Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2а-5229/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р.Справа № 2а-5229/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-5229/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "Рівас"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-виробнича фірма «Рівас» до Основ»янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомленнь-рішеннь задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.03.2012 року №0000082210 та від 20.04.2012 року №0000260221.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "РІВАС" (код СДРПОУ 21227104) сплачений судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», положення ст.ст.138, 139, 193, 198 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2012 року фахівцями Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено виїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "РІВАС" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» їх реальності та повноти відображення в обліку за період " з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року за результатами якої складено акт №375/233/21227104 .

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийнято податкове - повідомлення - рішення форми «Р» від 26.03.2012 року №0000082210.

Крім цього, фахівцями Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено виїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "РІВАС" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промбуд- Монтажінвест» їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.04.2012 року №462/221/21227104.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 20.04.2012 року №0000260221.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Інженерно-виробнича фірма «РІВАС», як замовником та ТОВ «Електроспецтех», як виконавцем, укладено два договори на виконання монтажу структурованих кабельних мереж, мереж електроживлення, захисних контурів заземлення локальних обчислювальних мереж та сегменту волоконно-оптичної локальної інформаційної мережі, а саме: №315 від 15.09.2009р., №355 від 05.05.2010 р.

Згідно договору № 315 від 15.09.2009р замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтаж структурованих кабельних мереж, мереж електроживлення та захисних контурів заземлення локальних обчислювальних мереж за відповідними адресами в м.Харкові.

Згідно договору № 355 від 05.05.2010р. замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтаж сегменту волоконно-оптичної локальної інформаційної мережі між будівлями за адресою: м.Харків, вул. Кузнечна - пл.Р.Люксембург,4 та монтаж структурованої кабельної системи за адресокхм.Харків, пр.Гагаріна, 43/2.

Згідно з умовами зазначених договорів, ТОВ "Електроспецтех" виконало і передало, а ТОВ "ІВФ "РІВАС" прийняло роботи з монтажу на загальну суму 237 324.00 грн, у т.ч. ПДВ 20 % у розмірі 39 554,00 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі робіт.

ТОВ "ІВФ "РІВАС" прийняло роботи, сплативши їх вартість , ТОВ "Електроспецтех" були виписані податкові накладні.

Отримання робіт за договором № 315 від 15.09.2009р. позивачу необхідно було для виконання зобов'язань перед КП „Жилкомсервіс" за відповідними договорами, копії яких наявні в матеріалах

Свої зобов'язання ТОВ "ІВФ "РІВАС" виконало у повному обсязі, що підтверджується актами приймання -передачі робіт та податковими накладними.

Отримання робіт за договором № 355 від 05.05.2010р. позивачу необхідно було для виконання зобов'язань перед ТОВ "Геймлофт" за договором № 351-03 від 25.03.2010р., що підтверджується актом здачи-приймання робіт від 31.05.2010р., та податковою накладною №79 від 26.03.2010р. і №179 від 31.05.2010р. та КП "МІЦ" за договором № 279-03 від 12.03.2009р., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 122-145-1 від 31.05.2010р. та податковою нацладною № 170 від 31.05.2010р.

Крім цього, матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Інженерно-виробнича фірма «РІВАС», як замовником та ТОВ «Промбуд- Монтажінвест», як виконавцем, укладено шістнадцять договорів на виконання монтажних робіт, а саме: №402 від 01.12.2010р., №435 від 01.03.2011р., №439 від 22.03.2011р., №438 від 17.13.2011р., №451 від 26.04.2011р., №457 від 05.05.2011р., №468 від 01.06.2011р., №488 від 02.08.2011р„ №489 від 02.08.2011 р„ №490 від 02.08.2011р., №485 від 27.07.2011р., №494 від 01.09.2011р„ №501 від 30.09.2011р., № 502 від 05.10.2011 р„ № 503 від 10.10.2011р.

Згідно цих договорів замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати монтаж сегментів волоконно-оптичної локальної інформаційної мережі, монтаж структурованої кабельної системи, мережі електроживлення локальної обчислювальної мережі, монтаж структурованої кабельної системи, системи відео нагляду, гарантованого та негарантованого електроживлення робочіх місць за відповідними адресами в м.Харкові

Отримання робіт за вищевказаними договорами позивачу необхідно було для виконання зобов'язань перед ЗАТ „Українські радіосистеми", КП "МІЦ", перед КП "Жилкомсервіс", АТ „ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1" , ТОВ НВФ "Техпроект" за відповідними договорами.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень, покладених в основу спірних податкових повідомлень-рішень та відображених в акті перевірки суджень суб'єкта владних повноважень, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість Має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Матеріалами справи встановлено, що до кожного договору позивача з його контрагентами окремо складно локальні кошториси.

Відповідно до усіх вище перелічених договорів, сторонами підписані акти приймання - передачі матеріалів, акти цільового використання матеріалів, а також узгодження вартості робіт підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрат типової форми №КБ-3, а виконання вказаних робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в.

Контрагентами ТОВ «Електроспецтех» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробнича фірма "РІВАС" були виписані податкові накладні до кожного договору.

Порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються ЦК України, де встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно- кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", затверджені типові форми № КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт". Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, а також акти Форми №КБ-3, які складаються для визначення вартості виконаних об'ємів будівельних робіт і відображаються понесені витрати підрядника по будові, тобто акти, які підтверджували фактичні обсяги виконаних робіт, на підприємстві відсутні, а ті, що є, не відповідають вимогам наведеного наказу та не містять інформації про витрати, понесені тим чи іншим підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт, перелік використаних матеріально-технічних ресурсів, тощо.

Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагенти дотримались порядку оформлення звітної документації по виконанню договорів будівельного підряду (підряду).

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"висуває до первинних документів такий обов'язковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Враховуючи належне оформлення первинної документації, наявність документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач підтвердив реальність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Будівельні матеріали було доставлено автомобільним транспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Відповідно до банківських виписок, позивачем було здійснено перерахування повної вартості робіт.

Факт здійснення господарських операцій зафіксовано податковими накладними.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано прийшов до судження про те, що викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення ТОВ "Рівас" вимог п. 198.3., п. 198.6. ст.198, Податкового кодексу України є помилковими, оскільки базуються лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.З ст.2 КАС України, акти перевірки не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Податкового кодексу України.

Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 207, 215, 216, Цивільного кодексу України не підтверджуються добутими судовим розглядом доказами.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності висновків актів перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», положення ст.ст.138, 139, 193, 198 Податкового кодексу України та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового орагну щодо нікчемності укладених договорів ґрунтуються на суб"єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ»янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року по справі № 2-а-5229/12/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.