Рішення

від 18.12.2012 по справі 5011-10/14587-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/14587-2012 18.12.12

За позовом Приватного підприємства «Вегас»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Івженко Г.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кулаков В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 18 грудня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

17 жовтня 2012 року Приватне підприємство «Вегас»(позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 17/10 від 17.10.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс»(відповідач) заборгованості по неоплаченій в повному обсязі видатковій накладній № РН-793 від 11.10.2010р. в розмірі 7 100,00 грн. (сім тисяч сто гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за відповідною видатковою накладною товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.11.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 18.12.2012 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на суму 37 800,00 грн., за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 7 100,00 грн., що становить вартість товару за видатковою накладною № РН-793 від 11.10.2010р. -30 700,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 22.06.2012р. надсилав на адресу відповідача претензію № 15/06 про оплату боргу на суму 7 100,00 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Позивач вказує, що суму заборгованості відповідач на його рахунок не провів, боргу по видатковій накладній не оплатив.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в жовтні 2010 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 37 800,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РН-793 від 11.10.2010р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи).

З матеріалів слідує, що Покупець частково оплатив переданий йому Продавцем товар відповідно до видаткової накладної № РН-793 від 11.10.2010р. згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-0000793 від 07.20.2010р. (копія рахунку в справі) на загальну суму 30 700,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку (копія виписки міститься в справі).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковій накладній товару, 22.06.2012р. звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості. Факт надсилання вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою поштового штемпеля про відправку реєстр. № 03037 0701124 9, описом вкладення в цінний лист та фіскальними чеками №№: 4983 і 4982 (копії документів містяться в матеріалах справи). Позивач вказує, що коштів за товар по накладній № РН-793 від 11.10.2010р., окрім перерахованих 30 700,00 грн., Продавцю від Покупця не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.20.2012р. та від 22.11.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по видатковій накладній № РН-793 від 11.10.2010р. згідно виставленого рахунку-фактури № СФ-0000793 від 07.20.2010р. у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на грудень 2012 року, до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченій повністю відповідній видатковій накладній в розмірі 7 100,00 грн. з розрахунку 37 800,00 грн. -30 700,00 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Георесурс»(ідентифікаційний код: 24917660, адреса: 01103, м. Київ, вул. Чорногірська, буд. 17/14 ), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства «Вегас»(ідентифікаційний код: 32488193, адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 7 100,00 грн. (сім тисяч сто гривень) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.12.2012р.

Суддя О.В. Котков