Рішення

від 25.12.2012 по справі 5015/4888/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.12 Справа№ 5015/4888/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія»,м. Львів

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська автобаза №6», м.Львів.

Про стягнення 409 656,07 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : Шума І.Є. -представник (довіреність б/н від 15.11.2012р.).

Від відповідача: Баєв В.І. -представник (довіреність б/н від 19.11.2012р.).

Права та обов'язки сторін, відвід судді та право апеляційного оскарження, передбачені ст.ст. 20 , 22 , 91 , 93 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу - не поступало.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», м.Львів до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська Автобаза №6», м.Львів про стягнення 410 803,79 грн., з яких 325 500,00 грн. основний борг, 325,50 грн. інфляційні нарахування, 3 603,29 грн. три проценти річних, 81 375,00 грн. штраф.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.11.2012р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 20.12.2012р.

Позивачем явку представника в судове засідання, яке відбулося 20.12.2012р. забезпечено, подано заяву про уточнення позовних вимог від 20.12.2012р. (вх.№29119/12 від 20.12.2012р.) в якій виражено про стягнення 409 656,07 грн., з яких 325 500,00 грн. основний борг, 325,50 грн. інфляційні нарахування, 2 455,57 грн. три проценти річних, 81 375,00 грн. штраф.

Відповідачем явку представника в судове засідання, яке відбулося 20.12.2012р. забезпечено, подано відзив, в якому позов визнано, а неповернення позики пояснено погіршенням фінансового становища відповідача, внаслідок чого ним порушено умови договору позики.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін у справі, судом встановлено:

14.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ»(позикодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Львівська Автобаза №6»(відповідач) було укладено договір безпроцентної позики №11 (договір позики), згідно умов якого позикодавець зобов'язується надати відповідачу безпроцентну позику, а останній зобов'язується повернути її у порядку і строки визначені договором.

Згідно п. 2.1. договору позики сума позики становить 350 000,00 грн.

Строк повернення позики згідно п. 4.1. договору позики - до 30.12.2011р.

15.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ»(позикодавець) та відповідачем було укладено додатковий договір до договору позики, згідно умов якого сума позики становить 325 500,00 грн., відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за договором позики однією із сторін до третіх осіб допускається в разі невиконання однією із сторін умов цього договору.

16.12.2011р., 30.12.2011р. та 09.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ»(позикодавець) та відповідачем було укладено Додаткові договори №№1, 2, 3 відповідно до договору позики, згідно умов яких, зокрема, строк повернення позики продовжувався.

03.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ»(позикодавець) та відповідачем було укладено додатковий договір №4 до договору позики, згідно умов якого строк повернення позики 15.08.2012р. За прострочення повернення суми позики відповідач сплачує позикодавцю штраф в розмірі 25 % від суми позики.

01.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ»(позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія»(позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги №01/10.

За договором про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ» щодо сплати 325 500 грн. боргу, що випливає з договору позики перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», позивача у даній справі.

Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить письмове повідомлення від 03.10.2012р. про укладення договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012р., яке вручено відповідачу.

Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія»станом на 17.12.2012р. складає 325 500,00 грн.

Відтак, основний борг Відповідача перед Позивачем за Договором позики та Договором про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. становить 325 500,00 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України та п. 6.3. договору позики просить стягнути з відповідача 2 455,57 грн. 3% річних, 325,50 грн. інфляційних втрат та 81 375,00 грн. штрафу.

Отже, загальна сума заборгованості, згідно уточнення за розрахунками позивача становить 409 656,07 грн., з яких: 325 500,00 грн. основний борг, 2 455,57 грн. три проценти річних, 325,50 грн. інфляційні нарахування, 81 375,00 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт отримання позики в сумі 325 500,00 грн. відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Обов'язок повернення позики встановлений умовами Договору позики та додаткових договорів до нього, згідно якого Відповідач зобов'язувався до 15.08.2012р. повернути позику в порядку, встановленому Договором позики.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про відступлення права вимоги від 01.10.2012р. право вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕТ»щодо сплати 325 500,00 грн. боргу, що випливає з Договору позики перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», позивача у даній справі.

Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить письмове повідомлення від 03.10.2012р. про укладення договору про відступлення права вимоги від 01.10.2012р., яке вручено відповідачу.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 325 500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3. договору позики за прострочення повернення суми позики відповідач сплачує позикодавцю штраф в розмірі 25 % від суми позики.

Оскільки, відповідач не виконав своїх зобов'язань, позивач правомірно ставить вимогу про стягнення інфляційних втрат в сумі 325,50 грн., трьох процентів річних в сумі 2 455,57 грн. та штрафу в розмірі 81 375,00 грн. Відповідач правильність такого розрахунку не заперечував.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог і беручи до уваги визнання відповідачем позову у відзиві на позовну заяву, то суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю і до стягнення підлягає 325 500,00 грн. основного боргу, 2 455,57 грн. 3% річних, 325,50 грн. інфляційних втрат, 81 375,00 грн. штрафу, всього 409 656,07 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно з вимогами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84, 115-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Львівська Автобаза №6»(79021, м. Львів, вул.Кульпарківська, 96, ЄДРПОУ 01268228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія»(79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 241/41, ЄДРПОУ 32800603) 325 500,00 грн. основного боргу, 325,50грн. інфляційних втрат, 2 455,57 грн. три проценти річних, 81 375,00 грн. штрафу, 8 216,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повне рішення оформлено і підписано - 25.12.2012р.

Суддя Станько Л.Л.