Рішення

від 25.12.2012 по справі 16/5007/1317/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" грудня 2012 р. Справа № 16/5007/1317/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Ширма Ю.В. - адвокат, посв. № 243 від 10.05.12р.

від відповідача: Блажкевич О.М., дов. від 23.03.11р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Галина-С" (с.Степанівка Ємільчинського району Житомирської області)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м.Житомир)

про стягнення 22972,76 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 22972,76 грн. боргу за отримане молоко згідно договору на поставку молока № 6 від 01.01.10р., судових витрат, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 650,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. У відзиві на заперечення відповідача стосовно того, що борг відповідача зменшився за два роки шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог і на день розгляду справи становить 20795,45 грн. зазначила, що протягом двох останніх років жодних взаємозаліків між сторонами не проводилось, тому заборгованість зменшитись не могла. Крім того, вважає заперечення відповідача щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката безпідставними та такими, що суперечать ст.44 ГПК України (а.с.36,38).

Представник відповідача в письмових "запереченнях" від 10.12.12р. № 07 та в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в сумі 20795,45 грн. боргу за отримане молоко. В частині стягнення 2177,31 грн. боргу просила припинити провадження у справі у зв'язку з зарахуванням зустрічних вимог між сторонами, а також просила відмовити у стягненні 650,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката (а.с.27,28).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 01.01.10р. між Фермерським господарством "Галина-С" (далі - позивач) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (далі - відповідач) укладено договір № 6 на поставку молока (а.с.11,12).

Згідно з пп.1.1 договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставляти у встановлених обсягах, а покупець (відповідач) приймати і своєчасно сплачувати за молоко цільне, незбиране коров'яче 2-го гатунку охолоджене та оброблене (далі-продукцію).

Відповідно до пп.3.1 договору, перехід права власності на продукцію, здійснюється в момент фактичної передачі якісної продукції та всіх необхідних у відповідності до законодавства та цього договору документів покупцю постачальником, з підписанням всіх необхідних документів представниками сторін договору з зазначенням часу передачі продукції.

Згідно з пп.4.1 договору, покупець сплачує постачальнику за продукцію по ціні передбаченій в протоколі погодження цін на продукцію, що є невід'ємною частиною даного договору та підлягає перегляду не частіше, ніж один раз на 15 днів.

Відповідно до пп.4.2 договору, розрахунки за отриману продукцію проводяться за договірними погодженими цінами згідно протоколу погодження цін не рідше 2 раз на місяць, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, але не пізніше, ніж на п'ятий банківський день від 1-го та 15 числа кожною календарного місяця.

Згідно приймальної квитанції № 235 від 06.12.10р. на закупівлю молочної сировини заборгованість відповідача за поставку молока перед позивачем становила 23907,66 грн. (а.с.13).

Згідно даних позивача, в зв'язку з наявністю заборгованості позивача перед відповідачем згідно договору про оренду холодильного обладнання від 01.01.10р. № 8 в сумі 934,90 грн., між сторонами було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 934,90 грн.

В результаті цього сторони узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 22972,76 грн. (а.с.14), що також підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.10р. (а.с.15-18).

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманої продукції виконав неналежним чином, внаслідок чого, станом на день прийняття рішення у справі, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 22972,76 грн., що підтверджується довідкою позивача (а.с.39).

Претензію позивача від 16.08.12р. з вимогою сплати заборгованості в сумі 22972,76 грн. протягом п'ятиденного строку з дня отримання даної претензії, відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.19).

Позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачу понесених судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 650,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Таким чином, для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факти надання правової допомоги саме адвокатом, здійснення оплати на підставі відповідного договору, підтверджені відповідними платіжними документами.

В обґрунтування вимоги про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката позивачем надано укладений між ФГ "Галина-С" та адвокатом Ширмою Ю.В. договір № 002 про надання правової допомоги від 30.10.12р. (а.с.8,9), платіжне доручення № 987 від 31.10.12р. (а.с.22), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ширмою Ю.В. № 653 від 10.05.12р. (а.с.10).

Відповідач доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 22972,76 грн. боргу за отримане молоко згідно договору на поставку молока № 6 від 01.01.10р.

Заперечення відповідача господарський суд розглядає як такі, що суперечать чинному законодавству та наявним матеріалам справи.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м.Житомир, вул.Ватутіна 45, ідентифікаційний код 32176931:

- на користь Фермерського господарства "Галина-С", 11214, с.Степанівка Ємільчинського району Житомирської області, ідентифікаційний код 33703865 - 22972,76 грн. боргу за отримане молоко згідно договору на поставку молока № 6 від 01.01.10р., 1609,50 грн. судового збору та 650,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.12.12

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим.: у справу.