Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-47/15559-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/15559-2012 11.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса - Агроенерджі».

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕП».

про стягнення 8035,17 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Зїнов'єв Д.С.- представник за довіреністю від 20.11.2012

від відповідача - не з'явився.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 8035,17 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/15559-2012, розгляд справи було призначено на 22.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 розгляд справи було відкладено до 11.12.2012 в зв'язку з неявкою представників відповідача та з метою виконання вимог суду.

В судовому засідання 11.12.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним, на виконання умов договору № 19 від 12.10.2010, було поставлено та передано у власність відповідачу товар, за який останній не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 7 165,32 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору, а також враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 322,14 грн. та пеню в розмірі 547,71грн

Відповідач своїх представників в судові засідання 22.11.2012 та 11.12.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не виконав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №789116.Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши поясненя представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеса-Агроенерджі»(позивач), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕП»(відповідач), як покупцем, було укладено договір поставки №19, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцю товари побутової хімії, миючі засоби, товари санітарно-гігієнічного призначення та інші товари (далі по тексту -Товар), а Покупець зобов'язується приймати товар та здійснювати оплату йог вартості в порядку і на умовах, визначених цим Договором (п.1.1).

Умовами договору № 19 від 12.10.2010, сторони погодили, що оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом кожних 14 календарних днів за реалізовану продукцію, починаючи з моменту поставки першої партії продукції (п.5.1), підставою для перерахування коштів є цей договір поставки, специфікації поставки, оформлені заявки покупця на поставку продукції. видаткові накладні, що виставляються постачальником за продукцію що поставляється (п.5.2), у випадку порушення терміну платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення платежу(п.7.3).

Відповідно до видаткових накладних №111 від 05.11.2010 на суму 6685,91грн., №187 від 13.12.2010 на суму 5132,21 грн., № 26 від 08.02.2011 на суму 2439,00 грн.,№45 від 23.02.2011 на суму 5969,30 грн., №46 від 23.02.2011 на суму 1,80грн.,№69 від 07.04.2011 на суму 4507,12грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписана представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 24735,34 грн.

Відповідно до накладних на повернення № 36 від 17.06.2011 на суму 360,97 грн., № 37 від 17.06.2011 на суму 1685,11грн., № 38 від 17.06.2011 на суму 2306,64 грн.,№ 39 від 17.06.2011 на суму 2264,69 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписана представниками сторін без будь-яких претензій та зауважень, та скріплена печатками юридичних осіб, відповідачем було повернено поставлену продукцію позивачу на загальну суму 6617,41 грн.

Позивач у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 19 від 12.10.2010 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар, натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар, у строк, що встановлений п. 5.1. договору № 19 від 12.10.2010, поставлений товар -в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 7 165,32 грн.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право

вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору №19 від 12.10.2010 встановлено, що у випадку порушення терміну платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення платежу(п.7.3).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору №19 від 12.10.2010, поставив відповідачу товар на загальну суму 24 735,34 грн., що підтверджується видатковими накладними №111 від 05.11.2010 на суму 6685,91грн., №187 від 13.12.2010 на суму 5132,21 грн., № 26 від 08.02.2011 на суму 2439,00 грн.,№45 від 23.02.2011 на суму 5969,30 грн., №46 від 23.02.2011 на суму 1,80 грн., № 69 від 07.04.2011 на суму 4507,12грн. від 20.04.2012, які підписані сторонами без претензій та зауважень, а також скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до накладних на повернення № 36 від 17.06.2011 на суму 360,97 грн., № 37 від 17.06.2011 на суму 1685,11грн., № 38 від 17.06.2011 на суму 2306,64 грн.,№ 39 від 17.06.2011 на суму 2264,69 грн., які підписані сторонами без претензій та зауважень, а також скріплена печатками юридичних осіб, відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 6 617,41 грн.

Разом з тим, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність товару на суму 7 165,32 грн. не виконав в строк, що встановлений п. 5.1. договору №19 від 12.10.2010, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 7 165,32 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо повної оплати поставленого йому позивачем товару за договором №19 від 12.10.2010-не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №19 від 12.10.2010, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором №19 від 12.10.2010 в розмірі 7 165,32 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 7 165,32 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати товару за договором № 19 від 12.10.2010, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 22.04.2011 до 19.10.2010 в сумі 322,14грн. та пеню за період з 22.04.2011-18.10.2011 в сумі 547,71грн.

Судом перевірено розрахунок позивача 3% річних та пені, з яким суд погоджується щодо сум та ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання зобов'язання щодо поставки товару за договором №19 від 12.10.2010, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3% річних в сумі 322,14 грн. та пеня в сумі 541,71 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕП»(02660, м. Київ, вул. М. Расквої 19, офіс. 305, код ЄДРПОУ -32324227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса - Агроенерджі»(01032, м. Київ, вул. Либідська, № 1, літера А, код ЄДРПОУ -35645230) 7 165 (сім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 32 коп. -основного боргу, 322 (триста двадцять дві) грн. 14 коп. - 3% річних, 547 (п'ятсот сорок сім ) грн. 71 коп. -пені, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3.Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 17.12.2012