Рішення

від 19.12.2012 по справі 19/5014/2875/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.12 Справа № 19/5014/2875/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго", м.Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсам", м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 6737 грн. 14 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -Соболев А.О., юрисконсульт, довіреність № 3166 від 05.11.2012;

від відповідача -представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №32/2 від 02.06.2008 в сумі 6196 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 69 грн. 35 коп. та пені в сумі 471 грн. 55 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 05.12.2012 та 17.12.2012 оголошувались перерви.

Відповідач відзивом № 64 від 27.11.2012 вимоги позову визнав частково в сумі 3800 грн. 00 коп., в іншій частині 2937 грн. 14 коп. заперечив, оскільки позивачем ніяких підтверджуючих документів, що послуга у лютому 2012 року була надана, на вказану суму не надано. Також відповідач повідомив, що платіжним дорученням № 2485 від 23.11.2012 він сплатив позивачу за опалення за лютий 2012 року 3800 грн. 00 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить протокол судового засідання від 17.12.2012. Причини неявки відповідач суду не повідомив.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (п.4 ч.2 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Як вбачається з п.3.9.2 цієї ж постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.3.13 зазначеної вище постанови неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

У наведених в даному пункті випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Пункт 3.14 постанови передбачає, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

02.06.2008 між Комунальним теплопостачаючим підприємством „Алчевськтеплокомуненерго" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсам" (споживач, відповідач) було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання №32/2 (далі договір), за умовами якого виконавець зобов'язався згідно „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених ПКМУ 630 від 21.07.2005, надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору розрахунки за послуги з централізованого опалення здійснюються відповідно затверджених Алчевським виконавчим комітетом тарифів для груп споживачів (рішення Алчевського виконавчого комітету №539 від 05.10.2006 та рішення Алчевського виконавчого комітету №133 від 20.02.2007, №190 від 21.03.2007, №151 від 19.02.2008) в розмірі: ІІІ-я група -8,385 грн. в т.ч. ПДВ за 1м 2 загальної площі; ІІІ-я група -238,88 грн. за 1 Гкал, враховуючи ПДВ, при наявності засобів обліку. При зміні тарифів на послуги з централізованого опалення, нові тарифи обов"язкові для споживача з моменту їх введення.

Згідно п.1.3 договору усі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі платіжних документів, що їх виписує виконавець споживачеві щомісячно протягом опалювального періоду не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.1 договору загальна площа приміщень 618,30 м 2 (перелік всіх опалювальних приміщень у додатку №1 -перелік -дислокація опалювальних об"єктів споживача).

У п.3.1 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. У разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

За п.4.6 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно п.8.1 договір укладається до 31.12.2008 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Враховуючи вказаний пункт договір був пролонгованим в подальшому, починаючи з 2008 року.

Як зазначив позивач, він свої зобов'язання за договором за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 виконав у повному обсязі, але відповідач за надані послуги оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 6196 грн. 24 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України „Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки та підписував акти прийому-передачі теплової енергії (а.с.26-32), які останній повинен був сплачувати, але сплачував не в повному обсязі, тому і виникла заборгованість в сумі 6196 грн. 24 коп.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів, що послуга в лютому 2012 року склала 6737 грн. 00 коп. є необґрунтованими, враховуючи надані позивачем наступні документи: пояснювальна відносно розрахунку оплати за теплову енергію, звіт по кількості відпущеної теплової енергії по об'єктах м.Алчевська згідно приладам теплового обліку за лютий 2012 року, які свідчать, що відповідачу було поставлено теплову енергію у лютому 2012 року саме на суму 6196 грн. 24 коп.

Таким чином, позивач обґрунтовано заявив до стягнення заборгованість за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, враховуючи часткові оплати відповідача, в сумі 6196 грн. 24 коп.

Як було встановлено судом при розгляді справи та підтверджено відповідачем документально, після звернення позивача з даним позовом до суду (07.11.2012) відповідач платіжним дорученням №2485 від 23.11.2012 сплатив позивачу 3800 грн. 00 коп., тому, враховуючи приписи п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 2396 грн. 24 коп.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що у разі затримання надходження коштів за спожиті послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу.

Таким чином, обгрунтованою та такою, що підлягає до стягнення є пеня за період з 01.05.2012 по 30.09.2012 в сумі 388 грн. 53 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

3% річних, які підлягають до стягнення за період з 21.03.2012 по 01.07.2012 складатимуть 52 грн. 31 коп.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних слід відмовити за необгрунтованістю.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення частково.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Судовий збір в частині припинення провадження по справі позивачу не повертається, оскільки ним сплачений його мінімальний розмір.

Керуючись ст.ст.44, 49, 80 ч.1 п.1 1 , 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго", м.Алчевськ Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсам", м.Алчевськ Луганської області, задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсам", Луганська область, м.Алчевськ, вул.Леніна, б.56, код 13412968 на користь Комунального теплопостачаючого підприємства „Алчевськтеплокомуненерго", Луганська область, м.Алчевськ, вул.Леніна, б.126, код 02132266 заборгованість в сумі 2396 грн. 24 коп., пеню в сумі 388 грн. 53 коп., 3% річних в сумі 52 грн. 31 коп., судовий збір в сумі 1585 грн. 60 коп., видати наказ позивачу.

3.Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 3800 грн. 00 коп. припинити, на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 24.12.2012.

Суддя Т.В.Косенко