Ухвала

від 24.12.2012 по справі 5017/2766/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"24" грудня 2012 р. Справа № 5017/2766/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Аленіна О.Ю.

суддів Сидоренка М.В., Жекова В.І.

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Приморському районі м.Одеси - Дворянчеко І.В., довіреність №13073/Д/9-10-117 від 10.05.2012 р.

від ФОП ОСОБА_2 - не з'явився

від ТОВ „Транс Юніон" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р.

у справі №5017/2766/2012

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Юніон"

про визнання банкрутом

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Юніон" банкрутом в порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість після настання встановленого строку у сумі 22 000,00 грн.

Ухвалою від 25.09.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника -ТОВ „Транс Юніон", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою від 16.10.2012р. ТОВ „Транс Юніон" визнано банкрутом як відсутнього боржника, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі.

За результатами роботи ліквідатором було надано до суду першої інстанції звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Лепеха Г.А.) від 20.11.2012 року було затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ „Транс Юніон", припинено юридичну особу -ТОВ „Транс Юніон", зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи -ТОВ „Транс Юніон", внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку, кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну. Вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визначено погашеними, скасовано арешт та інші заходи по забезпеченню заяви, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2012 р., припинено повноваження ліквідатора банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та припинено провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, складено ліквідаційний баланс підприємства та звіт, які свідчать про відсутність у банкрута оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутність можливості відновити платоспроможність, оскільки у підприємства відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно.

Не погоджуючись з цією ухвалою ДПІ у Приморському районі м.Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р. та припинити провадження у справі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.33,34 ГПК України та ст.1,7,14,40,52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки останній проігнорував листи апелянта від 10.10.2012 р. та 13.11.2012 р. про відкладення розгляду справи до проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Окрім того, апелянт вважає, що неплатоспроможність повинна бути обов'язково доведена перед судом заявником (кредитором) шляхом доказів, що засвідчують відсутність коштів на рахунках або відсутність активів боржника, тобто у ТОВ „Транс Юніон", проте в порушення вимог ст. 33 ГПК України заявником, на думку апелянта, неплатоспроможність боржника доведена не була.

Також скаржник посилається на те, що ініціюючим кредитором разом з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Транс Юніон" не було надано доказів включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність ТОВ „Транс Юніон" за його місцезнаходженням, за таких обставин, скаржник вважає, що судом першої інстанції визнано боржника банкрутом як відсутнього без наявності правових підстав, з якими Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" пов'язує можливість порушення справи про банкрутство.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає також про те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

11.12.2012 р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ФОП ОСОБА_2 в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 20 листопада 2012 р. припинити.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. за клопотанням скаржника було продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на їх задоволенні.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, про поважні причини неявки не повідомили та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, хоча був належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку -ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Одночасно з цим, у відповідності до п. 1, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 р., провадження у справах про банкрутство регулюється Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. При цьому, Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, V, VI, VІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Цією статтею також унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Наведений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство стаття 1 вищеназваного закону відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Приморському районі м.Одеси) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство. Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена в його постановах від 14.03.2012р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012р. у справі № 5023/5820/11, від 15.05.2012р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси була належним чином повідомлена судом (п.8 ухвали від 25.09.2012 р.) про необхідність проведення позапланової перевірки боржника, однак вимоги судової ухвали не виконала, хоча мала для цього достатньо часу з 25.09.2012 р. по 20.11.2012 р. та з кредиторськими вимогами до боржника у судовому процесі не зверталась, хоча була належним чином повідомлена ліквідатором (повідомлення від 17.10.2012 р.) про прийняття ним заяв з кредиторськими вимогами до боржника.

Натомість, ДПІ у Приморському районі м.Одеси, незважаючи на обізнаність про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, про що свідчить листи від 10.10.2012 р. №41514/9/10-117, 13.11.2012 р. №48243/9/10-117 та повідомлення від 17.10.2012 р. з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталась.

У відповідності до п. 5 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 3 „Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

У апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції проігнорував листи апелянта від 10.10.2012 р. та 13.11.2012 р. про відкладення розгляду справи до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, а також зазначає про те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання, проте, жодним процесуальним документом у справі, в тому числі і винесеною оскаржуваною господарським судом Одеської області ухвалою від 20.11.2012 р., повноваження податкового органу на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, який перебуває у стані банкрутства не обмежувались.

Окрім того, не заслуговують на увагу посилання скаржника на те, що в порушення вимог ст. 33 ГПК України заявником неплатоспроможність боржника доведена не була, оскільки в матеріалах справи наявні запити до Одеського МБТІ та РОН, РВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, банку, що обслуговує боржника, згідно отриманих відповідей нерухомого майна та транспортних засобів за боржником не зареєстровано, рахунок в банківській установі закрито, що підтверджується довідками УДАІ ГУМВС України в Одеській області №42/1-5430 від 12.10.2012 р., КП „Одеське МБТІ та РОН" №11215-06/2218 від 11.10.2012 р., АБ „Південний" №0-18-32472БТ від 03.10.2012 р.

Також не приймаються колегією суддів і посилання скаржника на те, що ініціюючим кредитором разом з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ „Транс Юніон" не було надано доказів включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність ТОВ „Транс Юніон" за його місцезнаходженням, оскільки, в матеріалах справи наявний витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2012 р. в якому зазначено у графі статус відомостей про юридичну особу: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Також слід зазначити, що в оскаржуваній ухвалі питання про права і обов'язки органу податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувалися - ДПІ у Приморському районі м.Одеси, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р.

Крім іншого, в апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси жодним чином не посилається на наявність у ТОВ „Транс Юніон" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до нього, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 20.11.2012 р. по справі №5017/2766/2012 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси припинити.

Справу №5017/2766/2012 повернути господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.