Рішення

від 25.12.2012 по справі 5026/1808/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року Справа № 13/5026/1808/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Рікер», м. Рівне, вул. Будівельників, 2

до товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОЗЕН ІМПЕКС», Черкаська область, Смілянський район, селище Холоднянське, вул. Ржевська, 24 Б

про стягнення 20 828,24 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Дробот І.А. -за довіреністю. В засіданні 25.12.2012р. участі не брав;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рікер»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФРОЗЕН ІМПЕКС»про стягнення 20 828,24 грн. за надані послуги перевезення вантажів згідно договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 26.06.2012р. №2606-ТР, та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання представник позивача надав суду заяву від 18.12.2012р. про зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач сплатив суму основного боргу 20000 грн., та просить стягнути 690,48 грн. пені, 137,76 грн. - 3% річних, 1341,60 грн. витрат на послуги адвоката та 1 609,50 грн. судового збору.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідач надіслав заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з погашенням основного боргу 20000 грн. Доказів погашення інфляційних, судового збору тощо -не подано. Відповідачем відзив суду не направлявся.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

26.06.2012р. між перевізником ПП «Рікер»(позивач) та замовником ТОВ «Фрозен Імпекс»(відповідач) укладено договір №2606-ТР на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Перевізник бере на себе зобов'язання доставити за відповідну оплату вантаж замовника відповідно до узгодженого замовлення (заявки).

27.07.2012р. перевізник прийняв від замовника узгоджену заявку №126 на умовах договору №2606-ТР -на перевезення вантажу -замороженої ягоди на суму 20000 грн.

Вантаж доставлено за вказівкою замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).

Згідно пункту 6.4 договору замовник зобові заний оплатити надані послуги в строк 15 банківських днів з моменту отримання від перевізника підтверджуючих документів. Документи було направлено замовнику 14.08.2012р. Ухилення замовника від оплати отриманої послуги стали причиною звернення позивача (перевізника) до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу.

Відповідач не спростував належними - в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України -доказами доводів позивача. Сплативши 20000 грн. боргу, відповідач визнав належне виконання позивачем умов договору перевезення.

Споживач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за надані послуги з перевезення вантажу, що суперечить п. 6.4 Договору та положенням ЦК України.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу, що регламентовані гл. 64 ЦК України. Договір на перевезення вантажів від 26.06.2012р. №2606-ТР не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується поданими Позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою підпадають під визначення договору про перевезення (в даному випадку послуги на перевезення вантажу автомобільним транспортом).

Згідно зі ст.ст. 908-909 Цивільного кодексу України за договором про перевезення одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) доставити довірений їй вантаж та видати його довіреній особі, а замовник зобов'язується оплатити перевізнику встановлену плату.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк розрахунків за надані Позивачем послуги, який визначений п. 6.4 Договору.

В порушення зазначених норм Закону та умов договору Відповідач, як замовник перевезення, свій обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість. Основний борг сплачено лише після звернення перевізника до суду.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у справі.

Оскільки Відповідач розрахувався повністю по основному боргу, Позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20000 грн. Предмет спору в цій частині відсутній.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.13 Договору при невиконанні п. 6.4 (в разі затримки оплати) замовник сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

На підставі п. 8.13 Договору Позивачем нараховано Відповідачу пеню в розмірі 690,48 грн. за період з 01.09.2012р. до 23.11.2012р. Після перевірки правильності нарахування пені за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга»судом розмір пені зменшено та присуджено до стягнення 688,52 грн. пені за спірний період (а.с. 17-18) в межах 6-місячного строку нарахування (ст. 232 ГК України). В решті вимог належить відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних у сумі 137,76 грн. (а.с. 17-18). Після перевірки судом правильності нарахування належить задовольнити вимогу та стягнути з відповідача 137,76 грн. - 3 % річних на користь позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь позивача 1 609,50 грн. судового збору та 1341,60 грн. витрат на послуги адвоката.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фрозен Імпекс», Черкаська область, Смілянськой район, селище Холоднянське, вул. Іжевська, 24Б, код ЄДРПОУ 36779481, рахунок 26005001305365 в ПАТ «АКТАБАНК», МФО 307394

на користь приватного підприємства «Рікер», м. Рівне, вул. Будівельників, 2, код ЄДРПОУ 22560343, рахунок 26008000006508 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023

688,52 грн. пені, 137,76 грн. - 3 % річних, 1 609,50 грн. судового збору, 1 341,60 грн. витрат на послуги адвоката.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 26.12.2012р.

Суддя Г.М. Скиба