Рішення

від 20.12.2012 по справі 5019/1779/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. Справа № 5019/1779/12

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою Приватного підприємства виробничо-торгової фірми «Вільха»до Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка»про стягнення боргу у розмірі 27 900,06 грн.

представники:

від позивача: Коткудак В.О. дов.№58 від 27.11.2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Приватне підприємство виробничо-торгова фірма «Вільха»звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка»про стягнення боргу у розмірі 27 900,06 грн., Позов вмотивований тим, що 20 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №128, згідно п. 2.2. якого покупець оплачує вартість товару з відстрочкою платежу до 5 календарних днів з моменту поставки товару.

06 травня 2011 року Приватне підприємство виробничо-торгової фірми «Вільха»відвантажило Приватному підприємству виробничо-торговій фірмі «Фіалка» за видатковою накладною металопрокат з порізкою на суму 32 860,60 грн.. Оплата за товар надійшла частково, станом на 12 листопада 2012 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 27 9000,06 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про місце дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи .

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Як зазначено в п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на те, що розгляд справи неодноразово відкладався з причин неявки представника відповідача, суд вважає, за можливе розглянути справу та вирішити спір за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2011 року між Приватним підприємством виробничо-торговою фірмою «Вільха»(позивач, продавець) та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Фіалка»(відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів №128 (договір) відповідно до предмету якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар в асортименті згідно виставлених рахунків (накладних).

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. договору товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою продавцем і зазначеною в рахунках (накладних), покупець оплачує вартість товару з відстрочкою платежу до 5 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 5.1. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011 року.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковою накладною №РН-0000429 від 06 травня 2011 року та довіреністю №33 від 06 травня 2011 року на виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу товару на загальну суму 32 860,60 грн.. Проте, відповідач розрахувався за поставлену продукцію частково. Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 27 900,06 грн., доказів розрахунку перед позивачем відповідач суду не надав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 655 ЦК Україну за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Крім цього, згідно зі ст.627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови.

Частиною1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в суму 27 900,06 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка»(35314, Рівненська обл., Рівненський р-н., с.Зоря, вул.. Конституції, 24/16, код ЄДРПОУ 30207687) на користь Приватного підприємства виробничо-торгової фірми «Вільха»(33024, м.Рівне, вул..Старицького, 37а, код ЄДРПОУ 21084946) -27 900,06 грн. боргу та 1 609,50 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2012р.

Суддя Заголдна Я.В.