийнята судом до розгляду та задоволенаі. При цьому суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 «Про судове рішення»про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

З урахуванням зазначеного розгляд справи продовжено з урахуванням зменшення позовних вимог, відповідно до яких Позивач просить стягнути з Відповідача 14 633,90 грн заборгованості з орендної плати, розірвати договір оренди нерухомого майна та зобов'язати Відповідача звільнити і передати орендоване майно.

У судовому засіданні представник Позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням про дату складення повного рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.08.2002 між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (далі -Управління, Орендодавець), правонаступником якої є Позивач та Відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 193-02 за умовами якого Управління передає, а Відповідач приймає в оренду нерухоме майно -вбудоване приміщення (окремо стояча будівля), загальною площею 181,83 кв.м., що знаходиться у підвалі та розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. Толстого,20, знаходиться на балансі РЕП-1 (далі - Договір) (а.с.14-15)

Вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі майна (пункт 2.4 Договору).

Зазначений у договорі об'єкт оренди був переданий Відповідачу за актом прийму-передачі від 01.08.2002 (арк. с 16).

До вказаного договору неодноразово вносилися зміни. Відповідно до останніх змін, внесених протоколом узгоджень змін від 05.10.2005, п.7.1 Договору встановлює, що він діє з моменту підписання договору і до 04.07.2008. Тобто строк дії договору було продовжено ще на 3 роки (арк с 19-19 зворотний бік)

Рішенням суду від 19.12.2008 по справі №5020-11/472, що набрало законної сили 01.01.2009, встановлено, що Договір № 193-02 від 01.08.2008 оренди нерухомого майна-вбудованих приміщень площею 181,83 м2, розташованих у підвалі будинку №20 по вул. Толстого у м. Севастополі на час розгляду справи є продовженим (поновленим) на той же самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені., тобто до 04.07.2011

Відповідно до ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно до статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно умов Договору строк дії договору закінчився 04.07.2011. Місячний термін, протягом якого сторони можуть заявити про припинення договору та заперечити проти його поновлення закінчився 04.08.2011.

Позивачем про припинення договору оренди було заявлено лише 08.08.2012 (дата направлення відповідного листа Відповідачу (арк с 26)), що свідчить про те, що протягом місяца після закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявила про припинення договору та наймодавець протягом цього строку не висловив заперечень щодо цього.

Таким чином, Договір № 193-02 від 01.08.2002 оренди нерухомого майна-вбудованих приміщень площею 181,83 м2, розташованих у підвалі будинку №20 по вул. Толстого у м. Севастополі на час розгляду справи є продовженим (поновленим) на той же самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

На підставі п. 4.4 Договору Орендар зобов'язаний своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, зв'язані з користуванням об'єкта оренди, у тому числі оплату послуг, наданих підприємствами комунальної сфери.

Протоколом від 15.11.2006 узгодження змін до Договору встановлено розмір орендної плати встановлено на рівні 925,36 грн у місяць.

Розмір орендної плати підлягає щомісячному коректуванню у відповідності до індексу інфляції (п. 3.3. договору).

Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату Орендодавцю (пункт 4.4. Договору).

Відповідно до пункту 7.5. Договору, він може бути розірваний за рішенням суду

Відповідач належним чином вимоги Договору не виконував, орендну плату у повному обсязі не вносив, у зв'язку з чим за період з квітня 2011 по серпень 2012 року утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 14 135,83 грн, що й стало підставою звернення Позивача до господарського суду міста Севастополя з вимогою про стягнення боргу з Відповідача, розірвання Договору та звільнення об'єкту оренди та повернення його Позивачу.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.4.4.3 Договору, Орендар зобов'язав своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, у тому числі комунальних та експлуатаційних послуг.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що сторони несуть Відповідальність за невиконання, або неналежне виконання умов Договору.

Так, згідно розрахунку Позивача, з урахуванням зменшення позовних вимог, заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з квітня 2011 по серпень 2012 становить 13 736,72 грн.

Контррозрахунків на розрахунки Позивача щодо суми основного боргу Відповідачем суду надано не було. Судом перевірено розрахунок Позивача щодо суми основного боргу та визнано його вірним (арк. с.10-11, 55), а отже позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 13 736,72 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно розрахунку Позивача, Відповідачу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних у розмірі 198,65 грн.

Судом перевірено рахунок Позивача та визнано його вірним (арк. с. 13).

Таким чином, суд визнав вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 198,65 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що у разі, якщо орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, орендна плата стягується у відповідності до законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені, нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діє у період за який нараховується пеня.

На підставі зазначеного пункту Договору Позивачем заявлено щодо стягнення з Відповідача 698,53 грн пені

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За результатами перевірки наданого Позивачем розрахунку пені (арк.с.12), суд дійшов висновку про те, що він Відповідає вимогам чинного законодавства України та є вірним. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у заявленому Позивачем розмірі -698,53 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем обов'язків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу Позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №193-02 від 01.08.2002 та зобов'язати Відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Листом від 08.08.2012 за вих. №01-15/3010, відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, Позивач направив на адресу Відповідача вимогу, якою запропонував Відповідачу розірвати Договір та повернути орендоване майно балансоутримувачу у встановленому порядку протягом 30 днів (арк. с 26-26 зворотний бік). Проте Відповідачем залишено зазначену вимогу без відповіді.

Частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у свою чергу, визначає, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 5021/966/2011.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Сторони погодили, що Договір може бути розірваний за рішенням суду.

Оскільки Відповідачем з квітня 2011 року по серпень 2012 року зобов'язання щодо оплати за користування орендованим майном виконувалось неналежним чином, у результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 13 736,72 грн, суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача та розірвати договір оренди нерухомого майна №193-02 від 01.08.2002, зобов'язати Відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що дія Договору припиняється, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктами 2.5 Договору передбачено, Орендар зобов'язаний повернути орендоване майно протягом одного тижня з моменту припинення дії договору.

Таким чином, вимоги Позивача про розірвання Договору та зобов'язання Відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Надел" (вул. Івана Голубця, буд. 3, кв. 15, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код: 16330828 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, р/р місцевого бюджету м.Севастополя № 33213870700001 в ГУГКСУ в м.Севастополі МФО 824509 код ЄДРПОУ 38022717 код платежу 22080400) заборгованість за договором оренди нерухомого майна №193-02 від 01.08.2002 у розмірі 14 633,90 грн , з яких 13 736,72 грн -розмір основної заборгованості, 3% річних у розмірі 198,65 грн та пеня у розмірі 698,53 грн.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна №193-02 від 01.08.2002, укладений між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації та „Виробничо-комерційна фірма „Надел".

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою Відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Надел" (вул. Івана Голубця, буд. 3, кв. 15, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код: 16330828 ) протягом семи календарних днів після набрання рішенням законної сили, звільнити вбудоване приміщення (окремо стояча будівля), загальною площею 181,83 кв.м., що знаходиться у підвалі та розташоване за адресою: м.Севастополь, вул. Толстого, 20 та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) за актом прийому-передачі.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повний текст рішення складено 24.12.2012.

Суддя І.А.Харченко

Розсилка (рекомендованим зі зворотним повідомленням):

1. Фонду комунального майна СМР

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

2. ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Надел"

(вул. Івана Голубця, буд. 3, кв. 15

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення20.12.2012
Оприлюднено27.12.2012
Номер документу28255780
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-1191/2012

Ухвала від 25.12.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко Ігор Арсентійович

Рішення від 20.12.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко Ігор Арсентійович

Ухвала від 19.11.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко Ігор Арсентійович

Ухвала від 24.10.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Альошина Світлана Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні