Рішення

від 18.12.2012 по справі 5011-10/14942-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/14942-2012 18.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ-МО»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Івженко Г.М.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

24 жовтня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»(позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 15.10.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ-МО»(відповідач) заборгованості по неоплаченим в повному обсязі накладним: № 15/08/2012-0015 від 15 серпня 2012 року, № 08/08/2012-0036 від 08 серпня 2012 року та № 03/08/2012-0023 від 03 серпня 2012 року в розмірі 12 463,85 грн. (дванадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні 85 копійок).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду 22.11.2012р. подав до суду заяву б/н від 22.11.2012р. в якій уточнив /зменшив/ свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 4 963,85 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 85 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковими накладними товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.11.2012 року.

05, 12 та 22 листопада і 06, 12 грудня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/14942-2012, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 18.12.2012 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 4 963,85 грн., що становить різницю між сумою /19 463,85 грн./ вартості товару за накладними: № 15/08/2012-0015 від 15 серпня 2012 року, № 08/08/2012-0036 від 08 серпня 2012 року і № 03/08/2012-0023 від 03 серпня 2012 року та частковою оплатою товару /14 500,00 грн./.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення б/н від 22.11.2012р., підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже було встановлено судом, в серпні 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 19 463,85 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № 15/08/2012-0015 від 15 серпня 2012 року, № 08/08/2012-0036 від 08 серпня 2012 року та № 03/08/2012-0023 від 03 серпня 2012 року (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи слідує, що на загальну суму 14 500,00 грн. Покупець оплатив отриманий від Продавця згідно накладних товар, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок в справі).

Позивач вказує, що коштів за товар по накладним: № 15/08/2012-0015 від 15 серпня 2012 року, № 08/08/2012-0036 від 08 серпня 2012 року та № 03/08/2012-0023 від 03 серпня 2012 року, окрім перерахованих 14 500,00 грн., Продавцю від Покупця не надходило.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2012р. та 22.11.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по видатковим накладним: № 15/08/2012-0015 від 15 серпня 2012 року, № 08/08/2012-0036 від 08 серпня 2012 року та № 03/08/2012-0023 від 03 серпня 2012 року у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих останнім уточнень, станом на грудень 2012 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості по неоплаченим повністю відповідними видатковим накладними в розмірі 4 963,85 грн. з розрахунку 19 463,85 грн. (сума товару) - 14 500,00 грн. (частково оплачений товар).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень за заявою від 22.11.2012р., є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?»довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить -4 963,85 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ-МО»(ідентифікаційний код: 35809923, адреса: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5-А, рахунок 26001000018184, МФО 300023, ПАТ «УКРСОЦБАНК»м. Києва), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»(ідентифікаційний код: 32591365, адреса: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, буд. 17, корп. 93-А, рахунок 26001401120832 у КРД «Райфайзен Банк Аваль», МФО 322904, Св. ПДВ № 100154582, ІНН 325913626528), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 4 963,85 грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три гривні 85 копійок) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.12.2012р.

Суддя О.В. Котков