Рішення

від 26.12.2012 по справі 5011-14/15605-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-14/15605-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-14/15605-2012 26.12.12 За позовом          Публічного акціонерного товариства "Луганський хіміко-           фармацевтичний завод" до           Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРІТАЛТЕХНОЛОГІЇ"     про                        стягнення 81 408,00 грн. Суддя: Мельник С.М. Представники: від позивача:          не з'явився; від відповідача:          не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство "Луганський хіміко-фармацевтичний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріталтехнології" про стягнення 81 408,00 грн.   Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.12 р. порушено провадження у  справі, розгляд справи призначено на 28.11.12 р. 28.11.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.12 р. розгляд справи відкладено  на 26.12.12 р. 10.12.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.  Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у судове засідання не направив, про дату та час судових засідань повідомлявся належним чином, за адресою вказаною в позовній заяві та  витягу з ЄДРПОУ  станом на час розгляду справи.  Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В судовому засіданні 26.12.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд   ВСТАНОВИВ: 09.07.12 р. між ТОВ «Укріталтехнології»(позивач, продавець) та ПАТ «Луганський хіміко-фармацевтичний завод»(відповідач, покупець) було укладено контракт № 07/2012, за яким продавець продає, доставляє на адресу покупця, запускає в експлуатацію обладнання та обучає спеціалістів покупця, а покупець оплачує вартість товару і роботи по його запуску (п. 1.1. договору). Відповідно до п.3.1. договору, строк поставки та вводу обладнання в експлуатацію складає 45 днів з моменту отримання продавцем першого платежу на своєму рахунку та при умові своєчасної оплати наступних платежів. Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач здійснив передплату за товар в сумі 81 408,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1953 від 10.07.12 р. Як вбачається з матеріалів справи, станом на час судового розгляду відповідач оплачений товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати не перерахував. Жодних доказів на спростування викладеного відповідачем не надано. 22.10.12 р. позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення перерахованих коштів у розмірі 88 192,00 грн., проте відповіді на претензії відповідач не надав, повернення перерахованих коштів не здійснив. Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що по справі зібрано достатньо доказів для вирішення спору по суті та прийняття законного рішення. Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріталтехнології»(01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, 5, офіс7; код ЄДРПОУ 35533919) на користь Публічного акціонерного товариства «Луганський хіміко-фарацевтичний завод»(91019, Луганська обл.  м. Луганськ, Кам'янобрідський р-н. вул. Кірова, 17; код ЄДРПОУ 00480796) 81 408 (вісімдесят одну тисячу чотириста вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Повне рішення складено 26.12.12 р. Суддя                                                                                                                С.М. Мельник