Рішення

від 03.12.2012 по справі 5020-1111/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року справа № 5020-1111/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд»

(99055, м. Севастополь, просп. Генерала Острякова,205, кв.21)

до Приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест»

(61017, м. Харків, вул. Лозівська,5 кім.11)

Приватного підприємства «Беліз'04»,

(99023, м. Севастополь, пр. Перемоги,17, будівля 1Г)

про стягнення заборгованості за договором поставки ,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - Благовідова В.К., довіреність б/н від 31.08.2012;

представника відповідача (ПП «Агрофірма «Слобожанка-Інвест») - не з`явився,

представника відповідача (ПП «Беліз'04») - Шаповалова Ю.В., довіреність б/н від 27.01.2012,

Суть спору :

02.10.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Т.Трейд»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест», приватного підприємства «Беліз'04», в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за договором поставки товарів №20042012 від 20.04.2012 у розмірі 46027,70 грн., у тому числі суму отриманої передоплати за невиконану частину договору у розмірі 43075,00 грн., суму плати за користування грошовими коштами позивача з 09.05.2012 по 21.09.2012 у розмірі 1230,29 грн., штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань за договором у розмірі 1230,29 грн., а також 3% річних за прострочення повернення боргу у розмірі 492,12 грн. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1656,00 грн., а також по сплаті послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги із посиланням на статті 530, 536, 553, 612, 629, 662, 663, 670, 712, 1048, 1057 Цивільного кодексу України, статті 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо повернення суми передоплати за договором поставки товарів №20042012 від 20.04.2012, у зв'язку із відмовою від договору.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.10.2012 було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2012.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався 22.10.2012 на 19.11.2012 та 19.11.2012 на 03.12.2012.

У судове засідання 03.12.2012 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Також в судове засідання з`явився представник відповідача - приватного підприємства «Беліз'04», який заперечував проти задоволення позовних вимог, раніше надавав відзив на позов в якому, зокрема, посилався на те що позивач звернувся до нього як до поручителя з претензією щодо погашення спірної суми заборгованості лише 10.09.2012, тобто після спливу чотиримісячного строку, встановленого п.3.2. Договору поруки для пред'явлення претензії. Представник відповідача -приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.10.2012 не виконав.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, які надсилались відповідачу - приватному підприємству «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»за адресою: вул. Лозівська, 5, кімната 11, м.Харків, 61017.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Крім того, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача -приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест»за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 03.12.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Т.Трейд»та Приватним підприємством «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»(Постачальник) було укладено договір поставки товарів №20042012 (далі -Договір поставки), відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 якого, постачальник (ПП«Агрофірма «Слобожанка -Інвест») зобов'язувався протягом терміну дії цього Договору постачати (передавати) у власність Покупця (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Т.Трейд») товари (сировина тваринного походження), асортимент яких визначається сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари згідно з умовами цього Договору. Право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент підписання уповноваженими представниками Сторін товарної накладної.

У пункті 2.1 Договору поставки сторони обумовили, що ціна товарів є договірною та встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення її у видаткових накладних, фактичне отримання товару Покупцем за видатковими накладними означає, що він погоджується із ціною встановленою Постачальником.

Згідно з пунктом 3.1 та 3.2 Договору поставки, асортимент та кількість товару, що поставляється, остаточно визначається у Замовленні. Постачальник поставляє Покупцеві товари виключно за Замовленням. Покупець подає Постачальнику Замовлення у вигляді листа, факсу, е-meil. У замовленні вказується: номер Замовлення, вид Товару та його кількість, артикули Постачальника на товари, що замовляються, та місце поставки.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору поставки, датою поставки товарів вважається дата підписання товарної (видаткової) накладної уповноваженими особами Покупця, повноваження підтверджуються належним чином оформленою довіреністю. Разом з кожною партією товарів Постачальник передає Покупцеві всі документи, що мають відношення до цього товару та є обов'язковими для поставки: товарні (видаткові) накладні, податкові накладні, документи, що підтверджують якість, безпеку та справжність товару.

