Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-47/15553-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/15553-2012 11.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Плановик"

про стягнення 62 634,79 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Сичевський В.С. -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 62 634,79 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/15553-2012, розгляд справи було призначено на 22.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 розгляд справи було відкладено до 11.12.2012 у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, з метою виконання сторонами вимоги суду, а також витребування у сторін додаткових доказів по справі.

В судове засідання 11.12.2012 позивач своїх представників -не направив. Проте, в судовому засіданні 22.11.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умовам укладеного між сторонами договору № 521627 від 01.10.2001 не було здійснено оплату поставленої позивачем теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2009 до 01.10.2012 на суму 50 699,31 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50 699,31 грн.

Серед іншого, у зв'язку із наведеним, враховуючи положення п. 3.5. додатку № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001, а також приписи статті 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 315,99 грн. - пені, 4 158,10 грн. -інфляційної складової боргу та 4 461,39 грн. -3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2012 надав пояснення по суті спору, з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву, в якому відповідач наголосив на тому, що в період з 01.11.2009 по 01.10.2012 Житлово-будівельний кооператив "Плановик" виконував свої зобов'язання перед позивачем та сплачував вартість за спожиту теплову енергію за рахунок коштів сплачених мешканцями згідно затверджених тарифів Київською міською адміністрацією. Відповідач, зазначив, що на протязі періоду з 01.11.2009 по 01.10.2012 позивачем не було надіслано на адресу ЖБК "Плановик" жодних вимоги-претензії щодо погашення заборгованості, а тому відповідач і не міг відмовитися від виконання покладених на нього обов'язків згідно договору № 521627 від 01.10.2001. Враховуючи наведене, відповідач визнає суму заборгованості за договором № 521627 від 01.10.2001 частково в розмірі 45 252,87 грн., а у задоволенні позовних вимог в частині пені, 3 % річних та інфляційної складової боргу просить суд відмовити повністю.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2001 між АЕК "Київенерго" (правонаступником якого є позивач), як постачальником, та відповідачем -Житлово-будівельного кооперативу "Плановик", як споживачем, було укладено договір № 521627 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій водій відповідачу, а відповідач в свою чергу зобов'язався отримувати її та оплачувати відповідно до умов викладених в цьому договорі (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Умовами договору № 521627 від 01.10.2001 сторони погодили, що при виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положенням про держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії та чинним законодавством України (п. 2.1.). Позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, гарячого водопостачання -протягом року в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього договору (п. 2.2.1.), підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (п. 2.2.2.). Відповідач зобов'язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1.), виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до договору (п. 2.3.2.), а також додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в додатку № 7 до договору (п. 2.3.3.).

Зокрема, 01.10.2001 сторони уклали додаток № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001, в якому погодили, що відповідач щомісячно з 12 по 15 числа повинен самостійно отримати у районному відділі тепло збуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду (п. 9). Відповідач за вказаними в п. 2. цього додатку документами, виконує оплату не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3.). У випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, що зазначений у п.3. цього додатку, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (п.3.5.).

Відповідно до облікових карток за період з листопада 2009 до вересня 2012 (включно) (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були оглянуті судом в судовому засіданні), які розроблені на підставі відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 25.10.2009 до 25.07.2011 та за період з 26.08.2011 до 25.09.2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були оглянуті судом в судовому засіданні), позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 50 699,31 грн.

Як зазначив позивач, за період з 26.07.2011 до 25.08.2011 нарахування суми заборгованості за поставлену теплову енергію в гарячій воді за договором № 521627 від 01.10.2001, було здійснено позивачем з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел «Енергопостачальної організації»та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду, внаслідок не надання відповідачем відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 26.07.2011 до 25.08.2011.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 521627 від 01.10.2001 у повному обсязі, натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриману теплову енергію у строк, встановлений в додатку № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 50 699,31 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав суму заборгованості за договором № 521627 від 01.10.2001 частково, в розмірі 45 252,87 грн., а в задоволенні позовних вимог в частині пені, 3 % річних та інфляційної складової боргу просив суд відмовити повністю, наголошуючи на тому, що в період з 01.11.2009 по 01.10.2012 Житлово-будівельний кооператив "Плановик" виконував свої зобов'язання перед позивачем та сплачував вартість за спожиту теплову енергію за рахунок коштів сплачених мешканцями згідно затверджених тарифів Київською міською адміністрацією, а тому, оскільки позивачем на протязі періоду з 01.11.2009 по 01.10.2012 не було надіслано на адресу ЖБК "Плановик" жодних вимоги-претензії щодо погашення заборгованості, відповідач і не міг відмовитися від виконання покладених на нього обов'язків згідно договору № 521627 від 01.10.2001.

