Рішення

від 21.12.2012 по справі 3724-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.12.2012Справа №5002-16/3724-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колективне підприємство «Агропроменерго», смт. Совєтський

до відповідача Фізичної особи-підприємця Бєлаш Сергія Вікторовича, смт. Совєтський

про стягнення 24 445,00 грн.

Суддя Білоус М.О.

Представники:

Від позивача - Дерлі С.П., виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.06.2012, керівник.

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Колективне підприємство «Агропроменерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Бєлаш Сергія Вікторовича, в якій просить суд стягнути з відповідача неустойку за період з 15.01.2012 по 08.10.2012 у сумі 27 664,00 грн. за невиконання обов'язків щодо повернення майна за закінченням строку дії договору оренди майна № 3 від 15.01.2010. Крім того, позивач просить судові витрати стягнути з відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 15.02.2012 по 08.10.2012 відповідач, користуючись орендованим приміщенням, не здійснював оплату за користування майном, у зв'язку з чим позивач, з посиланням на частину 2 статті 785 ЦК України, наполягає на стягненні з відповідача неустойки в сумі 27 664,00 грн.

19.12.2012 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Колективне підприємство «Агропроменерго» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за період з 15.02.2012 по 08.10.2012 у сумі 24 445,00 грн. за невиконання обов'язків щодо повернення майна за закінченням строку дії договору оренди майна № 3 від 15.01.2010. До своєї заяви позивач додає детальний розрахунок суми. Вищевказані документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 82-83).

Отже, новою ціною позову є 24 445,00 грн.

Присутній у судовому засіданні позивач підтримав зменшені позовні вимоги в сумі 24 445,00 грн. та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 21.12.2012 не з'явився, 19.12.2012 та 20.12.2012 надіслав до суду електронні повідомлення з клопотанням про перенесення судового засідання на іншу дату. Позовні вимоги Фізична особа-підприємець Бєлаш Сергій Вікторович не визнає, повідомив, що відзив надісланий поштою, проте станом на 21.12.2012 вказаний документ до суду не надійшов.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить витяг з реєстру згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 19.11.2012, 11.12.2012 (а.с. 87-88).

Таким чином Фізична особа-підприємць Бєлаш С.В. правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд також зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України з метою затребування додаткових документів для розгляду справи по суті.

Тобто, у відповідача був певний час для надання затребуваних судом документів, натомість відповідач ухилився від виконання ухвали суду.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство «Агропроменерго» (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Бєлаш Сергієм Вікторовичем (Орендар) був укладений договір оренди № 3 (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендатор приймає в платне майно (об'єкт оренди), в порядку та на умовах, визначених дійсним договором, а Орендар приймає таке майно та зобов'язується використовувати його у відповідності з цільовим призначенням такого майна.

Об'єкт оренди вказаний у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною дійсного договору (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору, майно передається Орендодавцем Орендарю після укладення дійсного договору, з складанням відповідного акту прийому-передачі, з зазначенням технічного стану.

Відповідно до пункту 4.2 договору, повернення майна орендарем здійснюється зі складанням акту прийому-передачі майна, з зазначенням його технічного стану.

15 січня 2010 року сторонами був підписаний Акт прийому-передачі (а.с. 8).

Згідно з пунктом 3.1, дійсний договір діє з 15.01.2010 по 15.01.2011.

У зв'язку з відсутністю заперечень з боку відповідача, згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України строк дії договору було пролонговано до 15.01.2012.

Натомість відповідач не виконав зобов'язань в частині своєчасного повернення орендованого майна за договором № 3 від 15.10.2010, у зв'язку з чим, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 5002-12/1065-2012 (а.с. 68-69), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 (а.с. 66-67) був задоволений позов ТОВ «Колективне підприємство «Агропроменерго» та зобов'язано фізичну особу-підприємця Бєлаш С.В. повернути позивачу орендоване майно, яке було передано на підставі договору оренди № 3 від 15.10.2010.

Цим же рішенням також встановлений факт дії договору від 15.01.2010 до 15.01.2012. Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать матеріали справи, повернення частини майна за договором оренди № 3 відбулось відповідно до акту державного виконавця ВДВС Совєтського РУЮ від 08.10.2012 під час примусового виконання рішення суду (а.с. 17-18).

Оплата відповідачем за орендоване майно за січень 2012, тобто за період з 15.01.2012 по 15.02.2012 за договором № 03 була здійснена в сумі 1 680,00 грн., що підтверджується рахунками № 11 від 07.02.2012, № 20 від 02.03.2012 (а.с. 71, 72 звор.бік), випискою з рахунку (а.с. 37-38) та зашифровкою платежів (а.с. 44).

Позивач, відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України, просить стягнути з відповідача подвійну неустойку за час користування орендованим майном після закінчення строку дії договору за період з 15.02.2012 по 08.10.2012 в сумі 24 445,00 грн., про що свідчать рахунки (а.с. 10-16), які спрямовувались на адресу відповідача, натомість залишились без сплати.

У відповідності зі статтею 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання зобов'язаний сплатити штрафні санкції (у вигляді неустойки, штрафу, пені).

Частина 4 статті 291 Господарського кодексу України визначає, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно вимогам частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вже зазначалось, рішенням Господарського суду від 05.06.2012 у справі № 5002-12/1065-2012 встановлено, що фактично договірні відносини між сторонами існували до 15.01.2012.

Проте, після закінчення терміну дії договору обов'язок з повернення орендованого приміщення не виконувався відповідачем, незважаючи на спрямування позивачем вимоги № 3 від 20.01.2012, що також знайшло відображення у рішенні суду від 05.06.2012, у зв'язку з чим період нарахування неустойки становить з 15.02.2012 по 08.10.2012.

Враховуючи, що розмір орендної плати відповідно до умов договору № 03 від 15.01.2010, складає 1 680,00 грн. на місяць, розмір нарахованої неустойки за період з 15.02.2012 по 08.10.2012, згідно розрахунку позивача, складає 26 125,00 грн. Проте, з урахуванням фактичної оплати за період прострочення у березні за лютий суми 1 680,00 грн. (банківська виписка від 13.03.2012 по рахунку № 20 від 02.03.2012 - а.с. 38), стягненню підлягає неустойка у розмірі 24 445,00 грн. (26 125,00 грн. - 1 680,00 грн.) (а.с. 83).

Суд, перевіривши розрахунок позивача вважає його здійсненим вірно, а відтак сума 24 445,00 грн., що становить подвійну неустойку за час користування майном після закінчення терміну дії договору, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач, всупереч статтям 33, 34 ГПК України, не надав обґрунтованих заперечень, так само і доказів оплати суми 24 445,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача.

У судовому засіданні 21.12.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 25.12.2012.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бєлаш Сергія Вікторовича, ідентифікаційний код 1373617231 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне підприємство «Агропроменерго», ідентифікаційний код 05525776 неустойку в розмірі 24 445,00 грн., а також судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.О. Білоус