Постанова

від 28.11.2012 по справі 0870/9799/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року 11:55 Справа № 0870/9799/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Татаринова Д.В.

при секретарі Урсуленко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Середа Компані»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участю представників сторін:

від позивача: Прєснякова О.О. (наказ №1-К від 08.09.2003 року),

Хмарського Р.Б. (договір про надання правової допомоги від 04.09.2012 року),

від відповідача: Пікуша А.Е. (дов. № 557/10/10-014 від 13.11.2012 року),

Школової Ю.В. (дов. № 307/10/10-014 від 06.04.2012 року) -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Середа Компані» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 02.10.2012 №0000732211 та від 02.10.2012 № 0000752211.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечать приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС про непідтвердженість реальності господарських операцій позивача з його контрагентами (ТОВ «Енерговосток», ТОВ «Тонус», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Еталон-строй-сервіс», ТОВ «Жестен»), оскільки за даними операціями товар був поставлений, оплату здійснено в повному обсязі, господарські операції відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, відбулись реально і спричинили зміни у стані та структурі активів учасників таких операцій, товар використовується в межах господарської діяльності платника податків.

13.11.2012 до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов. В обґрунтування заперечень зазначено, що правочини ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» протягом періоду з 01.06.2009 по 30.06.2012 з ТОВ «Енерговосток», ТОВ «Тонус», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Еталон-строй-сервіс», ТОВ «Жестен», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами, а мали на меті отримання доходу виключно за рахунок збільшення витрат та збільшення податкового кредиту. У запереченнях також зазначено, що в кожному акті перевірки контрагентів ТОВ «Середа Компані» зафіксовано, що не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) здійснення вказаних операцій. Тобто господарські операції не відповідають вимогам Цивільного кодексу України. У запереченнях щодо транспортування продукції зазначено, що відповідно до наданих копій подорожніх листів при співставленні показників спідометру при виїзді з гаража та поверненні в гараж, що зафіксовано на стор.8-10 акту перевірки, в більшості випадків автомобіль не проїжджав мінімально необхідну відстань. Не має можливості визначити, що саме було перевезено автомобілем ВАЗ-2109 НОМЕР_4, кому та від кого, та навіть при допущенні факту вантажоперевезень - поставка товарів від постачальника до ТОВ «СЕРЕДА КОМПАНІ» згідно наданих для перевірки документів не підтверджено.

У судовому засіданні 28.11.2012 судом допитано свідка ОСОБА_5 (начальник охорони ТОВ «Середа Компані», працює з серпня 2007 року по теперішній час), який пояснив, що в його обов'язки входить зустрічати товари, вантаж. Товари зустрічались як правило у с. Кам'янському Василівського району, якщо вантаж був невеликого об'єму то він перевантажував та перевозив самотужки. Якщо вантаж був великою партією, то він супроводжував машину до с. Корніївки. Автомобіль заправлявся за рахунок підприємства, а саме за кошти засновників Преснякова та Жигуліна. Заправка автомобіля відбувалась у с. Кам'янському на АЗС «Невіс» бензином А-95, за дисконтом. Розпоряджався автомобілем цілодобово на підставі генеральної довіреності та технічного талону. На підприємстві заповнював подорожні листи, у яких зазначав кілометраж та звітував про використаний бензин і здавав до бухгалтерії.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених у позові та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав зазначених у письмових запереченнях та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали, вислухавши думку представників сторін, допитавши свідка та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 17.08.2012 по 23.08.2012 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Середа Компані» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 30.06.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «Енерговосток» (код ЄДРПОУ 36648598), ТОВ «Тонус» (код ЄДРПОУ 32140245), ТОВ «НМП-2009» (код ЄДРПОУ 36408567), ТОВ «ТСЦ ЮГ» (код ЄДРПОУ 35802954), ТОВ «Еталон-строй-сервіс» (код ЄДРПОУ 34789435), ТОВ «Жестен» (код ЄДРПОУ 36408530). За результатами перевірки складено акт № 811/2211/31686219 від 31.08.2012.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Середа Компані»:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, ст.7; пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 в результаті чого занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 304 017 грн.;

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334-ВР від 28.12.1994 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 380 021 грн.

Не погодившись з результатами перевірки, позивач направив до податкового органу письмові заперечення № 45 від 07.09.2012.

В ході розгляду цих заперечень ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя було призначено позапланову виїзну перевірку.

З 14.09.2012 по 20.09.2012 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Середа Компані» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.06.2009 по 30.06.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «Енерговосток» (код ЄДРПОУ 36648598), ТОВ «Тонус» (код ЄДРПОУ 32140245), ТОВ «НМП-2009» (код ЄДРПОУ 36408567), ТОВ «ТСЦ ЮГ» (код ЄДРПОУ 35802954), ТОВ «Еталон-строй-сервіс» (код ЄДРПОУ 34789435), ТОВ «Жестен» (код ЄДРПОУ 36408530). За результатами перевірки складено акт № 1565/2211/31686219 від 20.09.2012.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Середа Компані»:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, ст.7; пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 в результаті чого занижено податок на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 304 017 грн., у тому числі: за грудень 2009 року - 5 642 грн., за січень 2010 року - 1 625 грн., за лютий 2010 року - 41 067 грн., за березень 2010 року - 42 050 грн., за квітень 2010 року - 48 650 грн., за травень 2010 року - 53 933 грн., за червень 2010 року - 30 883 грн., за липень 2010 року - 52 750 грн., за серпень 2010 року - 27 417 грн.;

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334-ВР від 28.12.1994 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 380 020 грн., у тому числі: за 2009 рік - 7 052 грн., за 1 квартал 2010 року - 105 927 грн., за півріччя 2010 року - 272 760 грн., за 3 квартали 2010 року - 372 969 грн., за 2010 рік - 372 968 грн.

02.10.2012 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя винесені податкові повідомлення - рішення форми «Р»:

- № 0000732211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 380 021,25 грн., у тому числі основний платіж - 304 017,00 грн. та штрафні санкції - 76 004,25 грн.;

№ 0000752211, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 475 025,00 грн., у тому числі основний платіж - 380 020,00 грн. та штрафні санкції - 95 005,00 грн.

Актом перевірки встановлено наступне.

На запит ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 2959/7/22-00 від 24.07.2012 року «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження» ТОВ «Середа Компані» для перевірки було надано видаткові накладні, договори, платіжні доручення, податкові накладні, журнал-ордер і відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», копія договору оренди легкового автомобіля у приватної особи від 08.01.2009, копія подорожних листів вантажного автомобіля за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року; дані про контрагентів з офіційного сайту Державної реєстраційної служби України.

Після отримання зазначених документів ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя для об'єктивної оцінки кожної господарської операції з кожним контрагентом зроблено запити до податкових органів, де контрагенти знаходяться на податковому обліку та отримано наступні відповіді:

1) ТОВ «Середа Компані» до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Енерговосток» (код ЄДРПОУ 36648598) на загальну суму 933 999 грн., у тому числі за 2009 рік у розмірі 28 208 грн.; 1 квартал 2010 року у розмірі 423 708 грн.; за півріччя 2010 року у розмірі 482 083 грн.

На запит ДПІ від Центральної МДПІ у м. Кривому Розі було отримано акт № 4/152/36648598 від 26.04.2011, яким встановлено наступні ознаки нереальності здійснення будь-яких господарських операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме:

- відсутній кваліфікований персонал;

- незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою;

- наявність в штаті тільки керівних посад;

відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;

- платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;

Також актом не підтверджено факт отримання ТОВ «Енерговосток» товарів від інших постачальників.

2) ТОВ «Середа Компані» до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34789435) за 1-3 квартали 2010 року у розмірі 112 000 грн.

На запит ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було отримано акт № 308/22-12/34789435 від 29.08.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс», щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Середа Компані» за період з 01.06.2009 по 30.06.2012, у зв'язку з тим, що по зазначеному підприємству до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Дані останньої податкової звітності:

по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року № 3668 від 21.02.2011:

- податкові зобов'язання (р. 9) - «-» грн.;

- податковий кредит (р. 17) - «-» грн.;

податкова декларація з ПДВ за серпень 2010 року № 98285 від 22.09.2010:

- податкові зобов'язання (р. 9) - «-» грн.;

- податковий кредит (р. 17) - «-» грн.;

по декларації з податку на прибуток підприємства за III квартал 2009 року № 9001762181 від 09.11.2009:

- скоригований валовий дохід - 513 847 грн.;

- скориговані валові витрати - «508 661 грн.».

Чисельність працюючих встановити не можливо, оскільки звіт 1ДФ, щодо кількості працюючих та виплат заробітної плати до ДПІ у Жовтневому районі підприємство ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс» не надавало.

Отже, у ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс» відсутні необхідні умови (матеріальні ресурси, основні засоби тощо) для здійснення підприємницької діяльності щодо продажу товарів зазначених у видаткових накладних.

Також ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не підтверджений факт отримання ТОВ «Еталон-Строй-Сервіс» товарів від інших постачальників.

ТОВ «ЕТАЛОН-СТРОЙ-СЕРВІС» має такі самі ознаки нереальності здійснення, як і попередній контрагент Позивача.

3) ТОВ «Середа Компані» до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ЖЕСТЕН» (код ЄДРПОУ 36408530) за 1-3 квартали 2010 року у розмірі 25 083 грн.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було отримано акт № 309/22-12/36408530 від 29.08.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Жестен», щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Середа Компані» за період з 01.06.2009 по 30.06.2012», згідно якого встановлено: провести зустрічну звірку ТОВ «Жестен», з питання взаємовідносин: ТОВ «Середа Компані» за період з 01.06.2009 по 30.06.2012, неможливо у зв'язку з тим, що у підприємства 8 стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

Дані останньої податкової звітності:

по податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року № 56920 від 20.09.2010р.

- податкові зобов'язання (р. 9) - грн.;

- податковий кредит (р. 17) - грн.;

по декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року № 47856 від 09.08.2010 року

- скоригований валовий дохід - «-»;

- скориговані валові витрати - «-»;

Чисельність працюючих відповідно до звіту 1-ДФ за II квартал 2010 року склала 2 особи.

Згідно наданих до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя декларацій з податку на прибуток встановлено, що ТОВ «Жестен» інформацію, щодо використання у своїй діяльності офісних, виробничих (торгівельних, складських) приміщень не надавало.

Відповідно до акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню підприємства встановлено наступне: на 30.07.2010 відповідно до акту №1299 від 30.07.2010 перевірки фактичного місцезнаходження підприємства встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою.

Отже, у ТОВ «Жестен» відсутні необхідні умови (матеріальні ресурси, основні засоби тощо) для здійснення підприємницької діяльності щодо продажу товарів зазначених у видаткових накладних.

Таким чином, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не підтверджений факт поставки ТОВ «Жестен» в адресу ТОВ «Середа Компані» у перевіряємому періоді товарів на загальну суму 30 100 грн., у т. ч. ПДВ 5 016,67 грн.

Також ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не підтверджений факт отримання ТОВ «Жестен» товарів від інших постачальників та зазначено, що він має ознаки нереальності здійснення операцій, як і попередні контрагенти Позивача.

4) ТОВ «Середа Компані» до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «НМП-2009» (код ЄДРПОУ 36408567) за 1-2 квартали 2010 року у розмірі 169 250 грн.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було отримано акт № 149/23-02/36408567 від 21.08.2010 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НМП-2009» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2009 по 31.07.2010», згідно якого встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «НМП-2009» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у 01.03.2009 по 31.10.2010, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 та ст. 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997.

Встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

У ТОВ «НМП-2009» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994;

Не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «НМП-2009» до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

ТОВ «НМП-2009» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

У ТОВ «НМП-2009» відсутні об'єкти оподаткування податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

ТОВ «НМП-2009» фактично не здійснювало господарську діяльність, а лише документувало операції.

Отже, у ТОВ «НМП-2009» відсутні необхідні умови (матеріальні ресурси, основні засоби тощо) для здійснення підприємницької діяльності щодо продажу товарів зазначених у видаткових накладних.

Також ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя не підтверджений факт отримання ТОВ «НМП-2009» товарів від інших постачальників та підприємство має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

5) ТОВ «Середа Компані» до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Тонус» (код ЄДРПОУ 32140245) за півріччя 2010 року у розмірі 16 000 грн.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримано листа № 24097/7/22-710 від 30:08.2012, яким встановлено, що здійснити документальну невиїзну перевірку підприємства ТОВ «Тонус» неможливо у зв'язку з тим, що Постановою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № Б26/370/10 від 22.11.2010 ТОВ «Тонус» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Декларація з ПДВ за травень 2010 року (не визнана як податкова). Тобто підприємством ТОВ «Тонус» не були задекларовані податкові зобов'язання, що виникли при взаємовідносинах з ТОВ «Середа Компані».

Документи щодо транспортування товару зазначеного у видатковій накладній для перевірки надано не було.

Отже, відсутні ознаки щодо реального продажу товарів зазначених у видатковій накладній. Також ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не підтверджений факт отримання ТОВ «ТОНУС» товарів від інших постачальників та підприємство має ознаки нереальності здійснення господарських операцій.

6) ТОВ «Середа Компані» до складу валових витрат включено суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ТСЦ ЮГ» (код ЄДРПОУ 35802954) за 1-3 квартали 2010 року у розмірі 263 750 грн.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було отримано акт №152/23-02/35802954 від 31.08.2010 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТСЦ ЮГ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2010 по 31.08.2010», згідно якого встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТСЦ ЮГ» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.04.2008 по 31.08.2010, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 01.04.2008 по 31.08.2010, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя зроблені висновки, взаємовідносини ТОВ «Середа Компані» не спричинили реального настання правових наслідків, тому дані угоди, на думку, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя вважаються нікчемними.

Таким чином, здійснені операції позивача з придбання товарів у ТОВ «Енерговосток» (код ЄДРПОУ 36648598), ТОВ «Тонус» (код ЄДРПОУ 32140245), ТОВ «НМП-2009» (код ЄДРПОУ 36408567), ТОВ «ТСЦ ЮГ» (код ЄДРПОУ 35802954), ТОВ «Еталон-строй-сервіс» (код ЄДРПОУ 34789435), ТОВ «Жестен» (код ЄДРПОУ 36408530) не визначені, як операції, що проведені у межах господарської діяльності та документи на отриманий товар від ТОВ «Енерговосток», ТОВ «Тонус», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Еталон-строй-сервіс», ТОВ «Жестен» не мають юридичної сили та не є підтвердженням факту придбання товару у зазначених підприємствах, на підставі чого ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя зроблені висновки, що позивачем необґрунтовано віднесено до складу валових витрат.

Також за перевіряємий період ТОВ «Середа Компані» задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість 304 017 грн.

На підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Енерговосток», ТОВ «Тонус», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Еталон-строй-сервіс», ТОВ «Жестен» судом досліджена первинна документація.

У вказаних первинних документах податковою інспекцією не встановлено порушень щодо порядку їх оформлення.

Про реальність надання вказаними суб'єктами господарювання послуг позивачу також говорить той факт, що вказані операції належним чином оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «Середа Компані». Наявність результату виконаних робіт податковим органом під сумнів не ставиться.

Крім того, виходячи із виду діяльності підприємства позивача, можна дійти висновку про те, що придбані товарно-матеріальні цінності були використані ним у власній господарській діяльності.

Що стосується транспортування продукції, згідно наданого позивачем договору від 08.01.2009 року б/н, приватна особа орендодавець - ОСОБА_5 надав в оренду ТОВ «Середа Компані» легковий автомобіль ВАЗ-2109 НОМЕР_4 з причепом ЗР 3666 строком на 2 роки.

Крім того, у судовому засіданні представники відповідача зазначали, що 19.10.2012 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя до ВПМ ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя направлені вищезазначені акти перевірки для порушення кримінальної справи за ознаками злочину ст. 212 Кримінального кодексу України.

Проте 28.11.2012 позивачем суду надано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка мотивована тим, що станом на 29.10.2012 в діях посадових осіб ТОВ «Середа Компані» не встановлено наявність складу злочину та нарахована сума податків не узгоджена у встановленому законом порядку.

Тобто співробітниками податкової міліції проведено певні заходи дослідчої перевірки та не встановлено в діях посадових осіб підприємства позивача порушень.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд не може погодитись з правовою позицією відповідача і в частині нікчемності зазначених угод, вважає її хибною з огляду на наступне.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства, правопорядку демократичної, правової держави.

При цьому, акт перевірки не тільки не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, а навіть не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже вище було зазначено, судові рішення про визнання договорів недійсними, укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Статтею 207 ГК України встановлено: господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Суд зазначає, що позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з контрагентами, а фактичне здійснення таких операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

З наданих до суду документів встановлено, що позивач в подальшому використав у своїй господарській діяльності придбані у контрагента товари та послуги.

Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що цей договір ймовірно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими.

Суд не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Представником відповідача не заперечувався факт наявності усіх первинних документів, оформлених належним чином.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом на підставі долучених до справи та витребуваних для ознайомлення доказів було встановлено, що придбання ТОВ «Середа Компані» товару у контрагентів ТОВ «Енерговосток», ТОВ «Тонус», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Еталон-строй-сервіс», ТОВ «Жестен» викликало реальні зміни майнового стану платника податків та призводило до збільшення (зменшення) активів та зобов'язань підприємства.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат підприємства, витрати пов'язані із придбанням товарів у вищевказаних суб'єктів господарювання.

Той факт, що в актах перевірки контрагентів позивача, - ТОВ «Середа Компані» товару у контрагентів ТОВ «Енерговосток», ТОВ «Тонус», ТОВ «НМП-2009», ТОВ «ТСЦ ЮГ», ТОВ «Еталон-строй-сервіс», ТОВ «Жестен» значиться про відсутність підприємства за місцем реєстрації, або про ненадання ними первинних бухгалтерських документів не є беззаперечним доказом того, що товар взагалі був відсутній. Вказане свідчить лише про те, що податкова інспекція не вжила всіх необхідних та достатніх заходів для отримання документального підтвердження вказаним обставинам.

Також слід зазначити, що відсутність у підприємства основних засобів, зареєстрована невелика кількість осіб, відсутність зареєстрованих транспортних засобів тощо, не може впливати на права контрагента - платника податків до тих пір, поки в судовому порядку не буде доведено наявність у посадових осіб такого підприємства умислу на укладення із таким суб'єктом господарювання угод з метою ухилення від сплати податків.

При цьому, у разі якщо податковий орган посилається на наявність таких обставин, він повинен вжити усіх належних заходів для їх належного підтвердження та доведення.

Натомість, судом встановлено, що позивач при укладанні вказаних правочинів проявляв достатньо розумну обачність та отримував у підприємств-контрагентів: відомості щодо реєстрації юридичної особи, свідоцтво платників ПДВ, які містяться в матеріалах справи. Перевіряння інших обставин діяльності сторони за правочином на платника податків чинним законодавством не покладається та фактично є неможливим.

З огляду на все вищевикладене, доводи податкового органу про порушення ТОВ «Середа Компані» пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшли свого підтвердження, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя від 02.10.2012 за № 0000752211 про визначення ТОВ «Середа Компані» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 475 025,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 380 020,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -95 005,00 грн. підлягає скасуванню повністю.

Щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР) від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

За приписами пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Як встановлено п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:

п. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

п. 7.7.2 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

З огляду на все вищевикладене, доводи податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшли свого підтвердження, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 02.10.2012 за № 0000732211, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 380 021,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 304 017,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 76 004,25 грн. підлягає скасуванню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення - рішення, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, платник податків, який сумлінно придбав товар в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента.

Таким чином, оскільки позивачем у підтвердження здійснення спірних господарських операцій з контрагентами суду надано необхідні первинні документи, то суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов свого висновку

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Середа Компані» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 02.10.2012 №0000732211 з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 380 021,25 грн. та № 0000752211 з податку на прибуток приватних підприємств на суму 475 025,00 грн.

Судові витрати у розмірі 2 146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок) грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Середа Компані» (код ЄДРПОУ 31686219) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Д. В. Татаринов