Ухвала

від 13.12.2012 по справі 2а/1270/6532/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 року справа №2а/1270/6532/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

секретарі судового засідання Сульженко А.В.

за участю представників позивача Кравченко І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднанної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6532/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтердон»» до Алчевської об'єднанної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтердон»» до Алчевської об'єднанної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071530 від 20 червня 2012 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 20 червня 2012 року № 0000071530, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16 138, 50 грн. у тому числі 15 673, 00 грн. основний платіж, 465,50 грн. штрафні санкції.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК «ІНТЕРДОН» використовувались висновки акту невиїзної документальної перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 10.02.2012 року № 315/231-36917481 з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП "Ново-Ком" з податку на додану вартість за період 01.02.2011 року по 30.09.2011 року та висновки акту 14.11.2011 року № 471/23-20/36810950 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Латифа» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011року». Зазначили також, що вказаною перевіркою визначено, що спірні взаємовідносини між ТОВ «ВК «Інтердон» та ПП «Ново-Ком», ТОВ «Ліфта» реально не могли відбуватися. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представникі позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча вони був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Встановлено, що позивач - юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Інтердон», зареєстровано 12 травня 1997 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за адресою: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Московська, буд. 6, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 200010202 від 16 листопада 2011 року, здійснює господарську діяльність з оброблення неметалевих відходів та брухту, добування та збагачення кам'яного вугілля, транспортне оброблення вантажів, організація перевезення вантажів, інші види оптової торгівлі, здавання в оренду власного нерухомого майна.

Встановлено, що 05 червня 2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби Свєтиковою Тетяною Євгенівною складений акт № 492/153/23477437 про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія «Інтердон» (код за ЄДРПОУ 23477437) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком» (код за ЄДРПОУ 36917481) за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року, ТОВ «ЛАТІФА» (код за ЄДРПОУ 36810950) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, ПП «Неомаркет» (код за ЄДРПОУ 37156794) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно акту перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби від 05.06.2012 року за № 492/153/23477437 перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) занижено податок на додану вартість в загальній сумі 15 673,00 грн., у тому числі по періодам:

- лютий 2011 року - 1 884 грн.,

- березень 2011 року - 3 937 грн.,

- квітень 2011 року - 352 грн.,

- травень 2011 року - 2 208,00 грн.,

- червень 2011 року - 5 434,00 грн.,

- вересень 2011 року - 1 858 грн.

з них:

13 815 грн. за період з 01.06.2011 по 31.07.2011 по взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком» (код за ЄДРПОУ 36917481);

1 858 грн. за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІТІФА» (код ЄДРПОУ 36810950).

20 червня 2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000071530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16 138, 50 грн. у тому числі 15 673,00 грн. за основним платежем, та 465,50 грн. штрафні санкції.

Позивач вважає таке податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно не засновано на приписах чинного законодавства України з питань оподаткування.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наявні докази суд першої інстанції погодився з позивачем з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення

сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «ВК «ІНТЕРДОН» укладено з ПП «Ново-Ком» (код ЄДРПОУ 36917481) договір постачання від 04.10.2010 року № 4/10-2010, за умовами якого, ПП «Ново-Ком» - постачальник, ТОВ «ВК «Інтердон» - покупець.

За умовами договору покупець здійснює оплату на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару на рахунок продавця № 260070542601 у ПАТ «Конверсбанк», МФО 339339.

На виконання умов договору постачання від 04.10.2010 року № 4/10-2010 ПП «Ново-Ком» на адресу ТОВ «ВК «Інтердон» надано документи про постачання товару:

- податкова накладна від 02.02.2011 № 842 - ТМЦ на суму 11 301,00 грн. у тому числі ПДВ 18 883,50 грн., видаткова накладна від 02.02.2011 № 845;

- податкова накладна від 02.03.2011 № 311 - ТМЦ на суму 23 622,00 грн., у тому ПДВ 3 937,00 грн. видаткова накладна від 02.03.2011 року № 309;

- податкова накладна від 04.04.2011 року № 439 - ТМЦ на суму 2 112,00 грн., у тому числі ПДВ 352,00 грн., видаткова накладна від 04.04.2011 № 433;

- податкова накладна від 04.05.2011 № 320- ТМЦ на суму 13 248,00 грн., у тому числі ПДВ 2 208,00 грн., видаткова накладна від 04.05.2011 року № 313;

- податкова накладна від 03.06.2011 року № 138- ТМЦ на суму 204,00 грн. , у тому числі 34,00 грн., видаткова накладна від 03.06.2011 № 141;

- податкова накладна від 10.06.2011 року № 144 - ТМЦ на суму 32 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 400,00 грн. на загальну суму 82 887,00 грн.

