Рішення

від 20.12.2012 по справі 5020-1134/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року справа № 5020-1134/2012 За позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 48)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інрибфлот"

(99011, м. Севастополь, вул. Нахімова,15)

про стягнення заборгованості у розмірі 68000,00 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача -Дорофєєва Д.А., довіреність № 12/1468 від 11.10.2012

представника відповідача -Семенюк Ю.М., довіреність б/н від 15.10.2012

Суть спору:

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Інрибфлот" про стягнення заборгованості зі сплати штрафу та пені у розмірі 60010,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.10.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 01.10.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та згідно з положеннями статті 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою суду від 27.11.2012 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів -до 24.12.2012.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути на його користь заборгованість зі сплати штрафу у розмірі 34 000,00 грн і пені у розмірі 34 000,00 грн, а всього - 68 000,00 грн.

Заява про збільшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

У судовому зсіданні представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, вважає, що рішення про застосування до ТОВ «Інрибфлот» штрафних санкцій є незаконним.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.03.2012 №27/08-12-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Антарктика" та ТОВ "Інрибфлот" і накладення штрафу" (далі -Рішення) визнано дії ТОВ "Антарктика"та ТОВ "Інрибфлот" такими, що порушують законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Вказані дії ТОВ "Антарктика"та ТОВ "Інрибфлот" полягали в тому, що зазначені підприємства брали участь у торгах на закупівлю продукції рибної, будучи пов'язаними особами, надавши на торги схожі в оформлені і зовнішньому вигляді пропозиції конкурсних торгів, які виразилися в однаковому розміщенні тексту, стилі викладу матеріалів, допущенні однакових стилістичних конструкцій, та за наявності у складі пропозицій конкурсних торгів учасників характеристик суб'єктів, які заповнені ТОВ "Антарктика"та ТОВ "Інрибфлот"на бланках ТОВ "Антарктика".

За вчинене порушення на ТОВ "Антарктика"та ТОВ "Інрибфлот"накладено штраф у розмірі 34000,00 грн на кожного (а.с. 8-12).

Несплата штрафу, нарахованого відповідно до рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України 14.03.2012 №27/08-12-рш стала підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача суми штрафу та пені за несвоєчасну сплату штрафу.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" №2210-III від 11.01.2001, згідно з частиною першою якої рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу .

З матеріалів справи вбачається, що рішення про накладення на відповідача штрафу було отримано останнім 20.03.2012, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 14).

Як встановлено судом, вказане рішення оскаржувалось відповідачем до господарського суду міста Севастополя, та рішенням суду у справі № 5020-557/2012 від 23.07.2012 у задоволенні позову ТОВ «Інрибфлот»про скасування рішення було відмовлено.

Рішення суду від 23.07.2012 набрало законної сили 26.09.2012 згідно з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду у зазначеній справі, а тому доводи представника відповідача щодо незаконності рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету судом до уваги не приймаються.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів сплати штрафу у розмірі 34 000,00 грн відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, з відповідача у доход державного бюджету підлягає стягненню сума штрафу у розмірі 34 000,00 грн

Частиною п'ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені припиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету про накладення штрафу.

Пунктом 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 визначено, що абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися .

З урахуванням наведених законодавчих приписів суд дійшов висновку що позивачем правомірно нараховано пеню за періоди з 22.05.2012 по 24.05.2012 -3 дні; з 24.07.2012 по 28.08.2012 -36 днів і з 27.09.2012 по 31.10.2012 -35 днів, відповідачем прострочено сплату штрафу на 86 днів. Розмір пені складає 0,015*34 000,00 грн*86 днів = 43860,00 грн.

Однак, з урахуванням положень частини п'ятої статті 56 Закону „Про захист економічної конкуренції", відповідно до якої розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 34000,00 грн

Суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачем, визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 34000,00 грн суд також визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 34000,00 грн -сума штрафу, 34000,00 грн -сума пені, а всього 68 000,00 грн.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот» (ідентифікаційний код 31937367, 99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 5 відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) в доход державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) заборгованість зі сплати штрафу та пені у розмірі 68000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот» (ідентифікаційний код 31937367, 99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 5 відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) в доход державного бюджету міста Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код класифікації доходів бюджету -22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України)" судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн, 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 25.12.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва