Рішення

від 12.12.2012 по справі 5006/7/182/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.12.12 р. Справа № 5006/7/182/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сгара Е.В.

При помічнику судді Косицькій В.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Покровський» м.Донецьк

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке Агентство Нерухомості «Сіті-Дом», м. Донецьк

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Тек Технолоджи», м.Київ

Предмет спору: стягнення боргу у розмірі 70 252,42 грн., пені у розмірі 4 214,71 грн., 3% річних у розмірі 755,92 грн.

За участю представників:

від позивача: Горобець К.Є. - довір.

від відповідача-1: не прибув.

від відповідача-2: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Покровський» м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке Агентство Нерухомості «Сіті-Дом», м. Донецьк; Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Тек Технолоджи», м. Київ про стягнення боргу у розмірі 70 252,42 грн., пені у розмірі 4 214,71 грн., 3% річних у розмірі 755,92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору суборенди нежитлового приміщення №01/02-11 від 08.02.2011р. в частині здійснення орендних платежів.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав. Надав заяву №27/11-12 від 27.11.2012р., в якій відмовився від позовних вимог у відношенні відповідача-1. Повідомив, що періодом виникнення спірного боргу з орендних платежів є період з 15.03.2012р. по 31.07.2012р., періодом виникнення боргу за комунальні та експлуатаційні послуги є період з 15.11.2011р. по 31.07.2011р.

Відповідачі в жодне судове засідання не прибули, вимоги ухвал суду не виконали, відзив на позов не надали, причин такого не повідомив, хоча про дати та час судових засідань були повідомлені належним чином.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ №14787173 станом на 01.10.2012р., відповідач-2 зареєстрований за адресою: 03035, м.Київ, вул.Закревського, б.9..

У зв'язку з вищенаведеним, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між позивачем та відповідачем-2 укладено договір суборенди нежитлового приміщення №01/02-11 від 08.02.2011р. (далі Договір), за умовами якого орендар (позивач) передає, а суборендар (відповідач) приймає в строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення загальною площею 111,1 кв.м., що знаходиться на 9-му поверсі будівлі інженерно-лабораторного корпусу літ.А-1,9 за адресою: м.Донецьк, бул. Шевченко, 133, надалі майно або об'єкт суборенди.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання, а строк суборенди починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкту суборенди, і діє до 01.04.2012р.

Згідно п.7.2 Договору, строк дії цього Договору може бути пролонгований за письмовою згодою сторін.

Додатковою угодою №2 від 20.03.2012р. до Договору, сторони продовжили термін дії Договору до 31.07.2012р.

З огляду на вищевикладене, дослідивши наявні у справі документи, суд дійшов висновку, що в спірний період Договір був чинним.

Відповідно до п. 3.3.2 Договору, суборендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати суборендну плату та інші платежі, передбачені Договором (п.4.4 Договору), незалежно від результатів своєї господарської діяльності, а також незалежно від фактичного використання/невикористання об'єкту суборенди протягом терміну дії Договору.

Згідно п.4.2 Договору, суборендна плата підлягає сплаті суборендарем наступним чином: в строк до 01.03.2011р. суборендар сплачує орендарю в якості передплати суборендну плату за останній місяць строку суборенди, з розрахунку розміру суборендної плати, що визначений в пункті 4.1 цього Договору; щомісячна суборендна плата сплачується суборендарем у гривнях на поточний рахунок орендаря готівкою не пізніше 10 числа поточного місяця суборенди на підставі цього Договору.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що суборендар, окрім орендної плати повинен компенсувати витрати орендаря зі сплати вартості комунальних та інших послуг, якими він користується, в тому числі: вартість використаної електроенергії (визначається на підставі показників вимірювального обладнання, що вимірює споживання електричної енергії в орендованому приміщенні, або пропорційно долі площі об'єкту суборенди у відсотковому співвідношенні до загальної території об'єкту нерухомого майна, належного орендарю); вартість водопостачання та водовідведення (визначається на підставі показників вимірювального обладнання, що визначає обсяги споживання води в орендованому приміщенні, або на підставі розрахунку вартості спожитих послуг пропорційно долі площі об'єкту суборенди у відсотковому співвідношенні до загальної території об'єкту нерухомого майна, належного орендарю); вартість теплопостачання (визначається на підставі показників вимірювального обладнання, що визначає обсяги споживання вказаних ресурсів в орендованому приміщенні, або на підставі розрахунку вартості спожитих послуг пропорційно долі площі об'єкту суборенди у відсотковому співвідношенні до загальної території об'єкту нерухомого майна, належного орендарю); вартість витрат на утримання території загального користування суборендарів на об'єкті суборенди (експлуатаційні витрати), а саме: вартість вивозу побутових відходів; вартість прибирання місць загального користування та ліфтах; послуги охорони (визначається на підставі пропорційного розрахунку долі площі об'єкту суборенди у відсотковому співвідношенні до загальної території об'єкту нерухомого майна, належного орендарю) за наявності на території об'єкту суборенди таких послуг.

Усі витрати, належні до сплати, згідно з п.4.4 Договору, підлягають сплаті суборендарем протягом 5 календарних днів з моменту отримання ним відповідних рахунків орендаря. Суборендар компенсує вищезазначені платежі орендарю або сплачує їх самостійно.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, вбачається, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 по справі свої зобов'язання належним чином не виконав, орендну плату з 15.03.2012р. по 31.07.2012р. та комунальні та експлуатаційні послуги з 15.11.2011р. по 31.07.2011р. в повному обсязі та в установлені Договором строки не сплатив і іншого відповідачем по справі не доведено.

У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до відповідача-2 із претензією №10/10-12 від 10.10.2012р. В підтвердження факту направлення претензії відповідачу позивач надав опис вкладення у цінний лист від 10.10.2012р. Згідно наявних у справі документів, відповідач після направлення йому претензії платежі на користь позивача в повному обсязі у відповідності до умов Договору не здійснив.

На підставі наведеного, у відповідача-2 виникла заборгованість перед позивачем в сумі 70 252, 42 грн. (41 239, 56 грн. заборгованості за суборенду, 29 012, 86 грн. заборгованості за комунальні та експлуатаційні платежі), яка підтверджена матеріалами справи.

Посилаючись на невиконання відповідачем-2 умов Договору, а також на укладення між ТОВ «Дан «Сіті - Дом» та ТОВ «БЦ «Покровський» договору поруки №08/02-11 від 08.02.2011р. (копія договору міститься в матеріалах справи - том 1 а.с.28-29), позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості з обох відповідачів по справі в сумі 70 252, 42 грн.

В ході розгляду справи, позивач надав заяву №27/11-12 від 27.11.2012р., в якій відмовився від всіх позовних вимог (стягнення боргу, пені та 3% річних) у відношенні відповідача-1.

Заява підписана повноважною особою. У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні заяви про відмову від позовних вимог у відношенні до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке Агентство Нерухомості «Сіті-Дом». Наслідки відмови від позову позивачу судом роз'яснені.

Розглянувши заяву позивача, суд з'ясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у зв'язку з чим відмова судом приймається.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення заявлених сум з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке Агентство Нерухомості «Сіті-Дом» підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, шляхом дослідження всіх наявних у справі документів, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача-2 заборгованості в сумі 70 252, 42 грн. доведені позивачем, підтверджені матеріалами справи підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на невиконання відповідачем-2 умов Договору, позивач також просив стягнути з нього 3% річних в сумі 755, 92 грн. за період з 01.01.2012р. по 31.08.2012р.

Розрахунок 3% річних перевірено судом, такий розрахунок здійснено позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів законодавства та умов Договору.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача-2 3% річних в сумі 755, 92 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.5.2 Договору, у разі порушення суборендарем строків сплати суборендної плати (а так само платежів передбачених п.4.4 Договору), або їх сплати в неповному обсязі, суборендар сплачує орендарю пеню в розмірі 1% від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми платежу за кожний день прострочення платежу.

Разом з цим, згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладеного, посилаючись на неналежне виконання відповідачем-2 умов Договору, позивач просить стягнути з нього пеню в сумі 4 214, 71 грн. за період з 10.04.2012р. по 10.10.2012р. Розрахунок суми пені позивачем здійснено із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Господарським судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені та пеня складає 4 193, 98 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4 193, 98 грн.

Вимоги про стягнення пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 549, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 283 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Покровський» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Тек Технолоджи», м.Київ про стягнення боргу у розмірі 70 252,42 грн., пені у розмірі 4 214,71 грн., 3% річних у розмірі 755,92 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хай-Тек Технолоджи» (03035, м.Київ, вул.Закревського, б.9, ЄДРПОУ 32255693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Покровський» (83052, м.Донецьк, б.Шевченка, 133, ЄДРПОУ 37085818) заборгованість у сумі 70 252, 42 грн., пеню в сумі 4 193, 98 грн., 3% річних в сумі 755, 92 грн., судовий збір в сумі 1 609, 06 грн.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке Агентство Нерухомості «Сіті-Дом», м. Донецьк.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.12.2012р.

Суддя Сгара Е.В.