У розділі 5 цього договору сторони обумовили порядок здійснення розрахунків.

Так, у пунктах 5.1, 5.2 та 5.3 визначено, що днем розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку Покупця на рахунок Постачальника. Покупець здійснює розрахунки окремо за кожну поставлену партію товару на умовах розстрочення платежу строком на 7 днів з моменту отримання товарів за видатковою накладною. Покупець може здійснювати оплату товару на умовах 100% попередньої оплати його вартості товару до дати поставки. Підставою для розрахунків є видаткова накладна на цей Договір. Кожний випадок порушення умов договору є окремим випадком порушення грошового зобов'язання. Отримання товару Покупцем за видатковою накладною є доказом того що він одночасно отримав вимогу про оплату поставленого товару у строки передбачені цим Договором.

У розділі 6 Договору поставки визначені права та обов'язки сторін.

Так, зокрема, пунктами 6.1, 6.2-6.3 Договору поставки передбачено, що Постачальник зобов'язаний прийняти Замовлення від покупця, поставити товар Покупцю окремими партіями у кількості та асортименті вказаних у Замовленні, в терміни погоджені сторонами, передати товар Покупцеві у кількості та за ціною що вказана у видаткових накладних.

Відповідно до пунктів 6.5 та 6.9 Покупець зобов'язаний передати Замовлення Постачальнику, прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору.

Також пунктами 8.2 та 8.3 Договору поставки передбачено, що за прострочення грошового зобов'язання Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від суми простроченого зобов'язання по оплаті товару. У разі вирішення спорів пов'язаних з порушенням зобов'язань за цим Договором у судовому порядку , незалежно від сплати неустойки (штрафи, пені), Сторона що порушила зобов'язання за цим Договором сплачує іншій стороні витрати на оплату послуг адвоката (складання позову, представлення інтересів у суді, тощо).

Даний Договір діє до 30.12.2012, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 12.8 Договору).

На забезпечення виконання зобов'язань відповідачем -Приватним підприємством «Агрофірма «Слобожанка-Інвест»за вищевказаним Договором поставки, між товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Т.Трейд»та приватним підприємством «Беліз'04»було укладено Договір поруки №04/12 -П (далі - Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого, Поручитель зобов'язується солідарно у повному обсязі нести відповідальність перед Покупцем за виконання зобов'язань за Договором поставки товарів №20042012 від 20.04.2012, укладеного між позивачем та приватним підприємством «Агрофірма «Слобожанка-Інвест».

Так у пункті 2.1 Договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язується у випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником у продовж тридцяти днів після отримання передоплати за Товар своїх зобов'язань перед Покупцем за Договором поставки, у триденний строк з моменту отримання про це письмового повідомлення Покупця, погасити заборгованість Постачальника шляхом сплати Покупцеві суми передоплати товару за який поставка не була здійснена.

Згідно пункту 2.2 договору поставки, Поручитель зобов'язується відповідати всім своїм майном при недостатності грошових коштів у обсязі вимог Покупця.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником зобов'язань за Договором поставки, Постачальник та Поручитель відповідають перед Покупцем як солідарні боржники.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Дія цього Договору припиняється з моменту повного виконання Постачальником або Поручителем боргових зобов'язань перед Покупцем, а також якщо у продовж чотирьох місяців з моменту невиконання зобов'язань Постачальником, Покупець не пред'явить відповідної вимоги Поручителю (пункти 3.1.-3.2. Договору поруки).

На виконання умов Договору поставки, позивачем була здійснена передоплата за товар на підставі виставлених ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»рахунків-фактур (арк. с.13-14) на суму 198 002,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1003 від 20.04.2012 на суму 45 002,00 грн., №1008 від 23.0.4.2012 на суму 100 000,00 грн. та №1010 від 23.04.2012 на суму 53 000,00 грн. (а.с. 15-17).

Однак отримавши передоплату за товар за Договором поставки, ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»здійснило поставку позивачу товару не в повному обсязі, а лише на суму 100 427,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №19 від 23.04.2012, підписаною представниками обох сторін та скріпленою печатками (арк. с.18), інші сплачені партії товару поставлені не були.

08.05.2012 на адресу ПП«Агрофірма «Слобожанка -Інвест»позивачем було направлено листа в якому, зокрема, позивач вимагав повернути йому за не поставлений товар грошові кошти у розмірі 97575,00 грн.

На виконання зазначеного листа ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»погодився з вимогою щодо повернення сплачених позивачем коштів за непоставлений товар, та повернув грошові кошти у розмірі 54 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №298_5В020/ від 11.05.2012 та №333_5V019/ від 31.05.2012(а.с. 19,20).

Залишок суми заборгованості за договором поставки перед позивачем на суму 43 075,00 грн. повернута не була.

Після чого, ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»на адресу позивача 06.06.2012 був направлений гарантійний лист, в якому ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»зобов`ячалось погасити існуючу заборгованість перед позивачем до 14.06.2012 (а.с. 21).

Однак зазначене зобов'язання ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»не було виконано.

Крім цього, 10.09.2012 позивачем на адресу відповідача ПП «Беліз'04»була направлена вимога про виконання зобов'язань за Договором поруки, в якій позивач наполягав на погашенні ним заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»перед позивачем на суму 43 075,00 грн. (а.с. 24).

17.09.2012 ПП «Беліз'04» надало відповідь про неможливість погашення спірної суми заборгованості у зв'язку із відсутністю грошових коштів. (а.с. 25).

Таким чином, позивач вважає, що у ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»за період наявне перед позивачем грошове зобов'язання - заборгованість за Договором поставки у вигляді передоплати в розмірі 43 075,00 грн., що також, на його думку, підтверджується підписаним обома сторонами актом звірення взаємних розрахунків (а.с. 23).

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду з відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 691 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи у ПП «Агрофірма «Слобожанка - Інвест»станом на момент звернення позивачем до суду виникло грошове зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати за договором поставки товарів №20042012 від 20.04.2012 перед Позивачем у вигляді неповерненої сплаченої суми передоплати у розмірі 43 075,00 грн. (198 002,00 грн. -(100 427,00 грн. + 54 500,00 грн.) = 43 075,00 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, актом звірення взаємних розрахунків між сторонами та гарантійним листом від 06.06.2012.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості відповідачем ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, суд дійшов до висновку, що у ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»виникло зобов'язання щодо повернення позивачу суми передоплати у розмірі 43075,00 грн.

У зв'язку із чим, вимоги позову щодо стягнення з ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест» суми передоплати за не поставлений товар за Договором поставки є обґрунтованими.

Щодо виникнення у ПП «Беліз'04» за Договором поруки №04/12-П від 21.04.2012 зобов'язання перед позивачем за невиконання ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»основного зобов'язання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Однак, відповідно до пункту 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Відповідно до пункту 3.2. цього Договору, його дія припиняється з моменту повного виконання Постачальником або Поручителем боргових зобов'язань перед Покупцем, а також якщо упродовж чотирьох місяців з моменту невиконання зобов'язань Постачальником, Покупець не пред'явить відповідної вимоги Поручителю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 08.05.2012 була направлена претензія ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»щодо повернення суми передоплати за порушення ним зобов'язання щодо поставки товару по договору поставки товарів №20042012 від 20.04.2012.

Після чого, позивачем була направлена претензія на адресу ПП «Беліз'04»щодо погашення суми боргу в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест», однак вказана претензія була направлена ПП «Беліз'04»- 10.09.2012, тобто після закінчення строку дії вказаного договору поруки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент пред'явлення претензії 10.09.2012 строк поруки за договором поруки №04/12-П від 21.04.2012 закінчився.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідача - приватного підприємства «Беліз`04»не підлягають задоволенню та у позові в цій частині необхідно відмовити.

Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по поверненню позивачу суми передоплати, позивач просить стягнути з відповідачів проценти за користування грошовими коштами за період з 09.05.2012 по 21.09.2012 у розмірі 1230,29 грн., пеню у розмірі 1230,29 грн. та 3% річних у розмірі 492,12 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 09.05.2012 року по 24.09.2012 року у розмірі 492,12 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він є вірним та відповідає чинному законодавству.

За таких обставин позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за порушення грошового зобов'язання у розмірі 1230,29 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань " визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з договору поставки товарів №20042012 від 20.04.2012, сторони не передбачили в договорі сплату пені у разі порушення Постачальником зобов'язань за цим Договором .

Зважаючи на те, що пеня встановлюється за згодою сторін, а в Договорі поставки сторони не передбачили сплату пені, суд вважає що не має підстав у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача пені та штрафних санкцій.

Також позивач із посиланням на статті 536, 1048 ЦК України, просить стягнути з відповідачів проценти за користування грошовими коштами у розмірі 1230,29 грн.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами, боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства

Таким чином, нарахування процентів відбувається в порядку, передбаченому ст.536 ЦК, у розмірі, визначеному сторонами в договорі постачання.

Як вбачається з Договору поставки, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами також не встановлений цим Договором.

При цьому суд зауважує, що застосування позивачем до правовідносин постачання статті 1048 ЦК України не грунтується на вимогах законодавства, оскільки договори постачання і позики не є подібними, а різними за своєю правовою природою та регулюють різні види цивільних правовідносин.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1230,29 грн. також не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»є такими, що підлягають частковому задоволенню, та з ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»підлягає стягненню сума передоплати за непоставлений товар у розмірі 43 075,00 грн. та 492,12 грн. 3% річних ,а всього 43567,12 грн.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача витрат, понесених на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються, зокрема з оплати послуг адвоката.

Частиною 3 статті 48 цього Кодексу встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно статті 30 цього Закону, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Також пунктом 8.3. Договору поставки, сторони передбачили, що у разі вирішення спорів пов'язаних з порушенням зобов'язань за цим Договором у судовому порядку, незалежно від сплати неустойки (штрафи, пені), Сторона що порушила зобов'язання за цим Договором сплачує іншій стороні витрати на оплату послуг адвоката (складання позову, представлення інтересів у суді, тощо).

В якості понесення відповідних витрат, позивачем надано договір по надання правової допомоги, укладеного з адвокатом Благовідовим В.К., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №192 на ім`я Благовідова В.К. та копію квитанції до прибуткового касового ордеру №8 на суму 5 000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні підстави для відшкодування позивачу витрат, понесених на оплату послуг адвоката в заявленому розмірі, що також не суперечить умовам Договору поставки.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача ПП «Агрофірма «Слобожанка -Інвест»пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1523,46 грн. (43567,12 х 1609,50)/46027,70).

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги до Приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест» (61017, м. Харков, вул. Лозівська, 5, кв.11, ЄДРПОУ 37659569, р/р 26000060737495 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 351533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова,205, кв.21, код ЄДРПОУ 33848384) суму передоплати за непоставлений товар за договором поставки товарів №20042012 від 20.04.2012 у розмірі 43 075,00 грн., 3% річних у розмірі 492,12 грн., а всього 43567,12 грн. (сорок три тисячі п'ятсот шістдесят сім грн. 12 коп.)

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест» (61017, м. Харков, вул. Лозівська, 5, кв.11, ЄДРПОУ 37659569, р/р 26000060737495 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 351533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.Т. Трейд» (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова,205, кв.21, код ЄДРПОУ 33848384) судовий збір у розмірі 1523,46 грн. та 5000, 00 грн. витрат понесених на оплату послуг адвоката, а всього 6523,46 грн.

4. В іншій частині позовних вимог до Приватного підприємства «Агрофірма «Слобожанка-Інвест» відмовити.

5. У задоволенні позову до Приватного підприємства «Беліз'04»відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 10.12.2012.

Суддя C.О.Щербаков