Рішення
від 17.12.2012 по справі 5020-1286/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року справа № 5020-1286/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-ТРОЯНДА-КРИМ»

(99001, м. Севастополь, пл. Ластова,3,

ідентифікаційний код: 30825542)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1,

ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

про стягнення 9 467,11 грн,

за участю представників:

позивача (ТОВ "АТ-ТРОЯНДА-КРИМ") - Іванова Дмитра Борисовича - представник, довіреність б/н від 01.01.2012;

відповідач (ФОП ОСОБА_1) - не з'явилась, явку уповноваженого представника не забезпечив.

Суть спору:

19.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-ТРОЯНДА-КРИМ»(далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суду) із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення 9 467,22 грн.

Свої вимоги Позивач мотивує неналежним виконанням Відповідачем Договору суборенди майна відносно надання можливості представникам орендаря безперешкодно здійснювати перевірку суборендованого обладнання, а також неналежним виконанням обов'язків за договором поставки відносно сплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 19.11.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Черговий розгляд справи призначено на 17.12.2012.

У судове засідання Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Так, зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідач не скористався правом, наданим ньому статтею 59 ГПК України та не надав відзив на позовну заяву.

За таких обставин, з урахуванням тривалості розгляду справи, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю Відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

У судовому засіданні представник Позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

На підставі статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар) було укладено договір суборенди морозильних ларів № Лас 12/150 (надалі -Договір суборенди), згідно умов якого Орендар зобов'язався передати, а Суборендар прийняти виключно для зберігання та продажу продукції торговельної марки «Ласунка»низькотемпературну морозильну вітрину(далі -Обладнання) (арк. С 14-15).

На виконання умов Договору суборенди 27.07.2012 морозильна вітрина UGUR серійний номер 15400950600073250608 залоговою вартістю 8 100,00 грн була передана Орендарем Суборендарю за актом прийому-передачі №1 (арк. с. 16).

Пунктом 7.1. встановлено строк дії Договору суборенди до 30.09.2012. У разі відсутності заяв з однієї зі сторін про розірвання або зміну вимог Договору за один місяць до закінчення строку дії Договору суборенди, він автоматично вважається пролонгованим на один рік на тих же умовах (пункт 7.3.Договору).

Розмір орендної плати складає 1 грн у місяць на один рік, у тому числі ПДВ 0,17 грн (пункт 5.4 Договору суборенди).

Відповідно до пункту 2.5 Договору суборенди Орендар має право у будь-який час перевіряти цільове призначення використання обладнання, а Суборендар, відповідно до п.3.3. Договору, зобов'язаний надання можливості представникам орендаря безперешкодно здійснювати перевірку обладнання, контролювати його робочий стан, проводити поточний ремонт та сервісні роботи.

Пунктом 4.3 Договору суборенди встановлено, що у разі невиконання Суборендарем умов Договору суборенди, а також у разі передачі обладнання третім особам, Договір вважається розірваним, а Обладнання підлягає негайному поверненню Орендарю за рахунок Суборендаря. У разі неповернення Суборендарем обладнання після 15 суток з моменту закінчення або розірвання Договору, Суборендар повинен сплатити залогову вартість Обладнання протягом 10 банківських днів або 0,5% від цієї суми додатково за кожен день затримки розрахунку (пункт 4.4.Договору суборенди).

В порушення умов Договору суборенди Суборендар належним чином не виконував свої обов'язки та не надавав Позивачеві можливості здійснювати перевірку обладнання. Доказів протилежного Відповідачем суду надано не було.

Крім цього, 27.07.2012 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки №167/12 (далі - Договір поставки), згідно умов якого Позивач забов»язазвся передавати товар у власність, а Відповідач приймати цій товар та своєчасно здійснювати оплату товару на умовах та в порядку, передбаченому Договором поставки.

Відповідно до п.4.1. Договору поставки Постачальник надає Покупцю товар за цінами, вказаними у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору поставки, а Покупець, відповідно до п.4.4. зазначеного Договору, забов»язаний протягом 7 календарних днів з моменту отримання партії товару сплатити його вартість.

На виконання умов Договору поставки Позивачем було поставлено Відповідачу, а останнім отримано товар на загальну суму 1 367,32 грн. Зазначене підтверджується видатковою накладною № Р110003225 від 28.07.2012 на суму 129,45 грн та видатковою накладною № Р110003223 від 28.07.2012 на суму 1237,87 грн, підписаних без зауважень уповноваженою особою Відповідача та Позивачем (арк. с 19-20).

Проте відповідач, в порушення умов Договору поставки у встановлений строк не виконав свій обов'язок щодо сплати отриманого товару. У зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість за отриманий товар у розмірі 1 367,32 грн.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору суборенди та Договору поставки 18.10.2012 на адресу Відповідача Позивачем було направлено претензію про повернення протягом 7 календарних днів суборендованого обладнання або сплату його залогової вартості, а також про сплату заборгованості за отриманий товар за Договором поставки (арк. с 9). Зазначена претензія була направлена Відповідачу цінним листом з описом вкладення (арк. с 10), та отримана Відповідачем особисто 25.10.2012, про що свідчить особистий підпис ФОП ОСОБА_1 на повідомленні про поштове вручення (арк. с 11).

Проте, станом на 15.11.2012, зазначену претензію залишено Відповідачем без відповіді, вимоги щодо сплати заборгованості за отриманий товар та повернення суборендованого обладнання або сплату його залогової вартості не виконано. Зазначене стало підставою звернення Позивача до суду з відповідними вимогами до Відповідача про стягнення залогової вартості суборендованого обладнання та стягнення заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши думку представника Позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір від 01.07.2012 № Лас 12/150 за своєю правовою природою і ознаками є договором оренди рухомого майна.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 ГК України). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини статті 774 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи відсутність з боку відповідача доказів повернення суборендованого обладнання або сплати його залогової вартості, з урахуванням положень пунктів 4.3., 4.4. Договору суборенди, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залогової вартості переданого у користування обладнання у сумі 8 100,00 грн., є обґрунтованими та вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги Позивач про стягнення з Відповідача вартості поставленого товару, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір №167/12 від 27.07.2012 є договором поставки.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач, відповідно до п.4.4. Договору поставки, забов»язався протягом 7 календарних днів з моменту отримання партії товару сплатити його вартість. Отримання товару підтверджується зазначеними вище видатковими накладними (арк. с 19,20).

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте Відповідач не подав суду доказів оплати у повному обсязі отриманого товару на суму 1 367,32 грн. на час розгляду справи.

Суд вважає доведеним факт наявності за Відповідачем заборгованості перед Позивачем за поставлений товар у розмірі 1 367,32 грн за Договором поставки.

Проте позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено про стягнення з Відповідача заборгованості за договором поставки № 167/12 від 27.07.2012 у розмірі 1 367,11 грн.

Оскільки частина друга статті 83 ГПК України надає право господарському суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог лише за клопотанням заінтересованої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення заборгованості за договором поставки у заявленому позивачем розмірі -1 367,32 грн.

Враховуючи те, що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 1 367,22 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 34, 75, 82-85, 115,116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-ТРОЯНДА-КРИМ» (99001, м. Севастополь, пл. Ластова,3, ідентифікаційний код: 30825542, р/р №2600213702 в КРД ТОВ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021) залогову вартість обладнання, переданого за договором суборенди морозильних ларів №Лас 12/150 від 01.07.2012 у розмірі 8 100,00 грн, а також заборгованість за договором поставки №167/12 від 27.07.2012 у розмірі 1 367,11 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.12.2012

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням:

1. ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

2. ТОВ «АТ-ТРОЯНДА-КРИМ»

(99001, м. Севастополь, пл. Ластова,3)

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення17.12.2012
Оприлюднено27.12.2012
Номер документу28255800
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-1286/2012

Рішення від 17.12.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко Ігор Арсентійович

Ухвала від 19.11.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко Ігор Арсентійович

Ухвала від 19.11.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Харченко Ігор Арсентійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні