Постанова

від 04.12.2012 по справі 2а/0470/7455/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/7455/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.

за участю:

представник позивача Гвоздецький В.А.

представник відповідача Довгопола О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро СВ»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю « Агро СВ» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, в якому просить:

- Визнати дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо встановлення правопорушення з боку ТОВ "АГРО СВ", викладені в акті перевірки №962/231/36961970 від 24.06.2011, та дії щодо складання акту перевірки ТОВ "АГРО СВ" №962/231/36961970 від 24.06.2011 протиправними.

- Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акту перевірки ТОВ «Агро СВ» № 962/231/36961970 від 24.06.2011.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на думку позивача висновки, що були викладені в акті перевірки №962/231/36961970 від 24.06.2011 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агро СВ» (код ЄДРПОУ 36961970) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Стандарт-Д» (код ЄДРПОУ 37103412) за період грудень 2010 року», є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а зазначена перевірка була проведена податковим органом без законних підстав та з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно з розпорядженням «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ» №301д від 25 жовтня 2012 року у зв'язку з тривалою відпусткою судді Маковської О.В. на підставі розпорядження голови суду від 24 жовтня 2012 року № 38, дана справа була передана від судді Маковської О.В. до ОСОБА_4 та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року прийнята до провадження судді Парненко В.С.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що висновки, викладені в акті, зроблені правомірно, а оскаржувана перевірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро СВ", зареєстроване як юридична особа 11.02.2010 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

З 17.02.2010 ТОВ «Агро СВ» взято на податковий облік Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.п.41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

При цьому, ст.20 ПК України визначені права органів державної податкової служби, та нормами ст.21 ПК України передбачені обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів, де зокрема визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 24.06.2011 №723 згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75. п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СВ" (код ЄДРПОУ 36961970) за період грудень 2010 року.

Відповідно до п.86.1. ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. N984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N34/18772 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами перевірки складено акт № 962/231/36961970 від 24.06.2011.

В порядку підготовки справи до розгляду судом витребувався у відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська, 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, буд. 5, акт від 24.06.2011 р. № 962/231/36961970 про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ „АГРО СВ" (код ЄДРПОУ 36961970) з питання своєчасності, достовірності, повноти рахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Стандарт-Д" (код ЄДРПОУ 37103412) за період грудень 2010 року для дослідження в судовому засіданні.

Однак представником відповідача було надано копію акту про результати службової перевірки по факту відсутності актів перевірок підприємств у відділі спеціальних перевірок управління податкового контролю, у відповідності до якого встановлено фізичну відсутність запитуваного акта на паперових носіях.

У відповідності до заперечень відповідача при перевірці податкової звітності наданої до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська за грудень 2010 року встановлено, що ТОВ "АГРО СВ" надано декларацію з податку на додану вартість 01.02.2011 реєстраційний номер №1085105, податкові зобов'язання складають - 4035569 грн., податковий кредит складає - 3874145 грн.

Для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Стандарт-Д» (код ЄДРПОУ 37103412) суб'єктом господарювання надані документи:

- копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2010 року;

- копії виданих та отриманих податкових накладних;

При проведенні перевірки враховано матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Стандарт-Д» (ЄДРПОУ 37103412) щодо підтверження господарських відносин із платниками податків за грудень 2010р. та січень 2011р. (акт №2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011р.).

Актом перевірки № 2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 встановлено, що ТОВ «Стандарт-Д» у грудні 2010 року та січні 2011 року, здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням та наданням податкової вигоди при «ймовірному» придбанні - продажу товарів від постачальників з ознакою «фіктивності» та подальшому продажу по ланцюгу постачання підприємствам - набувачам «податкової вигоди», збільшивши як суми податкових зобов'язань, так і суми податкового кредиту у січні 2011 року, з метою прикриття власної незаконної діяльності, організації та створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання, та нанесенням шкоди Державі в особливо великих розмірах. ПЕРЕВІРКОЮ НЕ ВСТАНОВЛЕНО ФАКТИ ПРИДБАННЯ-ПРОДАЖУ ТОВАРУ ВІД ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ТОВ «Стандарт-Д», а встановлено ПОДАЛЬШУ РЕАЛІЗАЦІЮ ДО ПОКУПЦІВ .... «штучного» кредиту, УМОВНІСТЬ, ВИРОГІДНІСТЬ, ФІКТИВНІСТЬ ведення фінансово - господарських операцій, що робить ДАНІ ПРАВОЧИНИ «НІКЧЕМНИМИ». Згідно наданих документів, ТОВ "АГРО СВ" (Постачальник) реалізовано ТОВ «Стандарт-Д» (Постачальник) товар (продукти харчування), та виписано податкові накладні:

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового зобов'язання відповідного періоду, відображені у реєстрі виданих податкових накладних за грудень 2010 року, які відповідають даним декларації з ПДВ та даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Відповідно до висновку акту №2097/84/23-206/37103412 від 06.04.2011 встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період грудень 2010, в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97- ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені піл час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК).

З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Як зазначив представник відповідача, під час перевірки податковий орган встановив обставини, які свідчать про умисел TOB «Агро СВ» на укладення договорів з контрагентом (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами, оскільки перевіркою ТОВ «Стандарт-Д» не встановлено факти придбання-продажу товару від постачальників ТОВ «Стандарт-Д», а встановлено подальшу реалізацію до покупців, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання правових наслідків. Дані, наведені в деклараціях TOB „Агро СВ" про податок на додану вартість, про обсяги поставок, податкові зобов'язання, не є дійсними та не підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Під час перевірки документального підтвердження повного виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг TOB „Агро СВ" та ТОВ «Стандарт-Д» не надано. Що не було зроблено представником позивача й під час судового розгляду справи.

Крім того, керуючись Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Під час судового розгляду представник позивача не надав належних та достатніх доказів, які підтверджують реальність укладених позивачем угод з ТОВ «Стандарт-Д», а саме: первинної документації підприємства, документів щодо відвантаження товару, актів прийому-передачі, інформації про водіїв перевізника та автомобілів, що використовувалися для перевезень товарів, та інших документів.

Таким чином, відповідачем правомірно зроблені висновки, що правочини, укладені ПП „Агро СВ" (ЄДРПОУ 36961970) відповідно до частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст. 215. ст. 228 ЦК України мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст.17 КАС України, акт не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства, оскільки він не породжує прав та юридичних обов'язків для позивача. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, який породжує певні правові наслідки з метою регулювання суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів правовідносин.

Відповідно до п.2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000р. № 02-5/35, не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тому у випадку складання акту державною податковою інспекцією щодо порушень законодавства, встановлених перевіркою, та дій Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська, позивач вправі оскаржити неправомірні дії державної податкової інспекції та податкове повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний акт в даному випадку не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні положень ст. 17 КАС України.

Суд також вважає необґрунтованими позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме: Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, акту перевірки ТОВ «Агро СВ» № 962/231/36961970 від 24.06.2011, оскільки вимоги адміністративного позову в цій частині не направлені на захист порушених прав позивача у сфері публічно-правових відносин. При цьому, акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації, у зв'язку з чим використання зазначеного документу є правом податкового органу.

Суд зазначає, що вимога про зобов'язання відповідача утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам акту перевірки є вимогою зверненою на майбутнє, а тому не підлягає задоволенню.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агро СВ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Агро СВ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Постанова в повному обсязі виготовлена 10.12.2012 року.

Суддя В.С. Парненко