Позивач наголошує на тому, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач суму боргу в розмірі 50 699,31 грн. за отриману теплову енергію за договором № 521627 від 01.10.2001 так і не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50 699,31 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами п. 3.5. додатку № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001 У випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, що зазначений у п.3. цього додатку, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № 521627 від 01.10.2001, як постачальником, було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 50 699,31 грн. за період з 01.11.2009 по 01.10.2012, що підтверджується обліковими картками за період з листопада 2009 до вересня 2012 (включно), проте відповідач, як споживач, свого обов'язку щодо оплати за поставлену позивачем теплову енергію у строк, встановлений додатком № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001 -не виконав, внаслідок чого у Житлово-будівельного кооперативу "Плановик" перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" виник борг в сумі 50 699,31 грн.

Відповідачем заявлених до нього вимог не спростовано, не доведено факту виконання зобов'язання за договором № 521627 від 01.10.2001.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 521627 від 01.10.2001, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором № 521627 від 01.10.2001 у розмірі 50 699,31 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 50 699,31 грн.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що оскільки позивач не надсилав на адресу ЖБК "Плановик" вимоги-претензії щодо погашення поточної заборгованості за період з 01.11.2009 по 01.10.2012, та не отримував від відповідача відмови щодо погашення поточної заборгованості, а тому відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов'язання, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 додаток № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001 на відповідача покладено обов'язок щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Таким чином, враховуючи положення договору № 521627 від 01.10.2001, позивач не зобов'язаний повідомляти відповідача про суми до сплати за поточний місяць за теплову енергію за наведеним договором, а також і про наявність у відповідача заборгованості.

Виходячи із положень договору № 521627 від 01.10.2001 та додатків до нього, відповідач зобов'язаний дізнаватися самостійно про вартість теплової енергії на поточний місяць, в тому числі і суму, яку він повинен сплатити за поточний місяць у строк, що встановлений додатком № 4 до договору № 521627 від 01.10.2001.

Крім того, суд відзначає, що Конституційний Суд України виходить з того, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України треба розглядати в системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, зокрема судовий захист.

Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що звернення позивача до відповідача із вимогою чи претензією, тобто здійснення досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком позивача.

Отже, оскільки умовами договору № 521627 від 01.10.2001 сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати постачаємої теплової енергії за наведеним договором, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором № 521627 від 01.10.2001 з урахуванням положень п. 3 договору № 521627 від 01.10.2001.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за період з квітня 2012 до вересня 2012 в сумі 3 315,99 грн., інфляційної складової боргу в сумі 4 158,10 грн. за період з січня 2010 до вересня 2012, а також 3% річних в сумі 4 461,39 грн. за період з грудня 2009 до вересня 2012.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені, інфляційної складової боргу та 3% річних, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за договором № 521627 від 01.10.2001, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційної складової боргу та 3% річних є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеня в сумі 3 315,99 грн., інфляційна складова боргу в сумі 4 158,10 грн. та 3% річних в сумі 4 461,39 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Плановик" (код ЄДРПОУ -23377629, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 24-Б-В) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ - 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5) 50 699 (п'ятдесят тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 31 коп. -основного боргу, 3 315 (три тисячі триста п'ятнадцять) грн. 99 коп. -пені, 4 158 (чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 10 коп. -інфляційної складової боргу, 4 461 (чотири тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 39 коп. -3 % річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -17.12.2012