На виконання умов договору постачання від 04.10.2010 року № 4/10-2010 ТОВ «ВК «Інтердон», здійснено оплату за товар ТМЦ на рахунки постачальника:

- № 260060614701 ПАТ «Конверсбанк», МФО 339339, виписка банка від 21.03.2011 року № 92 на суму 21 583,80 грн. за ТМЦ згідно договору постачання від 04.10.2010 № 4/10-2010 від 04.10.2010 року № 4/10-2010 з ПДВ 3 597,30 грн.;

- № 2600730580201 у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», МФО 305749, м. Дніпропетровськ виписка банка від 23.05.2011 № 216 на суму 25 734,00 грн., за ТМЦ згідно договору постачання від 04.10.2010 року № 4/10-2010 від 04.10.2010 № 4/10-2010, у тому числі ПДВ 4 289,00 грн.;

- № 2600730580201 у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», МФО 305749, м. Дніпропетровськ виписка банка від14.06.2011 року № 293 на суму 13 248,00 грн., за ТМЦ згідно договору постачання від 04.10.2010 року № 4/10-2010 від 04.10.2010 року № 4/10-2010, у тому числі ПДВ 2 208,00 грн.;

- № 26004007460007 АТ КБ «ТК КРЕДИТ», МФО 322830,виписка банка від 19.07.2011 № 363 на суму 32 0604,00 грн. за ТМЦ згідно договору постачання від 04.10.2010 № 4/10-2010 від 04.10.2010 № 4/10-2010, у тому числі ПДВ 5 434,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що контрагентом позивача у перевіряємий період був ТОВ «ВК «ІНТЕРДОН».

Між ТОВ «ВК «Інтердон» укладено з ТОВ «ЛАТІФА» (код ЄДРПОУ 36810950) договір поставки від 05.09.2011 № 0509/11, за умовами, якого, ТОВ «ЛАТІФА» - постачальник, ТОВ «ВК «Інтердон» - покупець.

На виконання умов договору поставки від 05.09.2011 року № 0509/11 ТОВ «ВК «Інтердон» отримав документа від ТОВ «ЛАТІФА» на постачання товару, а саме:

- податкова накладна від 07.09.2011 року № 109 - ТМЦ на суму 11 149,98 грн., у тому числі ПДВ 1 358,33 грн., видаткова накладна від 07.09.2011 № 102.

На виконання умов договору поставки від 05.09.2011 № 0509/11 ТОВ «ВК «ІНТЕРДОН» , здійснено оплату за товар - ТМЦ на рахунок постачальника::

- № 2600530526801 у ПАТ «БАНК КРЕДІТ ДНІПРО», МФО 305749, м. Дніпропетровськ, банківська виписка від 17.10.2011 № 614 на суму 11 149,98 грн. за ТМЦ згіно договору поставки від 05.09.2011 № 0509/11 з ПДВ 1 858,33 грн.

Так, представником позивача до матеріалів справи були долучені копії податкових накладних, видаткових накладних, виписки з банку про перерахування грошових коштів згідно укладених між ТОВ «ВК «Інтердон» та ПП «Ново-Ком», ТОВ «ЛАТІФА» договорів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно - транспортні накладні.

Вищевказані документи були надані позивачем відповідачу при здійсненні останнім позапланової виїзної перевірки.

Згідно зі ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Суд першої інстанції зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету - це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і, в подальшому, за можливі, будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання. Також законодавець не встановлює відповідальності для суб'єкта господарювання через відсутність висновків зустрічних перевірок його постачальників, та не визначає певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 14 грудня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднанної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6532/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6532/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко