Ухвала

від 19.12.2012 по справі 2а/0570/14301/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року справа №2а/0570/14301/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

за участю секретаря судового засідання Левченко Г.О.

за участю

представника позивача Петровського Є.Л. (за довіреністю)

представників відповідача Пікалова Д.В., Фатьянова Р.О. (за довіреностями)

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14301/2012 (головуючий І інстанції Кірієнко В.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, третя особа на стороні відповідача - Прокуратура Донецької області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022204/21115 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 685 298 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 421 324,50 грн. та № 0000012204/21141 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 348 238 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 337 059,50 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022204/21115 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 685 298 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 421 324,50 грн. та № 0000012204/21141 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 348 238 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 337 059,50 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14301/2012 позовні вимоги задоволено, а саме: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000022204/21115 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 685 298 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 421 324,50 грн.; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000012204/21141 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 348 238 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 337 059,50 грн.; присуджено з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 2 146 грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував про доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» є юридичною особою та зареєстровано Виконавчим комітетом міської ради Донецької області 18.10.2006 року, за адресою: 84305, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 5, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 608063.

Основними видами діяльності за КВЕД, згідно довідки АБ № 379944 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) є: постачання пари та гарячої води (40.30.0), виробництво електроенергії (40.11.0), розподілення та постачання енергії (40.13.0), будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання (45.21.4), оптова торгівля паливом (51.51.0).

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82, ст. 20 Податкового Кодексу України зі змінами та доповненнями та на підставі наказу від 11.09.2012 року № 820, виписаного ДПІ у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Авакс» за 4 квартал 2009 року, про що складено акт від 19.09.2012 року № 1749/22-4-34657789.

По результатам зазначеної перевірки податковим органом встановлені наступні порушення:

- Підпункту 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток на суму 1685298 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року у сумі 1685298 грн.;

- Пунктів 1.4, 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1348238 грн., у тому числі за жовтень 2009 року в сумі 688549 грн., за листопад 2009 року в сумі 659689 грн.

По результатам перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення, а саме № 0000022204/21115 від 26.09.2012 року, яким згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до ст. 3 та ст.. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ред. від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, на підставі акту перевірки від 19.09.2012 року № 1749/22-4-34657789 встановлено порушення 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2, ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 2106622 грн. 50 коп. (1685298,00 грн. - за основним платежем, 421324,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000012204/21141 від 26.09.2012 року, яким згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до статей 4, 6, 7, 10 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, підпункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями на підставі акта перевірки від 19.09.2012 року № 1749/22-4-34657789 встановлено порушення із визначенням порушення 1.4, 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 1685297,50 грн. (1348238,00 грн. - за основним платежем, 337059,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись із висновками податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» звернувся до суду із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.09.2012 року.

З матеріалів справи та акту перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» задекларувало податковий кредит від операцій з придбання вугільної продукції від за період жовтень-листопад 2009 року на суму 1 348 238,00 грн., та валові витрати в сумі 6 741 190,00 грн.

Закупівля вугілля енергетичного марки АШ у ТОВ «Авакс» відбувалась на підставі тендеру, що підтверджується протоколом розкриття тендерних пропозицій від 02.09.2008 року № 69 та протоколу № 70 від 03.09.2008 року засідання тендерного комітету щодо порівняння, оцінки тендерних пропозицій та вибору переможця на закупівлю «Вугілля енергетичне марка АШ».

17.09.2008 року між ТОВ «Авакс» (Постачальник) та ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (Покупець) було укладено договір поставки № 805/08,згідно якого Постачальник на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується передати (поставити) Покупцю вугільну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти зазначене вугілля та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 Договору, орієнтований обсяг поставки вугілля становить 140 тисяч тонн. Остаточний обсяг поставки Договору визначається Покупцем в залежності від виробничої необхідності та формується на підставі замовлень Покупця на поставу вугілля, що було фактично виконані Постачальником.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 Договору, ціна вугілля включає вартість вугілля в вагоні на станції Вантажовідправника та не включає послуги з транспортування вугілля від Вантажовідправника до Вантажоодержувача вартість залізничного тарифу Покупцем оплачується додатково по окремим рахункам-фактурам.

Під Вантажовідправником сторони розуміють Постачальника або третіх осіб, яких Постачальник залучає для виконання своїх обов'язків за умовами даного Договору. Під Вантажоодержувачем сторони розуміють Покупця.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що сума Договору становить 68 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 11 480 000,00 грн. і є орієнтованою.

Згідно п. 3.2 Договору Покупець здійснює розрахунки з Постачальником гідно виставлених рахунків за послуги із транспортування вагонів з вугіллям від Вантажовідправника до Вантажоодержувача протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі вугілля. Відповідно до п. 3.3 всі розрахунки здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок Постачальника.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується здійснити поставку вугілля залізничним транспортом у відкритих справних люкових напіввігонах (надалі - вагонах) по відвантажувальним реквізитам, зазначеним Покупцем у даному Договорі. Залізнична станція Вантажоодержувача - ст. Шпичкино, Донецької залізниці, під'їзна колонія ЗАТ «НКМЗ», КОД 491906, Вантажоодержувач - ТОВ «Краматорськтеплоенерго», особовий рахунок 5004673, код 2426, п/р 26007301280 в філії - Краматорське відділення № 2865 ВАТ «Ощадбанк України», МФО 394222, ЄДРПОУ 34657789

На виконання умов зазначеного договору складено та підписано акти приймання-передачі № 230 від 03.10.2009 року, № 232 від 04.10.2009 року, № 233 від 04.10.2009 року, № 231 від 04.10.2009 року, № 236 від 04.10.2009 року, № 234 від 04.10.2009 року, № 235 від 04.10.2009 року, № 237 від 07.10.2009 року, № 238 від 07.10.2009 року, № 239 від 07.10.2009 року, № 241 від 07.10.2009 року, № 242 від 08.10.2009 року, № 243 від 08.10.2009 року, № 240 від 07.10.2009 року, № 244 від 11.10.2009 року, № 245 від 14.10.2009 року, № 246 від 16.10.2009 року, № 247 від 16.10.2009 року, № 248 від 20.10.2009 року, № 250 від 23.10.2009 року, № 251 від 23.10.2009 року, № 249 від 21.10.2009 року, № 253 від 23.10.2009 року, № 252 від 23.10.2009 року, № 255 від 23.10.2009 року, № 261 від 24.10.2009 року, № 256 від 23.10.2009 року, № 254 від 23.10.2009 року, № 258 від 23.10.2009 року, № 260 від 24.10.2009 року, № 259 від 24.10.2009 року, № 262 від 25.10.2009 року, № 263 від 25.10.2009 року, № 264 від 25.10.2009 року, № 265 від 27.10.2009 року, № 266 від 29.10.2009 року, № 267 від 29.10.2009 року, № 268 від 01.11.2009 року, № 270 від 03.11.2009 року, № 269 від 01.11.2009 року, № 271 від 03.11.2009 року, № 274 від 04.10.2009 року,№ 272 від 04.11.2009 року, № 275 від 06.11.2009 року,№ 276 від 08.11.2009 року, № 277 від 08.11.2009 року, № 281 від 11.11.2009 року, № 282 від 11.11.2009 року, № 279 від 10.11.2009 року, № 278 від 09.11.2009 року, № 280 від 09.11.2009 року, № 283 від 18.11.2009 року, № 284 від 18.11.2009 року, № 286 від 20.11.2009 року, № 285 від 20.11.2009 року, № 288 від 20.11.2009 року, № 287 від 20.11.2009 року, № 289 від 20.11.2009 року, № 291 від 20.11.2009 року, № 290 від 20.11.2009 року, № 292 від 27.11.2009 року, № 293 від 27.11.2009 року, № 294 від 27.11.2009 року, № 295 від 27.11.2009 року, № 296 від 27.11.2009 року, № 297 від 27.11.2009 року, № 298 від 28.11.2009 року, № 299 від 28.11.2009 року, № 302 від 30.11.2009 року, № 301 від 30.11.2009 року, № 300 від 30.11.2009 року, № 303 від 30.11.2009 року, податкові накладні від 03.10.2009 року № 257, від 04.10.2009 року № 258, від 04.10.2009 року № 259, від 04.10.2009 року № 260, від 04.10.2009 року № 261, від 04.10.2009 року № 262, від 04.10.2009 року № 263, від 07.10.2009 року № 264, від 07.10.2009 року № 265, від 07.10.2009 року № 266, від 07.10.2009 року № 267, від 07.10.2009 року № 268, від 08.10.2009 року № 269, від 08.10.2009 року № 270, від 11.10.2009 року № 271, від 14.10.2009 року № 272, від 16.10.2009 року № 273, від 16.10.2009 року № 274, від 20.10.2009 року № 278, від 21.10.2009 року № 279, від 23.10.2009 року № 281, від 23.10.2009 року № 282, від 23.10.2009 року № 283, від 23.10.2009 року № 284, від 23.10.2009 року № 285, від 23.10.2009 року № 286, від 23.10.2009 року № 287, від 23.10.2009 року № 288, від 23.10.2009 року № 289, від 24.10.2009 року № 290, від 24.10.2009 року № 291, від 24.10.2009 року № 292, від 25.10.2009 року № 293, від 25.10.2009 року № 294, від 25.10.2009 року № 295, від 29.10.2009 року № 297, від 29.10.2009 року № 298, від 01.11.2009 року № 299, від 01.11.2009 року № 300, від 03.11.2009 року № 302, від 03.11.2009 року № 303, від 04.11.2009 року № 304, від 04.11.2009 року № 305, від 04.11.2009 року № 306, від 06.11.2009 року № 307, від 08.11.2009 року № 308, від 08.11.2009 року № 309, від 09.11.2009 року № 310, від 09.11.2009 року № 311, від 09.11.2009 року № 312, від 11.11.2009 року № 313, від 11.11.2009 року № 314, від 18.11.2009 року № 316, від 18.11.2009 року № 317, від 20.11.2009 року № 318, від 20.11.2009 року № 319, від 20.11.2009 року № 320, від 20.11.2009 року № 321, від 20.11.2009 року № 322, від 20.11.2009 року № 324, від 20.11.2009 року № 323, від 27.11.2009 року № 326, від 27.11.2009 року № 327, від 27.11.2009 року № 328, від 27.11.2009 року № 329, від 27.11.2009 року № 330, від 27.11.2009 року № 331, від 28.11.2009 року № 332, від 28.11.2009 року № 333, від 30.11.2009 року № 334, від 30.11.2009 року № 335, від 30.11.2009 року № 336, від 30.11.2009 року № 337.

Відповідно до зазначеного договору, транспортування товару проводились за рахунок покупця, перевезення товару від відправника до отримувача, де відправниками вугілля було ТОВ «Темп ЛТД-А» на підставі залізничних квитанцій: № 51617806, № 51617771, № 51621564, № 51621428, № 51617780, № 51617805, № 51617792, № 51621598, № 51617798, № 51617791, № 51617820, № 51617821, № 51617827, № 51617839, № 51617840, № 51944024, № 51617862, № 51617882, № 51617891, № 51617895, № 51941316, № 51941314, № 51941312, № 51941313, № 51602158, № 51941315, № 51941353, № 51944357, № 51944358, № 51944356, № 51941361, № 51941331, № 51941330, № 51941337, № 51941354, № 51941360, № 51919717, № 51941356, № 51919716, № 51941375, № 51941376, № 51941377, № 51941384, № 51941398, № 51941403, № 51941411, № 51941410, № 51941408, № 51941412, № 51941432, № 51941441, № 51941442, № 51959310, № 51653913, № 51653914, № 51941482, № 51653918, № 51919899, № 51959409, № 51959408, № 51959451, № 51941490, № 51653915, № 51959371, № 51959374, № 51959370, № 51959372, № 51959373, № 51959334, № 51959335, № 51653917, № 51941525, № 51653926, № 51959536, № 51959537, № 51959538, № 51959532, № 51941554, № 51941546, № 51941566, № 51941567, № 51653930, № 51959827, № 51653932, № 51959834, № 51942584, № 51653934, № 51941598, № 51653936, № 51944844, № 51959854, № 51959853, № 51653937, № 51959897, № 51959898, № 51941620, № 51653939, № 51653940, № 51653941, № 51653944, № 51941647, № 51653945.

Якість товару (вугілля) підтверджується посвідченнями про якість вугілля, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувалися у безготівковій формі, про що підтверджується платіжними дорученнями, № 7306 від 02.10.2009 року, № 420/пдв від 20.10.2009 року, № 7357 від 05.10.2009 року, № 423/пдв від 07.10.2009 року, № 7430 від 07.10.2009 року, № 426/пдв від 07.10.2009 року, № 7478 від 08.10.2009 року, № 437/пдв від 08.10.2009 року, № 7529 від 12.10.2009 року, № 7530 від 12.10.2009 року, 3 442/пдв від 12.10.2009 року, № 7692 від 19.10.2009 року, № 7725 від 20.10.2009 року, № 7762 від 21.10.2009 року, № 7780 від 22.10.2009 року, № 7779 від 22.10.2009 року, № 445/пдв від 22.10.2009 року, № 7840 від 23.10.2009 року, № 446/ПД від 23.10.2009 року, № 7842 від 27.10.2009 року, № 8123 від 30.10.2009 року, № 455/пдв від 30.10.2009 року, № 8187 від 03.11.2009 року, № 459/пдв від 03.11.2009 року, № 8215 від 04.11.2009 року, № 463/пдв від 04.11.2009 року, № 8535 від 10.11.2009 року, № 471 від 10.11.2009 року, № 8556 від 11.11.2009 року, № 477/пдв від 11.11.2009 року, № 8609 від 12.1.2009 року, № 479/пдв від 12.11.2009 року, № 8628 від 13.11.2009 року, № 481/пдв від 13.11.2009 року, № 8629 від 13.11.2009 року, № 8652 від 16.11.2009 року, № 8688 від 17.11.2009 року, № 8704 від 18.11.2009 року, № 8758 від 19.11.2009 року, № 8790 від 20.11.2009 року, № 8789 від 20.11.2009 року, № 484/пдв від 20.11.2009 року, № 8840 від 23.11.2009 року, № 485/пдв від 23.11.2009 року, № 8885 від 24.11.2009 року, № 488/пдв від 24.11.2009 року, № 8908 від 25.11.2009 року, № 490/пдв від 25.11.2009 року, № 8964 від 26.11.2009 року, № 492/пдв від 26.11.2009 року.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що до перевірки були надані всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підтверджують факт здійснення господарської операції за договором поставки № 805/08 від 17.09.2008 року.

Зі спірного акту перевірки вбачається, що податковий орган при її проведенні посилається виключно на акт від 09.08.2012 року № 694/22-2/24166254 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АВАКС» (ЄДРПОУ 24166254) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «КФ «ПАРАДІГМА» (код ЄДРПОУ 36006761) за період з 01.10.2009 року по 30.11.2009 року.

Згідно зазначеного акта, отримано акт від 07.12.2010 року № 2614/23-709/36006761 про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що ПП «КФ «ПАРАДІГМА» не знаходиться за юридичною адресою (м. Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 53/А), вказане підприємство має ознаки фіктивності (зареєстровано на підставну особу). 21.05.2010 року за матеріалами ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську прокуратурою Ленінського району м. Луганська порушено кримінальну справу № 02/10/9068 відносно громадянина ОСОБА_6 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Згідно з вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року по справі № 1-887, групою осіб було створено «фіктивне» підприємство ПП «КФ «ПАРАДІГМА». Суд визнав посадових осіб вище наведеного підприємства винними у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Суд, зазначає, що представником відповідача не було надано жодних пояснень та доказів, відносно особи ОСОБА_6 та його відношення до ПП «КФ «ПАРАДІГМА».

Також, відповідач посилався на те, що 26.08.2010 року Луганським окружним адміністративним судом було ухвалено закрити провадження по справі за позовом Ленінської МДПІ у м. Луганську до ПП «КФ «ПАРАДІГМА», третя особа: Начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису від 14.07.2008 року № 1 382 102 0000 015151 про державну реєстрацію ПП «КФ «ПАРАДІГМА», у зв'язку з тим, що дані позовні вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Постановою від 26.08.2010 року, суд постановив відмовити у задоволенні позовних вимог Ленінської МДПІ у м. Луганську до ПП «КФ «ПАРАДІГМА» третя особа: Начальник управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради - державний реєстратор про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи.

Ухвалою від 30.09.2010 року Донецького апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу залишено без розгляду, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року - без змін.

На даний час Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.10.2010 року відкрито касаційне провадження.

ПП «КФ «ПАРАДІГМА» в 4 кварталі 2009 році у штаті працювало 4 фізичні особи, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Представником позивача було надано пояснення, згідно яких товар (вугілля), яке постачалось ТОВ «Краматорськтеплоенерго», придбавалось ТОВ «АВАКС» у ТОВ «Темп ЛТД-А», що також відображено у залізничних накладних та посвідченнях про якість вугілля, а не ПП «КФ «ПАРАДІГМА», як то зазначено в акті.

У зв'язку із вищезазначеним, податковий орган вважає, що правочини між ТОВ «АВАКС» та ПП «КФ «ПАРАДІГМА» здійснені без мети настання реальних наслідків та відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Зазначена думка також стосується угоди позивача та ТОВ «АВАКС», яку ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС вважає нікчемною та такою, що не має товарного характеру, у зв'язку із чим підлягала виключенню з податкового обліку та не спричинила виникнення об'єкту оподаткування та податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що доведення факту існування нікчемного правочину, повинно здійснюватись певними засобами доказування, тобто, наявність доказів, на які посилаються податкові органи під час проведення перевірок, повинні міститися в актах перевірки, а тому може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину та звернення до суду з позовом про стягнення з платника податків коштів, отриманих за нікчемними угодами, але документальне дослідження передбачає аналіз усіх документів, необхідних для документування господарських операцій, зокрема, передбачених нормативно-правовими актами (Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та інші).

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, ознайомившись із зазначеними доводами податкового органу та проаналізував діюче законодавство, суд вважає, що чинним законодавством не передбачена відповідальність суб'єкта господарювання за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, зокрема, дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, наявність або відсутність у них основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів.

За таких підстав, можливо зробити висновок, що відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладеного правочину між ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з ТОВ «АВАКС» фактично керувався лише припущенням щодо його фіктивності (нікчемності), у зв'язку із чим вбачається необ`єктивність посилань з боку податкового органу.

Спірні правовідносини виникли у період до 2011 року, отже, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - правові акти України, які діяли в той період, тобто Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ред. від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями та Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті та пп. 5.3.9 п. 5.3 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону визначає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Згідно з абзацами 1,3 пп. 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом.

Податкові накладні, наявні в матеріалах справи, були отримані позивачем, тобто у відповідності до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач має право на формування податкового кредиту, що також підтверджується банківськими виписками, які відповідають за правильність формування податкового кредиту за спірні періоди, відповідно до норм Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, як і не передбачено такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту за результатами відпрацювання бази "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальними вимогами чинного правочину є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ст. 203 ЦК).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, при чому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, дійсно частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Щодо вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року по справі № 1-887, згідно якого встановлено, що групою осіб було створено «фіктивне» підприємство ПП «КФ «ПАРАДІГМА» та визнання посадових осіб вище наведеного підприємства винними у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як вбачається з вироку, посадові особи ПП «КФ «ПАРАДІГМА» визнані винними у вчиненні злочину, який передбачений ч. 1 ст. 205 КК України.

Згідно з частиною 1 цієї статті КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до ч.1 ст. 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Як слідує зі змісту ст. 205 КК України, передбачений нею злочин є злочином з формальним (усіченим) складом, об'єктивна сторона якого вичерпується діянням і не включає як обов'язковий елемент суспільно небезпечні наслідки. Він вважається закінченим з моменту вчинення передбаченої диспозицією норми дії - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Про те, що такий злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього також зазначено у п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності». У пункті 20 тієї самої постанови вказано, що у разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 205 КК і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

З урахуванням цього вирок за вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України, може свідчити тільки про те, чи мала місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) протиправна дія, ким вона вчинена, проте не може встановлювати наслідки цієї дії.

В силу формального складу цього злочину ним не може охоплюватися подальша діяльність створеного (придбаного) суб'єкта підприємницької діяльності.

Тому посилання відповідача на встановлену вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року по справі № 1-887 безтоварність (фіктивність) угод стороною у яких були ПП «КФ «ПАРАДІГМА» колегією суддів до уваги не приймається. Встановлена зазначеним вироком обставина реєстрації ПП «КФ «ПАРАДІГМА» з метою незаконної діяльності, не може вважатися обов'язковою для суду щодо фактичного укладення та виконання договорів з позивачем. Незаконна реєстрація не виключає реальності угод та одержання за ними продукції.

Відповідно до ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач, встановлюючи факти нікчемності укладених між ТОВ «Краматорськтеплоенерго» та його контрагентом - ТОВ «АВАКС» правочинів, фактично керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, що є недопустимим. Його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена жодними належними та допустимими доказами, в тому числі і усними поясненнями.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000022204/21115 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 685 298 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 421 324,50 грн. та № 0000012204/21141 від 26.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 348 238 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 337 059,50 грн., прийняті відповідачем - Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14301/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14301/2012 - залишити без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана колегією суддів 24 грудня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко