Рішення

від 29.11.2012 по справі 26/269-10/399-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/269-10/399-2012 29.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Відкритого акціонерного товариства

Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шкуропат Г.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 29 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(відповідач) з вимогами про стягнення 35 000,00 грн. (тридцять п'ять тисяч гривень) страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВЕ/1800839.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2011р. у справі № 26/269 в позові Приватному акціонерному товариству «Страхова група «ТАС» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2012р. по справі № 26/269 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «TAC» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012р. у справі № 26/269 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «TAC»задоволено повністю, вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»35 000,00 грн. майнової шкоди в порядку регресу та 1 291,75 грн. судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.08.2012р. у справі № 26/269 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2012р. у справі № 26/269 - скасовано, справу № 26/269 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

В постанові від 27.08.2012р. по справі № 26/269 Вищий господарський суд України зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій в порушення приписів статей 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України не дослідили зміст полісу № ВЕ/1800839 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим не з'ясували межі та ліміт відповідальності відповідача, як страховика винної особи, а також чи встановлена цим полісом франшиза. Крім того, місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, зокрема щодо встановлення вини завдавача шкоди та сплати позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування від 08.07.2010р. ДСТЗ/21 № А 0160654.

Розпорядженням № 04-1/864 від 04.09.2012р., у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи № 26/269 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 09.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 08.11.2012р.

Розпорядженням від 08.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 26/269-10/399-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення грошових коштів для розгляду судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року призначено розгляд справи на 29.11.2012 року о 09:50.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 08.11.2012р. подав пояснення б/н б/д в яких уточнив /зменшив/ свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 24 990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень).

Розпорядженням від 29.11.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 26/269-10/399-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року справу № 26/269-10/399-2012 судом прийнято до провадження, ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 29.11.2012 року на 09:50.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2010 року між позивачем (надалі - Страховик) та Ющенко Іваном Степановичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу у заставі ДСТЗ/21 № А 0160654 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір добровільного страхування або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Мітцубіші», державний реєстраційний номер АА 4175 НО.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема -пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 21.09.2010р., а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер АА 4175 НО, що знаходився під керуванням Страхувальника, автомобіля «КІА», державний реєстраційний номер АА 3065 ІР, що знаходився під керуванням Громак Ольги Михайлівни та автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер 234 07 КН, що знаходився під керуванням Фастівець Костянтина Григоровича.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 34 886,50 грн. При цьому, 4 8750 грн. суми страхового відшкодування позивачем було зараховано в рахунок несплачених Страхувальником страхових платежів за Договором. А тому, загальний розмір виплаченого страхового відшкодування становить 39 761,50 грн. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 26345В/40/2010 від 26.11.2010р. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В постанові від 27.08.2012р. по справі № 26/269 Вищий господарський суд України зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій в порушення приписів статей 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України не дослідили зміст полісу № ВЕ/1800839 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим не з'ясували межі та ліміт відповідальності відповідача, як страховика винної особи, а також чи встановлена цим полісом франшиза. Крім того, місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, зокрема щодо встановлення вини завдавача шкоди та сплати позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування від 08.07.2010р. ДСТЗ/21 № А 0160654.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 27.08.2012р. у справі № 26/269 та надати суду належним чином засвідчену копію полісу № ВЕ/1800839.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач, через канцелярію до суду, 08.11.2012р. надав письмові пояснення б/н б/д в яких просить суд стягнути з відповідача 24 990,00 грн.

29 листопада 2012 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов поліс № ВЕ/1800839, оформлений супровідним листом б/н від 27.11.2012р., який долучено судом до матеріалів справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.11.2010р. (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Фастівець Костянтином Григоровичем п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Фастівець Костянтином Григоровичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 234 07 КН шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1800839 (тип договору -3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Фастівець Костянтином Григоровичем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ/1800839, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Фастівець Костянтином Григоровичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 234 07 КН.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Фастівець Костянтином Григоровичем транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 234 07 КН.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як вбачається зі звіту № 2106 від 17.11.2010р. (копія звіту в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітцубіші», державний реєстраційний номер АА 4175 НО, внаслідок ДТП, що відбулося 21.09.2010р., становить: 40 261,50 грн.

Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що полісом № ВЕ/1800839 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25 500,00 грн., а також франшизу в сумі 510,00 грн., обґрунтовані є позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень, викладених в поясненнях б/н б/д, про стягнення суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Фастівець Костянтином Григоровичем транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер 234 07 КН, в розмірі - 24 990,00 грн. з розрахунку: 25 500,00 грн. (ліміт відповідальності за полісом № ВЕ/1800839) -510,00 грн. (франшизи за полісом № ВЕ/1800839).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданих представником позивача пояснень /про зменшення позовних вимог/, становить -24 990,00 грн.

Таким чином, судові витрати позивача в сумі 485,90 грн. (249,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(ідентифікаційний код: 30115243, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 65, р/р № 26500422 в ВАТ «РайффайзенБанкАваль», МФО 300335), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -24 990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень) та судові витрати: державного мита - 249,90 грн. (двісті сорок дев'ять гривень 90 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.12.2012.

Суддя О.В. Котков