Рішення

від 25.12.2012 по справі 4522-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.2012Справа №5002-13/4522-2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий центр «Молодіжний»

до приватного акціонерного товариства «Волна»

про стягнення 322 761,60 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Кроль Д.О., представник, довіреність від 24.12.2012.

Від відповідача Гнатюк Є.С., представник, довіреність від 20.04.2012.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю Торговий центр «Молодіжний» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Волна» про стягнення 322 761,60 грн., у тому числі 320 000,00 грн. заборгованості та 2 761,60 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про надання зворотної фінансової допомоги, що виразилось в неповерненні грошових коштів та обґрунтовані посиланням на статті 625, 1049 Цивільного кодексу України, та статтю 173 Господарського кодексу України.

Відповідач в судовому засіданні надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 60-61).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.05.2012 між позивачем (позикодавець за Договором) та відповідачем (позичальник за Договором) укладений Договір про надання зворотної фінансової допомоги (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику тимчасову зворотну фінансову допомогу (позику), а позичальник - використати її за цільовим призначенням і повернути кошти у визначений цим договором строк (а.с. 10).

Пунктом 1.2 Договору сторони погодились, що позика позичальнику надається на безпроцентній (безвідплатній) основі і є поворотною фінансовою допомогою у розумінні

п.п. 14.1.257 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Сума фінансової допомоги, згідно з пунктом 2.1 Договору, становить 320 000,00 грн.

Фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом внесення коштів на поточний рахунок позичальника (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору фінансова допомога надається позичальнику на строк до 30.08.2012.

Пунктом 6.1 Договору позичальник зобов'язався повернути суму фінансової допомоги протягом 2-х банківських днів по закінченню строку, вказаному в пункті 5.1 Договору.

Пунктом 6.2 Договору фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на поточний рахунок позикодавця.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.09.2012, але у будь-якому разі до моменту його остаточного виконання сторонами (пункт 7.1 Договору).

На виконання умов Договору, 28.05.2012 позивач перерахував на рахунок відповідача 320 000,00 грн. в якості фінансової допомоги, відповідно до договору від 24.05.2012, про що свідчить платіжне доручення № 156 (а.с. 11).

За твердженням позивача, у порушення умов договору, відповідачем у встановлений Договором строк, грошові кошти неповернуті, у зв'язку з чим 16.11.2012 позивач звернувся до відповідача з претензією про необхідність погашення заборгованості (а.с. 12).

23.11.2012 відповідач надіслав позивачу відповідь про неможливість погашення заборгованості, з огляду на відсутність грошових коштів, та зобов'язався провести погашення боргу в найкоротших строк (а.с. 13).

30.11.2012 сторонами складений акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідачем визнана сума заборгованості перед позивачем в розмірі 320 000,00 грн. (а.с. 14).

Оскільки сума заборгованості відповідачем не погашена, товариство з обмеженою відповідальністю Торговий центр «Молодіжний» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов'язань регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України, з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані свої зобов'язання за Договором, а саме - на розрахунковий рахунок відповідача перераховані кошти, всього в сумі 320 000,00 грн.

Однак, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором в частині своєчасного повернення наданих йому коштів, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість в розмірі 320 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів повернення грошових коштів відповідачем суду не представлено.

Враховуючи викладене, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Також, слід звернути увагу на те, що відповідачем визнана сума заборгованості в розмірі 320 000,00 грн., що є його правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, а також те, що відповідач визнав суму боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 320 000,00 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 2 761,60 грн. 3% річних.

Суд вважає, що таки вимоги позивача також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містять пункти 8.2 Договору, відповідно до якого у випадку несвоєчасного повернення суми позики, позичальник зобов'язання сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок 3% річних, який складений вірно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 2 761,60 грн. 3% річних.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 26.12.2012.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Волна» (просп. Перемоги, 76,

м. Євпаторія, ЄДРПОУ 19003142) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий центр «Молодіжний» (просп. Кірова/пров. Одеський, 19/1, м. Сімферополь, 95044, п\р 26007000068473 в ПАТ «Укрсоцбанк», м. Київ, МФО 300023, ЄДРПОУ 20667249)

322 761,60 грн. заборгованості та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас