Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а/0470/13566/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13566/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Украгротех-Д" про застосування арешту когштів на розрахункових рахунках, -

ВСТАНОВИВ :

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Украгротех-Д» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України) не було сплачено у встановлені законом строки суми податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, у томі числі штрафних санкцій. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує. Згідно довідок реєстраційних органів об'єкти нерухомості, земельні ділянки, транспорт у власності приватного підприємства «Украгротех-Д» відсутні. Згідно облікових даних Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби боржник має відкриті рахунки у банківських установах.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України, що підтверджується факсограмою від 14.12.2012 року.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог КАС України шляхом направлення судової повістки за допомогою засобів поштового зв'язку, що підтверджується матеріалами справи, однак, на адресу суду повернувся конверт з приміткою поштового відділення від 01.12.2012р. про причини невручення поштового відправлення адресату - «адресат вибув». Заперечень проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач - приватне підприємство «Украгротех-Д» (код ЄДРПОУ 32716716) зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 20.10.2003р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач перебуває на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник окремих видів податків, що підтверджується довідкою від 19.10.2012р. за №349/151.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. за № 509-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Уповноваженими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби були проведені перевірки платника податків - приватного підприємства «Украгротех-Д».

За результатами перевірок Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було складено акти:

- №4570/15-2/32716716 від 13.06.2008 року;

- №4987/15-2/32716716 від 25.06.2008 року;

- №10283/15-2/32716716 від 17.11.2008 року;

- №2363/15-2/32716716 від 26.03.2009 року.

На підставі вищезазначених актів та відповідно до норм Закону України № 2181-III, який діяв на виникнення спірних правовідносин, позивачем щодо відповідача були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0012521501/0 від 27.06.2008 року;

- № 0036741505/0 від 16.07.2008 року;

- № 0041841505/0 від 26.11.2008 року;

- № 0003031501/0 від 24.04.2009 року.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначені податкові зобов'язання відповідачем у добровільному порядку сплачені не були, однак, враховуючи наявну на особовому рахунку відповідача переплату, податкове зобов'язання було зменшено на 22,05 гривень.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем оскаржені не були.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-III, який діяв на виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, сума податку на додану вартість та податку на прибуток, є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

З метою погашення податкового боргу позивач звернувся із відповідним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2010р. із приватного підприємства «Украгротех-Д» за рахунок його активів стягнуто податкову заборгованість із податку на додану вартість та податку на прибуток у сумі 827,95 гривень.

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 22.10.2012 року.

Згідно із п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Уповноваженими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було здійснено вихід на юридичну адресу приватного підприємства «Украгротех-Д» та виявлено відсутність за юридичною адресою підприємства майна для погашення податкового боргу, про що було складено відповідний акт від 13.10.2012р. за № 003831.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 49.16 ст. 49 ПК України незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Правовідносини сторін щодо права податкового органу на накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку внаслідок штрафних (фінансових) санкцій регулюються, зокрема, нормами Конституції України, Податкового кодексу України.

На час розгляду цієї адміністративної справи відповідачем податковий борг погашений не був.

Згідно довідок реєстраційних органів, копії яких містяться в матеріалах справи, об'єкти нерухомості, земельні ділянки, транспорт у власності приватного підприємства «Украгротех-Д» відсутні.

Згідно облікових даних Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби боржник станом на 18.10.2012р. має відкриті рахунки у банківських установах, що підтверджується матеріалами справи, а саме: довідкою від 18.10.2012 року.

Враховуючи той факт, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність відкритих рахунків в банківських установах, а також право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банках, суд вважає за можливе накласти арешт на кошти відповідача, за розрахунковими рахунками, зазначеними вище, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність рішень позивача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Приписами статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до глави 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. за № 22 (далі - Інструкція № 22) виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Згідно п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З наведеної норми вбачається, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Пунктом 10.2 Інструкції № 22 передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використанням рахунків.

Згідно п. 10.8 Інструкції якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 10.6 цієї глави, а саме: залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: 1)якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; 2) якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; 3)якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000р. за № 2121 арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладання арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Дослідивши зазначені вище письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про достатність вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у спосіб, визначений ПК України, з боку позивача наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову у спосіб захисту, обраний позивачем.

Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений - відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить висновку, що адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Украгротех-Д» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Украгротех-Д» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - задовольнити.

Застосувати арешт коштів приватного підприємства «Украгротех-Д» на розрахункових рахунках 26052050300303, 26006050301295, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В Ільков