Постанова

від 19.12.2012 по справі 5009/3/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.12.2012 р. справа №5009/3/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Савченко І.В. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької області від 19.01.2012р. та на ухвалу господарського суду від у справі Запорізької області 20.02.2012р. № 5009/3/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредитораприватного підприємства «Інфорт Україна»м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «СВА Запоріжжя»м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2012р. за заявою кредитора ПП "Інфорт Україна" м. Київ до боржника ТОВ "СВА Запоріжжя" м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство № 5009/3/12 з врахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 20.02.2012р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. у справі № 5009/3/12 та просить апеляційний суд скасувати постанову суду та припинити провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 23.11.2012р. Донецький апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження.

Також ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р., в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду та припинити провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 23.11.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до спільного розгляду з раніш поданою апеляційною скаргою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р.

В обґрунтування заявлених апеляційних скарг ДПІ посилається на те, що у зв'язку з ліквідацією банкрута неможливе проведення податкової перевірки. Також апелянт зазначає, що ліквідатором у справі було призначено ініціюючого кредитора, директором якого є Іванченко О.М., який надав пояснення у ВОО ДПІ у Немирівському районі ГВПМ Вінницької ОДПІ щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ПП "Інфорт Україна", та порушення слідчим відділенням податкової міліції ДПІ у Деснянському районі м. Києва кримінальної справи № 73-0211 за фактом фіктивного підприємництва, шляхом створення ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. і ПП "Інфорт Україна", з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржника або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся з заявою про порушення справи про банкрутство та надав в підтвердження своїх вимог такі документи: простий вексель Серія АА № 0953007 від 23.09.2011р. на суму 13000грн. зі строком виконання «за пред'явленням», протест про неоплату векселя від 06.10.2011р., виконавчий напис нотаріуса від 07.10.2011р. № 6582, постанова Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ від 20.10.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, акт державного виконавця від 19.10.2011р., протокол № 26/09/2011 загальних зборів учасників ТОВ «СВА Запоріжжя»від 26.09.2011р.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 20.10.2011р. зазначено «в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою вказаною у виконавчому документів та відповіді Головного управління статистики у Запорізькій області не знаходиться». Також державним виконавцем складено акт від 19.10.2011р. (а.с.26) у відповідності до п. 4.11.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5. В цьому акті зазначено, що за адресою: м. Запоріжжя, вул. Пролетарська, 57, боржник не значиться.

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає такий акт державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника ТОВ «СВА Запоріжжя»за його місцезнаходженням, оскільки в акті не зазначено про вжиття державним виконавцем конкретних заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна ТОВ «СВА Запоріжжя»у м. Запоріжжі.

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи .

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт .

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб-платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Як вбачається у справі № 5009/3/12 про банкрутство ТОВ «СВА Запоріжжя»відсутній витяг або довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому було б вказано відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення , відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Інші належні та допустимі докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Посилання суду першої інстанції при винесенні постанови про визнання банкрутом від 19.01.2012р. на те, що матеріалами справи підтверджується безспірність й обґрунтованість вимог кредитора, неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, а також підтвердження ознаків відсутнього боржника, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказане суперечить вимогам закону, а в матеріалах справи відсутні відповідні записи в ЄДР.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд Запорізької області при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом безпідставно дійшов висновку про доведеність ініціюючим кредитором відсутності боржника за місцезнаходженням.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи є заява ПП «Інформ Україна»про порушення справи про банкрутство (а.с.3), але на цій заяві відсутній підпис особи, яка її повинна була підписати та не зазначено її посадове становище, прізвище та ініціали.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, господарський суд Запорізької області безпідставно порушив провадження у справі № 5009/3/12 про банкрутство ТОВ «СВА Запоріжжя», оскільки повинен був повернути заяву без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону або в подальшому до винесення постанови про визнання боржника банкрутом залишити заяву без розгляду з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Згідно ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як зазначено у звіті ліквідатора про виконану роботу, що за інформацією ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя боржник раніш мав назву ТОВ «Українсько-китайська торговельна експортна компанія»та враховуючи тотожність кодів ЄДРПОУ, ліквідатор дійшов висновку, що ТОВ «СВА Запоріжжя»несе всі права та обов'язки ТОВ «Українсько-китайська торговельна експортна компанія». Однак ліквідатором в підтвердження таких доводів не додано доказів (довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, статуту товариства). Тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розширені відомості про платника податків з ЦДБ юридичних осіб ДПА України (а.с.52) не може прийматись як належний доказ у цій справі про банкрутство, оскільки не встановлюють факт зміни найменування юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Як вбачається з доданого ліквідатором звіту, ним не були направлені запити в порядку ч. 5 ст. 52 Закону до державного податкового органу, фонду соціального захисту інвалідів. Тобто висновок ліквідатора про відсутність заборгованості банкрута по податкам, зборам та іншим платежам до бюджету є передчасним, який не підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що ліквідатором не були дотримані вимоги ч. 7 ст. 30 Закону, оскільки він не з'ясував наявність у банкрута відкритих банківських рахунків та наявність на них коштів.

Також в порушення ч. 2 ст. 25 Закону матеріали справи не містять відомостей про передачу керівними органами або засновником банкрута бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "СВА Запоріжжя" згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, постанова господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. та ухвала господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. у справі № 5009/3/12 про банкрутство підлягають скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ "СВА Запоріжжя" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі № 5009/3/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. у справі №5009/3/12 -задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 19.01.2012р. у справі №5009/3/12 скасувати.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. у справі №5009/3/12 про затвердження ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі скасувати.

Провадження у справі № 5009/3/12 про банкрутство ТОВ "СВА Запоріжжя" м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "СВА Запоріжжя" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судових рішень про визнання боржника банкрутом та про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору